"29" травня 2012 р. справа № 2а/0470/5121/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.
суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.
за участю секретаря судового засідання: Ліпіної О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2011 р. по справі за позовом Приватного підприємства «Омега»до Дніпропетровської митниці, Головного управління державного казначейства України у м. Києві про визнання недійсним рішення Дніпропетровської митниці про визначення митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України
23.04.2011 р. Приватне підприємство «Омега» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці, Головного управління державного казначейства України у м. Києві про визначення митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, де просили визнати не чинною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару і транспортних засобів через митний кордон України № 110000013/1/00658 від 29.03.2011 р; визнати недійсним рішення Дніпропетровської митниці про визначення митної вартості товарів до вантажної митної декларації № 110000013/2011/300543/2 від 29.03.2011 р.; зобов'язати Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області повернути Приватному підприємству «Омега»з Державного бюджету України надмірно сплачену суму у розмірі 45 985 грн 84 коп, перераховану в якості податку на додану вартість та надмірно сплачену суму у розмірі 9 572 грн 88 коп, перераховану в якості ввізного мита, шляхом зарахування на поточний рахунок ПП «Омега».
Головне управління Державного казначейства України в м. Києві заперечувати проти задоволення позову, посилаючись на те, що контролюючим органом стосовно стягнення платежів, вказаних в позовній заяві, є митні органи, та в разі задоволення позовних вимог виконання рішення суду буде здійснюватись Головним управлінням Державного казначейства України у Дніпропетровській області.
Дніпропетровська митниця також заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що під час порівняння рівня заявленої митної вартості товарів було встановлено, що цей рівень значно нижчий рівня митної вартості товарів, інформація про які була наявна у митному органі, в зв'язку з чим були витребувані додаткові документи та Декларант зробив запис, що додаткові документи надати неможливо. Для визначення митної вартості товару, митниця застосувала 6 - резервний метод визначення митної вартості та оформила картку відмови, де зазначено про необхідність подання нової ВМД з митною вартістю відповідно до Рішення митниці, оскільки позивач не вчинив дій, передбачених ст. 264 Митного кодексу України, чим погодився з рішенням митниці, та про що свідчить ВМД № 110000013/2011/305389 від 30.03.2011 р.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2011 р. допущено заміну первинного відповідача -Головного управління державного казначейства України у м. Києві, належним відповідачем - Головним управлінням Державного казначейства України у Дніпропетровській області.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2011 р. адміністративний позов задоволено повністю, визнано нечинною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару і транспортних засобів через митний кордон України № 110000013/1/00658 від 29.03.2011 р; визнано недійсним рішення Дніпропетровської митниці про визначення митної вартості товарів до вантажної митної декларації № 110000013/2011/300543/2 від 29.03.2011 р.; зобов'язано Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області повернути Приватному підприємству «Омега»з Державного бюджету України надмірно сплачену суму в розмірі 45 985,84 грн, перераховану в якості податку на додану вартість та надмірно сплачену суму в розмірі 9 572,88 грн, перераховану в якості ввізного мита, шляхом зарахування на поточний рахунок ПП «Омега».
Не погодившись з постановою суду першої інстанції Дніпропетровська митниця подала апеляційну скаргу, де просила скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2011 р., постановити нове рішення, де відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача просить задовольнити апеляційну скаргу, представник позивача заперечує проти задоволення апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постановиухвали суду в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти, лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, відповідач у справі -суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції відносно декларантів - юридичних чи фізичних осіб, інших суб'єктів, які здійснюють декларування або перевезення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору купівлі -продажу від 25.01.2011 р., укладеного між ПП «Омега»та фірмою «Tanger Project LLP»позивач ввіз на митну територію України товар та подав ВМД № 110000013/2011/305119 від 28.03.2011 р. та товаросупровідні документи, (зокрема, на підтвердження контрактної вартості товару висновки експерта ТПП України (акт експертизи) № ГО -1035/1 та ГО -1035/2 від 28.03.2011 р. про якість та ринкову вартість товару), де була скоригована фактурна вартість товару відповідно до погодженої вартості з митницею, взятої з баз цінової інформації.
Для підтвердження митної вартості товару відповідачем витребувано додаткові документи: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про списану комісію брокерських послуг пов'язаних з виконанням умов договору.
На вимогу митниці позивач додатково надав лист відправника від 29.03.2011 р., а інші документи надати не мав можливості.
29.03.2011 р. відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, де зазначив вимогу, в зв'язку з виконанням чого буде прийнята митна декларація, а саме, подання нової ВМД з митною вартістю відповідно до рішення про визначення митної вартості товару.
Судом першої інстанції встановлено, що 29.03.2011 р. відповідач прийняв рішення № 110000013/2011/300543/2 про визначення митної вартості товару за шостим методом.
31.03.2011 р. позивач подав нову ВМД та декларацію митної вартості з урахуванням визначеною митницею вартістю товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.
За статтею 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.
Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.
Тобто, особи, які переміщують товари через митний кордон України зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1766 затверджений Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, яким визначено, що визначення митної вартості -сукупність дій, які вчиняються декларантом та/або митним органом з метою визначення вартості товарів відповідно до положень МК України та інших нормативно -правових актів.
Пунктом 5 Порядку встановлено, що для заявлення митної вартості товарів, визначеної за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до статті 267 Митного кодексу України подається декларація митної вартості за формою згідно з додатком 1.
Для заявлення митної вартості товарів, визначеної із застосуванням одного з передбачених статтями 268 - 273 Митного кодексу України методів визначення такої вартості: за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, на основі додавання вартості (обчислена вартість) та резервного подається декларація митної вартості за формою згідно з додатком 2.
Згідно п. 7 Порядку для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
Відповідно до ст. 88 Митного Кодексу України декларант зобов'язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур.
При цьому, в рамках положень п.11 Порядку №1766, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що позивачем було подано відповідачу всі необхідні та належні документи, за допомогою яких визначалася митна вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, а відповідач не довів суду той факт, що неможливо застосувати перший метод визначення митної вартості товару.
Крім того, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання Головного управління Державного казначейства України повернути позивачу надмірно сплачені суми, оскільки, в разі позитивного вирішення спору, чинним законодавством чітко визначений механізм повернення судових витрат сплачених до бюджету.
Таким чином, суд апеляційної інстанції частково погоджується з висновком суду першої інстанції, та вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду в частині зобов'язання Головного управління Державного казначейства України повернути позивачу надмірно сплачені суми -скасувати та прийняти нову постанову в цій частині.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці -задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2011 р. -в частині зобов'язання Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області повернути Приватному підприємству «Омега»надмірно сплачену суму - скасувати та прийняти нову постанову в цій частині, де зобов'язати Дніпропетровську митницю здійснити заходи щодо повернення Приватному підприємству «Омега»надмірно сплачену суму в розмірі 45 985 грн 84 коп, перераховану в якості податку на додану вартість та надмірно сплачену суму в розмірі 9 572 грн 84 коп, перераховану в якості ввізного мита.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її виготовлення в повному обсязі.
Головуючий: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: Т.С. Прокопчук