ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
19 липня 2012 року № 2а-4600/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., за участю представників сторін:
від позивача: Ігнатьєва І.В.(дов. від 20.02.2012р. №1)
від відповідача: Коновал Т.В. (дов. від 05.06.2012р. №1067/9/10-114)
розглянувши у відритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник»з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень -рішень від 25.11.2011р. №0157761502, №0157751502
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.07.2012 року в 10год. 56хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Господарник» (надалі по тексту також -Позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби України (надалі - Відповідач) про скасування податкових повідомлень -рішень від 25.11.2011р. №0157761502, №0157751502.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувані податкові повідомлення рішення прийняті з порушенням норм чинного податкового законодавства України на підставі висновків Акту перевірки, який не відповідає дійсним обставинам справи. За таких обставин Позивач вважає спірні податкові рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності. В обґрунтування своїх заперечень зазначав, що діяв в межах, у спосіб та на підставі норм чинного законодавства, а відтак у задоволенні позову просив відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, що позов задоволенню не підлягає , з огляду про наступне.
Матеріалами справи встановлено, що спірні податкові повідомлення-рішення було прийнято на підставі Акту від 04.11.2011р. № 327/15-225/30971302 про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток Позивача.
Камеральною перевіркою податкової звітності з податку на прибуток встановлено порушення вимог п. 3 підр. 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ, в результаті чого завищено валові витрати за II квартал 2011 року, на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду всього на суму 97 536 474, 00 грн. та занижено суму грошового зобов'язання всього на суму 1 124 084, 00грн.
Частиною 2 п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94- ВР (далі - Закон № 334) у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону № 334 якщо об'єкт оподаткування платника податку числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, а з 01.04.2011р. втратив чинність Закон № 334.
Проте п. 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ визначено, що розділ Ш ПКУ застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
Пунктом 36.1 ст. 36 ПКУ визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 150.1 ст.150 ПКУ якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей частини першої цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.
У той же час п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ визначено, що п. 150.1 ст. 150 ПКУ застосовується у 2011 році з урахуванням такого - якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Крім того, відповідно до рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст.. 58 Конституції України ( справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99р. №1-рп/99 Конституційний суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права законів та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій ст..58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, у зв'язку з набранням 01.04.2011р.чинності розділу ІІІ Податкового кодексу України, та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011р. від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011р., від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011р. у відповідності до п.22.4 ст.22 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94р. №334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу 2011р. не включається, а тому у Позивача відсутні визначені законом підстави, для включення до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за другий квартал 2011р. від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010року, а тому доводи Позивача є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а податкові повідомлення рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 11, 94, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник»до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, - відмовити.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Качур