ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
24 липня 2012 року № 2а-5987/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного територіально -галузевого об'єднання «Південно -Західна залізниця»до Окружної державної податкової служби -центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень -рішень.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Державне територіальне -галузеве об'єднання «Південно -Західна залізниця»(надалі по тексту також -Позивач) з адміністративним позовом до Окружної державної податкової служби -центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (надалі - Відповідач) про скасування податкових повідомлень -рішень.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що при прийняті оскаржуваних податкових повідомлень рішень Відповідачем допущено цілу низку грубих порушень норм чинного податкового законодавства України, що завдало шкоди охоронюваним законом правам та інтересам Позивача.
Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності. В обґрунтування своїх заперечень зазначав, що діяв в межах, у спосіб та на підставі норм чинного законодавства, а відтак у задоволенні позову просив відмовити.
В ході судового розгляду справи судом протокольною ухвалою здійснено заміну належного відповідача з Спеціалізованої ДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків на Окружну державну податкову службу -центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби.
Відповідно до частини шостої ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, 122, ч.6 ст.128 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, що позов підлягає задоволенню , з огляду про наступне.
Матеріалами справи встановлено, що у період з 01.11.2001р. по 05.12.2011р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного територіального -галузевого об'єднання «Південно -Західна залізниця»(код ЄДРПОУ 04713033) з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "Хелдінг" (код ЄДРПОУ 34600795), ТОВ "Деректорія" (код ЄДРПОУ 36531027), ТОВ "Авант-К" (37199885), ТОВ "Хортком" (37078748), ПП "Біг Кепітал" (34714066), ТОВ Тарант-Техноресурс" (36149079), ТОВ "Інформконсалт плюс" (36259602) за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010 р.
За результатами перевірки складено Акт перевірки № 1122/42-10/04713033 від 12.12.2011 p. (надалі - Акт перевірки).
Згідно з висновками Акту перевірки, в діяльності Позивача встановлені наступні порушення:
1) абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94р. № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, п.9.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 p. №996-XIV, п.2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95 р., у результаті чого встановлено заниження суми податку на прибуток за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р. всього на суму 92 301 грн., у тому числі по періодах: заниження у 4 кварталі 2008 р. на суму - 1 039 грн.; заниження у 1 кварталі 2009 р. на суму - 12 488 грн.; заниження у півріччі 2009 р. на суму - 27 057 грн.; заниження за 3 квартали 2009 р. на суму - 56 188 грн.; заниження за 2009 р. на суму - 82 206 грн.; заниження за 1 квартал 2010 р. на суму - 4 162 грн.; заниження у півріччі 2010 р. на суму - 4 162 грн.; заниження за 3 квартали 2010 р. на суму - 4 162 грн.; заниження за 2010 р. на суму - 9 056 грн.;
2) пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від
03.04.1997 р. №168/97- ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на
додану вартість на загальну суму 73 166 грн., у тому числі: - у грудні 2008р. у сумі 832 грн.;
у січні 2009р. у сумі 1 665 грн.; - у лютому 2009р. у сумі 6 660 грн.; у березні 2009р. у сумі 3 331грн; у квітні 2009р. у сумі 3 329 грн.; у травні 2009р. у сумі 832 грн.; у червні 2009р. у сумі 7 494 грн.; у липні 2009р. у сумі 5 830 грн.; у серпі 2009р. у сумі 8 324 грн.; у вересні 2009р. у сумі 9 151 грн.;у жовтні 2009р. у сумі 4 997 грн.; у листопаді 2009р. у сумі 4 162 грн.; у грудні 2009р. у сумі 11 655 грн.; у лютому 2010р. у сумі 1 664 грн.; у жовтні 2010р. у сумі 3 240 грн..
Як вбачається із матеріалів справи Позивач скористався правом адміністративного оскарження рішення суб'єкта владних повноважень та подав 16.12.2011 р. за вих. № НЗЕ-5/3816 заперечення на Акт перевірки.
Відповідачем листом від 23.12.2011 р. за вих. № 35375/10/42-158, висновки, наведені в Акті перевірки, залишила без змін.
За наслідками проведеної перевірки Відповідачем були винесені податкові повідомлення -рішення: - № 0007504210 від 27.12.2011 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток, 11020100 на суму 138 452,00 гри., у тому числі за основним платежем у розмірі 92 301,00 грн. та штрафною (фінансовою) санкцією в розмірі 46 151,00 грн. ; № 0007514210 від 27.12.2011 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, 14010100 на суму 109 749,00 грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 73 166,00 грн. та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 36 583,00 грн.
Не погоджуючись із винесеними податковими-рішенням, Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення рішення до Державної податкової служби у м. Києві, про що 12.01.2012 р. було подано первинну скаргу за вих. № НЗЕ-5/76.
Рішенням від 13.03.2012 р. за № 1198/10/12-114 Державна податкова служба у м. Києві частково задовольнила скаргу Позивача, а саме: - скасувала податкове повідомлення-рішення № 0007504210 СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 27.12.2011 р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 23 075,50 грн., а в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишила без змін; - скасувала податкове повідомлення-рішення № 0007514210 СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 27.12.2011р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 18 291,50 грн., а в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишила без змін.
Зазначені податкові повідомлення-рішення були скасовані Державною податковою службою у м. Києві частково з тих підстав, що СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП при їх винесені застосувала штрафну санкцію в розмірі 50% суми визначеного податкового зобов'язання.
Оскільки п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування, то ДПС у м. Києві зменшила суму штрафних санкцій до 25%.
У той же час, Державна податкова служба у м. Києві не погодилася скасувати спірні податкові повідомлення-рішення в цілому з підстав зазначених у скарзі Позивача.
23.03.2012 р. Позивач оскаржив дане рішення ДПС у м. Києві та податкові повідомлення-рішення № 0007504210 від 27.12.2011 р. та № 0007514210 від 27.12.2011 р. СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП до Державної податкової служби України, про що подав скаргу за № НЗЕ-5/775.
Позивачем отримано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої ДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків, які містять зменшену рішенням ДПС у м. Києві суму грошового зобов'язання, а саме: 1) № 0000464210 від 22.03.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток, 11020100 на суму 115 376,00 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 92 301,00 грн. та штрафною (фінансовою) санкцією в розмірі 23 075,00 грн.; 2) № 0000484210 від 22.03.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, 14010100 на суму 91 458,00 грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 73 166,00 грн. та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 18 292,00 грн.
05.04.2012 р. Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення № 0000464210 від 22.03.2012 р. та № 0000484210 від 22.03.2012 р. СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП винесені з урахуванням рішення ДПС у м. Києві до Державної податкової служби України, про що подано скаргу за № НЗЕ-5/879.
12.04.2012 р. Позивачем отримало рішення Державної податкової служби України від 09.04.2012 р. за № 6260/6/10-2115, яким скаргу залишено без задоволення а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення прийняті з порушенням норм чинного податкового законодавства, з огляду про наступне.
По-перше, в описовій частині Акту Відповідачем визнано факт ведення законної, на правових засадах діяльності ДТГО „Південно-Західна залізниця", а саме: перебування його в ЄДРПОУ та на податковому обліку в органах державної податкової служби з 03.03.1998р., наявності діючої реєстрації в якості платника ПДВ (свідоцтво платника ПДВ № 100326264, виданого СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків 09.02.2011р, яке дійсне по сьогоднішній день), наявності у перевіряємого підприємства основних засобів та виробничих потужностей, відкритих рахунків у банках та інших фінансових установах, необхідних для ведення фінансово-господарської діяльності, а також наявності дирекцій залізничних перевезень, галузевих служб, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів, у тому числі структурного підрозділу Моторвагонне депо Фастів-1.
Також перевіряючими вірно встановлено, що структурним підрозділам ДТГО «Південно-Західна залізниця»делеговано право ведення частини Реєстру та виписки податкових накладних з присвоєнням шифру та ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал, примітки до річної фінансової звітності, форми № 14-зал (квартальна) тощо.
По-друге, в Акті перевірки (стор. 13-16) посадові особи СДПІ у м. Києві по роботі із ВПП, які проводили перевірку, посилаються на порушення кримінальних справ по обвинуваченню директора та головного бухгалтера ТОВ "Караван нате України" за фактом ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету податків в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину передбаченого ст. 212 ч.3 КК України, а також по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за фактами фіктивного підприємництва, створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності щодо сприяння директору та бухгалтеру ТОВ «Караван нате України»ОСОБА_7 мінімізації ним податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, а також пособництва в умисному ухиленні від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч.2, 205. ч.2. 27 ч.5. 212 ч.3 КК України.
Проте, в ході судового розгляду справи встановлено, що Позивач взагалі ніколи не перебував у господарських відносинах із ТОВ «Караван нате України», а відтак порушення кримінальних справ проти вищезазначених осіб до фінансово-господарської діяльності немає жодного відношення до господарської діяльності Позивача в цілому, та його структурних підрозділів зокрема та не породжує жодних правових наслідків.
Так, в Акті перевірки, зазначається, що ТОВ "Хелдіг" (34600795), ТОВ «Дерикторія»(36531027), ТОВ «Авант-К»(37199885), ПП «Біг Кепітал»(34714066), ТОВ «Гарант - Техноресурс»(36149079), ТОВ «Інформконсалт плюс»(36259602), які постачали структурному підрозділу Моторвагонне депо Фастів-1 ДТГО «Південно-західна залізниця»товарно-матеріальні цінності, зареєстровані на підставних осіб, як наслідок, мета реєстрації підприємств та його діяльності є незаконною і не може породжувати правових наслідків, а тому господарські відносини, які були здійсненні від імені цих підприємств, предметом яких є одержання доходів, слід розцінювати як такі, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства (стор. 19, 20 Акту).
Зокрема, в Акті перевірки міститься висновок про відсутність господарських операцій між структурним підрозділом Моторвагонне депо Фастів-1 ДТГО «Південно-західна залізниця»та його контрагентами ТОВ «Хелдіг»(34600795), ТОВ «Дерикторія»(36531027), ТОВ «Авант-К»(37199885), ПП «Біг Кепітал»(34714066), ТОВ «Гарант-Техноресурс»(36149079), ТОВ «Інформконсалт плюс»(36259602), які постачали першому товарно-матеріальні цінності, а також те, що «первинні документи, а саме: видаткові накладні та податкові накладні з вищезазначеними суб'єктами господарювання не мають юридичної сили первинних документів у зв'язку із зазначенням у них господарських операцій, які фактично не відбулися", і, як наслідок, "відповідальна за ведення бухгалтерського та податкового обліку особа структурного підрозділу Моторвагонне депо Фастів-1 ДТГО «Південно-західна залізниця» неправомірно формувала регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких первинних документів".
Враховуючи вищевикладене, податковий орган прийшов до висновку про нікчемність усіх операцій купівлі-продажу (поставки) товарно-матеріальних цінностей між структурним підрозділом Моторвагонне депо Фастів-1 ДТГО «Південно-західна залізниця»та його контрагентами: ТОВ «Хелдіг»(34600795), ТОВ «Дерикторія»(36531027), ТОВ «Авант-К»(37199885), ПП «Біг Кепітал»(34714066), ТОВ "Гарант-Техноресурс" (36149079), ТОВ «Інформконсалт плюс»(36259602) та первинних документів, які підтверджують їх вчинення, через те, що вчинений правочин суперечить моральним засадам суспільства та відповідно до cm. 228 Цивільного кодексу України порушує публічний порядок, оскільки був спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.
Проте, такі доводи Відповідача є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та суперечать нормам чинного законодавства України.
Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В обґрунтування висновків, викладених в Акті перевірки, Відповідач посилаються на матеріали досудового слідства, а саме: протоколи допитів свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які є керівниками та засновниками ТОВ "Хелдіг" (34600795), ТОВ "Дерикторія" (36531027), ТОВ"Авант-К" (37199885), ПП "Біг Кепітал" (34714066), ТОВ "Гарант - Техноресурс" (36149079), ТОВ "Інформконсалт плюс" (36259602), згідно свідчень яких, "останні начебто не реєстрували зазначених товариств, ніяких функцій по управлінню ними не виконували, не відкривали рахунків в банківських установах, не підписували довіреностей та інших документів, і фактично ніяких функцій, як директори цих підприємств, не виконували".
Проте, суд звертає увагу на те, що пояснення учасників досудового слідства не можуть носити юридичного характеру, оскільки на момент проведення суб'єктом владних повноважень перевірки не існувало жодного вироку суду, яким було встановлено вину гр. ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інших не встановлених слідством осіб.
Посилання посадових осіб Відповідача на протоколи допитів вищезазначених свідків як на доказ нікчемності чи фіктивності укладених правочинів є необґрунтованим та безпідставним. Показання свідка, відповідно до статті 65 Кримінально-процесуального кодексу України, є лише одним із засобів доказування в кримінальній справі, однак вони не є належним документом, який встановлює відповідні юридичні факти.
По-третє, факт постачання відокремленому підрозділу Моторвагонне депо Фастів-1 ДТГО „Південно-Західна залізниця" його контрагентами товарно-матеріальних цінностей підтверджується первинними документами, а саме: видатковими накладними, перелік яких наведений на стор. 16-19 Акту перевірки.
У подальшому поставлені товарно-матеріальні цінності оприбутковувалися, передавалися для зберігання на склад та відображалися у складському обліку кількості отриманих на склад ТМЦ, також вартість товарно-матеріальних цінностей відображалися в бухгалтерському обліку Моторвагонного депо Фастів-1 на підставі документів, що надійшли зі складу до бухгалтерії, про отримання товарно-матеріальних цінностей на склад. Зазначені ТМЦ видавалися зі складу та використовувалися за призначенням, що оформлювалося відповідними первинними документами.
Зазначені первинні документи складені за типовими формами затвердженими наказом Міністерства статистики України від 21.06.96 p. № 193 та оформленні відповідно до вимог встановлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", містять в собі усі обов'язкові реквізити та належним чином підтверджують факти здійснення господарських операцій, їх дату, зміст, обсяг та місце вчинення.
Відповідно до роз'яснень наданих Вищим адміністративним судом України у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 визначальною ознакою господарської операції с те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що доводи, викладені в Акті перевірки, щодо порушень, допущених Моторвагонним депо Фастів-1 ДТГО "Південно-західна залізниця" при формуванні валових витрат, є безпідставними та неправомірними, оскільки усі без виключення суми, які віднесені до складу валових витрат, підтверджуються первинними документами, оформленими відповідно до вимог чинного законодавства України.
По-четверте, згідно ст. 202 ЦК України видаткова накладна та податкова накладна взагалі не є правочинами, а відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 та ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп. 7.2.3 Закону України «Про податок на додану вартість»- є первинним, звітним податковим і одночасно розрахунковим документом, а тому до видаткових накладних та податкових накладних застосування наслідків недійсності правочинів є неправомірним.
Відповідно до п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. за № 165, «Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку», тобто «Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість».
Станом на момент поставок товарно-матеріальних цінностей й оформлення видаткових накладних та видачі податкових накладних ТОВ "Хелдіг" (34600795), ТОВ "Дерикторія" (36531027), ТОВ"Авант-К" (37199885), ПП "Біг Кепітал" (34714066), ТОВ "Гарант-Техноресурс" (36149079), ТОВ "Інформконсалт плюс" (36259602) були зареєстровані в органах ДПА України як платники податків, перебували на обліку в реєстрі платників ПДВ та мали в наявності діючі, не анульовані свідоцтва платників ПДВ, про що свідчить інформація, викладена на офіційному сайті ДПА України, а тому посилання у висновках Акту перевірки на пп. 7.4.5 , п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме на відсутність у ДТГО „Південно-Західна залізниця" податкових накладних від вищезазначених суб'єктів господарювання є неправомірним, некомпетентним, хибним та таким, що зроблено посадовими особами СДПІ у м. Києві по роботі із ВПП з перевищенням влади та наданих їм повноважень.
По-п'яте, при розгляді даного позову просимо суд врахувати вимоги основного закону - Конституції України, яким встановлено принцип, згідно з яким юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61).
За законом платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності своєї вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід'ємного елемента верховенства права (cm. 8 Конституції України), індивідуальний характер відповідальності - тобто відповідати повинен той, хто припустився порушення (cт. 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (cт. 129 Конституції України).
По-шосте, відповідно до пп. 7.2.4, п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Згідно з пп. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого податку, не підтверджені податковими накладними. Пункт 2 Порядку заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПА України № 165 від 30.05.97р., встановлює, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, а згідно п.2 Порядку податкова накладна, виписана іншою особою, крім зазначеної у п.2 (тобто крім зареєстрованої), вважається недійсною.
Отже, право ДТГО „Південно-Західна залізниця" на податковий кредит підтверджено податковими накладними виданими суб'єктами підприємницької діяльності, які належним чином зареєстровані, а саме: ТОВ "Хелдіг" (34600795), ТОВ "Дерикторія" (36531027), ТОВ"Авант-К" (37199885), ПП "Біг Кепітал" (34714066), ТОВ "Гарант-Техноресурс" (36149079), ТОВ "Інформконсалт плюс" (36259602). які на момент поставок товарно-матеріальних цінностей та видачі податкових накладних були зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Таким чином, оскільки в перевіряємий період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р. в цілому, та на момент видачі спірних податкових накладних зокрема, вищезазначені Товариства перебували у реєстрі платників податку на додану вартість, і їхні свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ не були анульовані чи визнані недійсними, а повноваження осіб, які складали та підписували податкові накладні, підтверджуються повноваженнями директорів даних Товариств - будь-які порушення cm. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»з боку Позивача об'єктивно відсутні, оскільки всі суми, включені ним до складу податкового кредиту, підтверджені належним чином.
По-сьоме, вважаємо за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 228 Цивільного кодексу України таким, що порушує публічний порядок і є нікчемним, може бути визнаний правочин, що спрямований на незаконне заволодіння майном держави.
Проте обов'язок утримання і перерахування податку на додану вартість за податковими накладними, суми за якими були включені ДТГО „Південно-Західна залізниця" до складу податкового кредиту, покладається не на ДТГО „Південно-Західна залізниця", а на його контрагентів: ТОВ "Хелдіг" (34600795), ТОВ "Дерикторія" (36531027), ТОВ"Авант-К" (37199885). ПП "Біг Кепітал" (34714066), ТОВ "Гарант-Техноресурс" (36149079). ТОВ "Інформконсалт плюс" (36259602).
Причому жодних даних про невиконання останніми такого обов'язку у акті перевірки не наведено. Можна зробити висновок, що вищезазначені суб'єкти господарювання належним чином виконали свій обов'язок щодо сплати сум ПДВ, включеного до складу перерахованих їм коштів, тобто підстави для донарахування цих сум ДТГО „Південно-Західна залізниця" відсутні.
Крім того, суд приймає до уваги положення постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», у якій наведено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України, зокрема до них належать: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуженні викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Проте, у Акті перевірки не зазначено жодного вироку суду, яким встановлено вину осіб, жодного рішення суду про визнання правочинів або інших первинних документів чи визнання недійсними свідоцтв платників ПДВ, які видані ДТГО „Південно-Західна залізниця" або ТОВ "Хелдіг" (34600795), ТОВ "Дерикторія" (36531027), ТОВ"Авант-К" (37199885), ПП "Біг Кепітал" (34714066), ТОВ "Гарант-Техноресурс" (36149079), ТОВ "Інформконсалт плюс" (36259602), як того вимагає закон.
Також зазначені правочини жодним чином не посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: не спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею, як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; не є правочинами щодо відчуження викраденого майна; та правочинами, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
З огляду на вищенаведене, можна зробити висновок, що вищезазначені правочини є саме оспорюваними та можуть бути визнанні недійсними виключно в судовому порядку, та лише з підстав передбачених законодавством.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи із меж заявленого позову, системного аналізу норм чинного податкового законодавства суд прийшов до висновку про те, що оспорювані податкові повідомлення -рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Керуючись ст.ст. 11, 94, 128, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби -центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби № 0000464210 від 22.03.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток, 11020100 на суму 115 376,00 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 92 301,00 грн. та штрафною (фінансовою) санкцією в розмірі 23 075,00 грн.
3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби -центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби № 0000484210 від 22.03.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, 14010100 на суму 91 458,00 грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 73 166,00 грн. та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 18 292,00 грн.
4. Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 2068 грн. 35 коп. на користь Державного територіально -галузевого об'єднання «Південно -Західна залізниця» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Окружної державної податкової служби -центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби за рахунок бюджетних асигнувань.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Качур