Справа № 2а-570/11
15 червня 2012 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
суддів Коршуна А.О., Панченко О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2011 року, постановлену в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області про перерахунок та виплату підвищення до пенсії,
02.03.2011 р. позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області, в якому просив визнати незаконною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006 р. по день звернення з позовом до суду; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачене підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 01.01.2006 р. по 01.12.2010 р.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04.03.2011 р. позовні вимоги за період за період з 01.01.2006 р. по 01.09.2010 р. залишені без розгляду (а.с. 12). В ухвалі суду міститься висновок про відсутність поважних причин пропуску строку звернення з позовом до суду.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції. У скарзі позивач посилається на порушення судом норм процесуального права при обчисленні строків звернення з позовом до суду, помилковість висновків суду щодо відсутності поважних причин пропуску процесуального строку.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду у межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 2 статті 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 100 КАС України в редакції, чинній на день постановлення ухвали, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, адміністративний позов, у якому заявлені вимоги про перерахунок та виплату підвищення до пенсії за період з 01.01.2006 р. по 01.09.2010 р. подано до суду лише 02.03.2011 р., тобто з порушенням строку, встановленого ст. 99 КАС України. Позивач клопотання про поновлення строку звернення із позовом до суду не заявив, тому висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення позову в цій частині без розгляду є правильним.
Суд критично ставиться до наявної у матеріалах справи заяви про поновлення процесуального строку, оскільки вона не містить підпису позивача, у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції про подання позивачем такої заяви є помилковим.
Посилання позивача на ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є помилковим, оскільки встановлене ним правило застосовується у випадку, коли суми пенсії нараховані, але не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, а у спірних правовідносинах підвищення до пенсії не було нараховане пенсійним органом.
Доводи апеляційної скарги щодо юридичної необізнаності позивача, недостатнього поширення інформації про наявність права на підвищення до пенсії, а також несвоєчасного повідомлення відповідачем про відмову у нарахуванні такого підвищення є безпідставним, оскільки не узгоджуються із законом.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано позовні вимоги за період з 01.01.2006 р. по 01.09.2010 р. залишив без розгляду. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись статтями 195, 197, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку та строк, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя М.О. Католікян
Суддя А.О. Коршун
Суддя О.М. Панченко