ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
18 липня 2012 року № 2а-6727/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., суддів Келеберди В.І., Шарпакової В.В., при секретарі Хрімлі К.О., за участю представників сторін: позивача: ОСОБА_1
від відповідача2: Котвицька О.Г. (дов. від 29.12.2011р. №40/1-41/18206)
від відповідача1: Котвицька О.Г. (дов. від 27.12.2011р. №11.1/1-14/17320)
розглянувши у відритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування наказу №655-к від 28.03.2012р., поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.07.2012 року в 13год. 01хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 (надалі по тексту також -Позивач) з адміністративним позовом Державної митної служби України (надалі -Відповідач1), Київської регіональної митниці (надалі - Відповідач2) про визнання протиправним та скасування наказу №655-к від 28.03.2012р., поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що при прийняті оскаржуваного наказу Відповідачами допущено цілу низку грубих порушень норм чинного законодавства України, що потягло за собою порушення охоронюваних законом прав та інтересів Позивача, зокрема, права на працю.
Відповідачі проти задоволення позову заперечували з мотивів його необґрунтованості та безпідставності. В обґрунтування своїх заперечень зазначали, що діяли в межах, у спосіб та на підставі норм чинного законодавства, а відтак у задоволенні позову просили відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду про наступне.
Матеріалами справи встановлено, що 01 липня 2011 року Державною митною службою України (надалі - Відповідач-1), Київською регіональною митницею (надалі - Відповідач-2) було видано Наказ № 566-к, яким мене, ОСОБА_1, було призначено на посаду головного інспектора сектору звітності відділу контролю митної вартості та номенклатури з присвоєнням спеціального звання «Інспектор митної служби 4 рангу».
28 березня 2012 року Державною митною службою України було видано наказ № 655-к «Про припинення перебування на державній службі»(надалі - Наказ № 655-к) відповідно до якого з 29 березня 2012 року було припинено перебування на державній службі в митних органах головного інспектора сектору по контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відділу митних платежів Київської регіональної митниці ОСОБА_1.
Підставою для направлення мого звільнення з державної служби стали результати тематичної перевірки, проведеної відповідно до Наказу Державної митної служби України від 23 березня 2012 року № 182, та службової перевірки, проведеної відповідно до Наказу Київської регіональної митниці від 26 березня 2012 № 348. За результатами вказаних перевірок були прийняті відповідні Акт тематичної перевірки та Акт службової перевірки.
Зі змісту оскаржуваного Наказу вбачається, що перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1 припинено за порушення Присяги державних службовців, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу».
Порушення Присяги державного службовця виявилося у порушеннях Позивачем п. 7.2.10 Інструкції з діловодства в митній службі затвердженої Наказом Державної митної служби України від 28.12.2002 № 747 (надалі - Інструкція № 747), Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Київської регіональної митниці та вимог п. 2.10.1 Наказу Київської регіональної митниці від 21.05.2010 року № 578 «Про затвердження Порядку пропуску осіб, автотранспорту та матеріальних цінностей на територію Київської регіональної митниці».
Згідно ст. 413 Митного кодексу України особи, які вперше зараховуються на посади державної служби у митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях, приймають Присягу державного службовця.
Натомість, законодавством не встановлено перелік та характеристика тяжкості правопорушення яке б кваліфікувалося як порушення державним службовцем Присяги.
Проте із системного аналізу норм чинного законодавства суд прийшов до висновку про те, що припинення державної служби за порушення Присяги є крайнім заходом відповідальності державного службовця, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, а тому, якщо підставою для припинення державної служби є порушення посадовою особою митної служби службової дисципліни, неможливість застосування за таке порушення до посадової особи заходів дисциплінарного впливу аж до звільнення з митного органу, повинно бути мотивовано. Суть порушення Присяги пов'язана з такими істотними проступками (вчинками) державного службовця, які повністю суперечать тому, що на нього покладено, підривають довіру до нього як носія влади та унеможливлюють подальше виконання ним своїх функцій.
Окрім цього, ані Положення про відділ митних платежів Київської регіональної митниці, ані Посадова інструкція головного інспектора сектору по контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відділу митних платежів Київської регіональної митниці, ані Правила внутрішнього трудового розпорядку прямо не встановлюють відповідальність у вигляді звільнення працівника з державної служби за порушення положень даних нормативних актів.
Відповідно до положень ст. 408 Митного кодексу України (надалі - МК України) правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу». Згідно абз. 2 ст. 410 МК України у митній службі України діє Дисциплінарний статут, який затверджується законом. Тобто норми Закону України «Про державну службу»можуть застосовуватись щодо посадових осіб митної служби лише у тій частині, що не урегульовано спеціальним митним законодавством, у тому числі і нормами Дисциплінарного статуту митної служби України.
В преамбулі Закону України «Про Дисциплінарний статут митної служби України»№ від 6.09.2005 року № 2805-IV (надалі - Дисциплінарний статут) зазначено, що цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень. Регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про державну службу».
Тобто і в частині регулювання правового становища державних службовців при застосуванні положень Дисциплінарного статуту вимоги Закону України «Про державну службу»враховуються, але здійснюється таке регулювання за нормами спеціальних законів, зокрема, Дисциплінарного статуту митної служби України. Закон України «Про Дисциплінарний статут митної служби України»є спеціальним нормативним актом щодо врегулювання правовідносин, пов'язаних із застосування заохочень та дисциплінарних стягнень для посадових осіб митної служби, у тому числі й їх звільнення, а відтак його норми мають пріоритет над іншими правовими нормами загального характеру, зокрема, Законом України «Про державну службу».
Згідно положень пп. 1 п. 22 Дисциплінарного статуту до діянь, які є порушеннями службової дисципліни належить: 1) порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників; 2) порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України; 3) утрата службового посвідчення, документів, що є підставою для пропуску предметів через митний кордон України, а також митного забезпечення, бланків суворої звітності, зброї, спеціальних засобів, затриманих або прийнятих митницею на зберігання предметів; 4) затримання, вилучення та прийняття на зберігання предметів, валюти України та іноземної валюти без оформлення і реєстрації в установленому законодавством порядку відповідних документів; 5) брутальне або зневажливе ставлення до громадян, приниження їх честі та гідності під час виконання службових обов'язків, проведення несанкціонованого особистого огляду громадян; 6) перешкоджання законній діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема під час здійснення ними зовнішньоекономічних операцій; 7) сприяння проникненню, умисне або внаслідок недбалого ставлення до виконання своїх обов'язків невжиття необхідних заходів для недопущення несанкціонованого проникнення сторонніх осіб до зони митного контролю; 8) приховання посадовою особою митної служби фактів її судимості або подання підроблених документів, необхідних для працевлаштування в митних органах; 9) недодержання обмежень щодо роботи за сумісництвом або зайняття підприємницькою діяльністю та інших обмежень, передбачених законодавством; 10) неподання або подання неправдивих відомостей у декларації про доходи; 11) інші діяння, визначені як порушення службової дисципліни законами та іншими нормативно-правовими актами України.
Тобто, зазначені у Наказі № 655-к від 28 березня 2012 року порушення, які кваліфіковані у цьому наказі як несумлінне виконання мною своїх посадових обов'язків, прямо підпадають під порушення службової дисципліни, визначені у пп. 1 п. 22 Дисциплінарного статуту.
За вчинення дисциплінарних правопорушень до посадових осіб митної служби можуть бути застосовані види дисциплінарних стягнень, визначені п. 23 Дисциплінарного статуту,а саме: 1) зауваження; 2) догана; 3) затримання на період до одного року присвоєння чергового спеціального звання; 4) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 5) попередження про неповну службову відповідність; 6) звільнення з митного органу.
Згідно п. 27 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має відповідати тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини особи. При визначенні виду стягнення керівник митного органу повинен враховувати характер правопорушення, обставини, за яких воно було вчинене, попередню поведінку посадової особи митної служби, її ставлення до служби і стаж роботи в митних органах.
Відповідно до п. 28, 29, 31 Дисциплінарного статуту звільнення посадової особи митної служби може мати місце в разі:
1) порушення посадовою особою митної служби вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, що призвело до заподіяння матеріальних збитків державі, територіальній громаді, юридичним чи фізичним особам; 2)набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо цієї особи; 3)одноразового грубого порушення, а саме: за вимагання або отримання подарунків, речей, валюти України, іноземної валюти у зв'язку з виконанням службових обов'язків як під час їх виконання, так і в позаслужбовий час відповідно до положення статті 7 Закону України "Про боротьбу з корупцією"; за підміну, крадіжку або умисне пошкодження предметів, що підлягають митному контролю; за затримання, вилучення та прийняття на зберігання предметів, валютних цінностей без оформлення в установленому законом порядку відповідних документів; за розголошення державної таємниці та конфіденційної інформації, що є власністю держави, юридичної або фізичної особи, іншої таємниці, охоронюваної законом, втрату або умисне пошкодження матеріальних носіїв секретної та конфіденційної інформації, а також передачу стороннім особам зброї та спеціальних засобів захисту, митного забезпечення, бланків суворої звітності; за брутальне або зневажливе ставлення під час виконання службових обов'язків до громадян, приниження їх честі та гідності; 4)перевищення службових обов'язків, а також здійснення повноважень, не передбачених законом; 5)сприяння проникненню або умисного невжиття заходів з метою недопущення несанкціонованого проникнення сторонніх осіб до зони митного контролю; 6)приховання посадовою особою митної служби фактів її судимості чи подання підроблених документів, необхідних для працевлаштування в митних органах; 7) систематичних порушень дисципліни посадовою особою митної служби.
Систематичним порушенням службової дисципліни вважається вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення протягом року від дня застосування до неї дисциплінарного стягнення, крім зауваження, за попереднє дисциплінарне правопорушення.
З метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлений Інструкцією про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України затвердженої Наказом Державної митної служби України від 13.08.2010 № 918 (надалі - Інструкція № 918).
Із матеріалів справи слідує, що за час перебування на службі в митних органах Позивачем не вчинено жодного дисциплінарного правопорушення, до мене не було застосовано жодного із видів дисциплінарних стягнень передбачених Дисциплінарним статутом.
Враховуючи той факт, що Дисциплінарним статутом встановлено звільнення державного службовця як найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, яке застосовується виключно у передбачених Статутом випадках, із додержанням відповідного порядку застосування, у випадку дійсного вчинення особою, як державним службовцем, дисциплінарного правопорушення, Відповідачі повинні були застосувати інші види дисциплінарних стягнень, що передбачені п. 23 Дисциплінарного статуту.
Окрім того, в ході судового розгляду справи встановлено, що Відповідачами порушено порядок проведення службового розслідування відповідно до вимог Дисциплінарного статуту та Інструкції № 918.
В Актах тематичної та службової перевірок встановлено недоліки ведення діловодства сектору відділу митних платежів, яке регулюється Наказом Київської регіональної митниці від 25.08.2011 року № 1370 «Про єдиний порядок доведення нормативно-правових та інших офіційний документів до особового складу митниці», Інструкції № 747, Посадовою інструкцією головного інспектора сектору по контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відділу митних платежів Київської регіональної митниці. Під час проведення перевірок було нібито виявлено випадки не облікованих документів та облікованих значно пізніше, без проставляння резолюції та дати, без ознайомлення особового складу сектору, також, Правил внутрішнього трудового розпорядку.
На момент проведення перевірок із 13 осіб відділу митних платежів були присутніми 6 осіб, інші співробітники перебували на лікарняному в різний період (приблизно із середини лютого 2012 року по день проведення перевірки), у тому числі Позивач з 14.03.2012 року по 23.03.2012 року.
У зв'язку із тим, що на виконанні в секторі по контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відділу митних платежів останні декілька місяців знаходилося багато документів, а фактично була відсутня більша частина співробітників відділу, навантаження по виконанню поставлених службових обов'язків було занадто велике, що, у свою чергу, могло спричинити недоліки у діловодстві сектору.
Проте такі обставини не можуть свідчити про неналежне виконання державними службовцями, а про неналежний розподіл службових обов'язків між присутніми співробітниками, могли стати причиною появи недоліків ведення діловодства сектору відділу митних платежів, порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку.
Відносно позовної вимоги Позивача про стягнення моральної шкоди внаслідок протиправних дій Відповідачів, судом, виходячи з положень пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", визнаються необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки Позивачем не зазначено, з яких міркувань він виходив, заявляючи вимогу про шкоду, та якими доказами це підтверджується.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 11, 94, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Державної митної служби України
№ 655-к від 28 березня 2012 року «Про припинення перебування на державній
службі», яким припинено перебування на державній службі в митних органах
ОСОБА_1, головного інспектора сектору по контролю за
правильністю визначення митної вартості товарів відділу митних платежів Київської
регіональної митниці.
3.Поновити ОСОБА_1 на посаді головного інспектора сектору по контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відділу митних платежів Київської регіональної митниці.
Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного інспектора сектору по контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відділу митних платежів Київської регіональної митниці виконати негайно.
4.Зобов'язати здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1, середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постанову суду в частині стягнення середньомісячного заробітку за місяць звернути до негайного виконання.
5. У решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.А. Качур
Судді В.І. Келеберда
В.В.Шарпакова