ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
24 липня 2012 року № 2а-6851/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»з позовом до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(надалі по тексту також -Позивач) з адміністративним позовом до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції (надалі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що при прийняті оскаржуваних податкових повідомлень рішень Відповідачем допущено цілу низку грубих порушень норм чинного податкового законодавства України, що завдало шкоди охоронюваним законом правам та інтересам Позивача.
Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності. В обґрунтування своїх заперечень зазначав, що діяв в межах, у спосіб та на підставі норм чинного законодавства, а відтак у задоволенні позову просив відмовити.
Відповідно до частини шостої ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, 122, ч.6 ст.128 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, що позов задоволенню не підлягає, з огляду про наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, Відповідачем проведено камеральну перевірку податкових розрахунків з питання своєчасності сплати угодженої суми грошових зобов'язань з рентної плати за природний газ Позивача, про що складено Акт від 11.01.2012р. №5/15-0-21/30019775.
Перевіркою встановлено, що в порушення вимог пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-111, п.7 Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат»від 22.03.01 №256( із змінами та доповненнями), п.57.1 ст.57,п.260.7 ст.260 розділу X Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI (далі - ПКУ) в частині несвоєчасної сплати відповідних обов'язкових платежів за період з 30.11.09 по 30.12.2011 року.
В ході перевірки встановлено, що узгоджені грошові зобов'язання відповідно до податкових розрахунків, Позивачем порушено строки сплати, а саме: грошові зобов'язання з рентної плати за природний газ за період з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року погашались платником у період з грудня 2010 року по грудень 2011 року. Крім цього, рішеннями ДПС України від 12.10.11р. №№22,28,29,39 були скасовані рішення від 26.09.11 №№9,13,16 про розстрочення грошових зобов'язань з рентної плати за природний газ,що видобувається в Україні, у зв'язку з порушенням умов погашення розстрочених податкових зобов'язань (податкового боргу).
Однак, платником податковий борг з рентної плати за природний газ у загальній сумі 7 547 520,34 грн., по строку сплати 12.10.11, фактично було сплачено 30.11.2011 року, тобто з порушенням строків сплати, передбачених п.4.7 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.10 №1036 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.10 за №1431/18726.
На підставі Акту перевірки Відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 27.01.12 № 0000321501 до Позивача застосовані штрафні санкції (у розмірі 10%) за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань з рентної плати за природний газ у сумі 2 434 530,67 грн., №0000331501 (у розмірі 20%) у сумі 4 560 640,04 грн.
Згідно з пунктами 4.6, 4.7 Порядку розстрочення(відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.10 №1036 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.10 за №1431/18726,3 дня,наступного днем розірвання договору,а на розстроченні (відстроченні) суми, що залишились не сплаченими нараховується пеня та штраф у розмірах, передбачених Кодексом. З дня дострокового розірвання договору платник податків зобов'язаний сплатити невнесену суму розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу) та суму процентів,нарахованих за фактичний строк дії розстрочення (відстрочення).
Підпунктом 260.1 статті 260 розділу X Податкового кодексу встановленого базовим податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю. Розмір податкового зобов'язання з рентної плати обчислюється платником як добуток обсягу видобутої ним вуглеводневої сировини, встановлених статтею 258 цього Кодексу ставок рентної плати та коригую чого коефіцієнта,який у кожному податковому (звітному) періоді розраховується відповідно до статті 259 цього Кодексу (п.260.2 ст.260 ПКУ).Платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати,за формою,затвердженою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу (п.260.3 ст.260 ПКУ).
Відповідно до п.260.5 ст.260 ПКУ платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби: - за місцезнаходженням ділянки надр,межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України; - за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
Як встановлено п. 260.7 статті 260 Податкового кодексу України сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.
Згідно п.5 Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат,затвердженого постановою KM України від 22.03.01 №256 (далі-Порядок), платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань рентної плати (далі-податковий розрахунок),у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати,за формою,затвердженою ДПА.
Протягом 20 календарних днів після закінчення звітного(податкового) періоду платник подає податковий розрахунок органу державної податкової служби; за місцезнаходженням ділянки надр,межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України; за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування ( у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони У країни, (п. 7 Порядку).
Сума податкових зобов'язань з рентної плати,визначена у податковому розрахунку за звітний (податковий) період, сплачується платником до державного бюджету України протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків (п.8 Порядку).
Відповідно до п.1.6 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету,контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.05 №276, зареєстрованим у Мінюсті України 02.08.05 за №843/11123, проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку. У зв'язку з цим погашення податкового боргу платника здійснюється послідовного за датою його виникнення.
Відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється.
Відповідно до пункту 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання - у розмірі 20 від стоків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході судового розгляду справи встановлено, що доводи Позивача, викладені у позовній заяві спростовуються матеріалами справи та імперативними приписами чинного законодавства України.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність оспорюваних податкових повідомлень рішень, а відтак юридичних підстав для їх скасування немає.
Керуючись ст.ст. 11, 94, 128, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Дочірньої компанії «Укгазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна»до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень, відмовити.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Качур