ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
16 липня 2012 року № 2а-5536/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна"
до Окружної Державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби
про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування акту
Позивач - Дочірня компанія «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» - звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з вимогою щодо визнання протиправними дії Відповідача по опису у податкову заставу майна Позивача і визнати протиправним та скасувати акт Відповідача №4 від 10.04.2012 року опису майна у податкову заставу.
В судовому засіданні представник Позивача позов підтримав у повному обсязі та наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.
Відповідач -Окружна Державна податкова служба -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи, посилаючись на те, що на день розгляду справи акт №4 від 10.04.2012 року опису майна у податкову заставу втратив чинність у зв'язку з погашенням Позивачем податкового боргу.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд,
10.04.2012 податковим керуючим Власенко О.С. Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків складено Акт опису майна №4, яким проведено опис такого майна: бензин А-95 виробництва квітня-червня 2012 року, бензин А-76 виробництва квітня-червня 2012 року, дизпаливо виробництва квітня-травня 2012 року, Уайт-спіріт виробництва квітня-травня 2012 року, мазут паливний М-100 виробництва квітня-травня 2012 року, скраплений газ виробництва квітня-травня 2012 року на загальну суму 741 873 744,80 грн.
Відповідно до п.89.2 ст.89 Податкового кодексу України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Відповідно до карток особового рахунку, станом на 28.12.2010 року у Позивача був наявний податковий борг в сумі 650 988 056,75 грн., станом на 10.04.2012 року податковий борг Позивача збільшився на 90 885 688,05 грн. та становить 741 873 744,80 грн.
Згідно з абз.4 п.89.2 ст.89 Податкового кодексу України у разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.
Таким чином, у випадку збільшення податкового боргу у Відповідача в силу абз.4 п.89.2 ст.89 Податкового кодексу України виникло право на опис у податкову заставу майна на суму збільшення податкового боргу, яка становить 90 885 688,05 грн.
Згідно з актом опису майна №4 від 28.12.2011 року, чинним станом на 10.04.2012 року Відповідачем описано у податкову заставу майно Позивача, а саме: бензин А-92 у кількості 81 799,58066 т. на суму 650 988 056,75 грн.
Проте спірним актом опису майна Відповідачем описано у податкову заставу майно Позивача на суму 741 873 744,80 грн.
Отже спірним актом Відповідачем описано у податкову заставу активи Позивача на суму, яка значно перевищує суму збільшення податкового боргу Позивача, що не забезпечена податковою заставою.
Пунктом 89.2. ст.89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Згідно з п.89.5 ст.89 Податкового кодексу України у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі. Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити орган державної податкової служби про наявність такого майна. Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису. У разі якщо орган державної податкової служби приймає рішення про включення майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків з повідомленням про вручення.
Виходячи з системного аналізу вищезазначених норм, право податкової застави поширюється на майно платника податків, на яке платник податків набуде права власності у майбутньому, однак право податкового органу на опис такого майна у податкову заставу виникає лише після того як платник податків набув права власності на таке майно.
Державна податкова служба України наказом №1043 від 24.12.2010 року затвердила форму акту опису майна, в якому визначено, що в графі „найменування майна" повинно зазначатись найменування майна з детальною характеристикою кожного предмета: вага, метраж, розмір, вид, колір, товарний знак, проба, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо.
Таким чином, обов'язковими умовами для внесення майна у податкову, заставу є:
- наявність такого майна на дату здійснення опису,
- податковий керуючий повинен візуально бачити таке майно, для того щоб визначити вагу, метраж, розмір, вид, колір, товарний знак, проба, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу майна, яке вноситься у податкову заставу.
Разом з цим, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, станом на 10.04.2012 року у власності Позивача було відсутнє майно у кількості, описаній у податкову заставу згідно з актом опису майна від 10.04.2012 року №4.
Спірним актом опису майна у податкову заставу описано майно виробництва травня та червня 2012 року, якого фактично не існувало станом на 10.04.2012 року.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач про наявність майна, яке було описано спірним актом у податкову заставу дізнався з повідомлення Першої незалежної біржі від 11.04.2012 №11042012/1, копія якого міститься в матеріалах справи.
Проте, суд звертає увагу, що продаж на біржі майна не свідчить про належність такого майна саме особі, яка продала майно, оскільки може бути проведено продаж майна, яке належить третім особам. Крім того, з зазначеної інформації вбачалось, що таке майно вже є проданим, тобто фкактично засвідчено факт відсутності такого майна.
Таким чином, в порушення абз.4 п.89.2 п.89.5 ст.89 Податкового кодексу України відповідачем описано у податкову заставу майно Позивача, якого фактично не існувало, на суму, що значно перевищує податковий борг, а отже, дії Відповідача по опису у податкову заставу майна Позивача та акт опису майна від 10.04.2012 №4 є протиправними, а відтак позов в цій частині підлягає задоволенню.
Крім того, встановлено, що в подальшому 25.05.2012 року актом №7 від 25.05.2012 року такий акт був скасований самим відповідачем та майно звільнено з-під застави, а отже станом на час розгляду справи зазначений акт втратив чинність. Враховуючи, що на час розгляду спарви у суді оскражувнаий акт не порушує права позивача, оскільки позивачем не надано доказів того, що такий акт в період дії порушував його права, вимога Позивача про скасування акту опису майна від 10.04.2012 року №4 не підлягає задоволенню.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішені справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до вимог ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивачем надано достатні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги щодо протиправності дій Відповідача. Позивачем також надано достатні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги щодо протиправності акту опису майна №4 від 10.04.2012 року, складеного Відповідачем, однак, оскільки на день прийняття рішення зазначений акт втратив чинність, позовні вимоги про скасування такого акту не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Позов Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби щодо опису у податкову заставу майна Дочірньої компанії „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" зазначеного в акті опису майна від 10.04.2012 №4.
3. Визнати протиправним акт опису майна у податкову заставу від 10.04.2012 №4.
4. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.
Постанова набирає законної сили у відповідності з нормами ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Келеберда