Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
25 липня 2012 р. № 2-а- 7214/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Панова М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Каряки С.Г.,
позивача - ОСОБА_1
представників сторін:
відповідача - Кушнир Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в Харківській області
про оскарження рішення ,
Позивач , ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в Харківській області, в якому просив суд скасувати висновок УГІРФО ГУМВС України в Харківській області від 08.06.2012 року про скасування рішення УГІРФО ГУМВС України в Харківській області від 14.06.2005 року про надання дозволу на імміграцію в Україну громадянину Йорданії ОСОБА_1
Позивач в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник Відповідача щодо відношення до позовних вимог поклався на розсуд суду.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечення проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
ОСОБА_1 з 1995 року проживає на території України, приїхав в м.Харків для навчання.
Судом встановлено, що рішенням УГІРФО ГУМВС України в Харківській області на підставі п.2 ч.3 ст.4 Закону України «Про імміграцію» від 07.06.2001 року було надано дозвіл на іммігрування в Україну та видано посвідку на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 терміном дії - безстроково.
08.06.2012 року старшим інспектором УГІРФО ГУМВС України в Харківській області Кушнір Н.В.,була проведена додаткова перевірка матеріалів особистої справи громадянина Йорданії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., щодо законності залишення його на постійне проживання в Україні та документування посвідкою на постійне проживання в Україні.
За результатами перевірки УГІРФО ГУМВС України в Харківській області було прийнято висновок про скасування рішення УГІРФО ГУМВС України в Харківській області від 14.06.2005 р. про надання дозволу на імміграцію в Україну громадянину Йорданії ОСОБА_1
Пунктом 1 частини 3 статті 4 Закону № 2491 -ІІІ визначено, що дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається одному з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітям і батькам громадян України.
Згідно пунктів 1, 3 статті 6 Закону України «Про імміграцію» до повноважень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції і підпорядкованих йому органів, зокрема, належить прийняття заяв разом з визначеними цим Законом документами щодо надання дозволу на імміграцію від осіб, які перебувають в Україні на законних підставах; прийняття рішень про надання дозволу на імміграцію, про відмову у наданні дозволу на імміграцію, про скасування дозволу на імміграцію та видача копій цих рішень особам, яких вони стосуються.
Згідно статті 12 Закону України «Про імміграцію» передбачено, що дозвіл на імміграцію може бути скасовано органом, який його видав, якщо: 1) з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.
Суд зазначає, що при наданні посвідки на постійне місце проживання в Україні ОСОБА_1, ВГІРФО ГУМВС України в Харківській області керувалося п. 4 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про імміграцію", тобто проводило перевірку підстав залишення на постійне проживання на території України позивача, підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію не виявило, та надало посвідку на постійне місце проживання в Україні ОСОБА_1. Цією ж нормою Закону відповідач обґрунтовує прийняття протилежного рішення висновку про скасування посвідки на постійне проживання.
Зазначена норма регулює відносини, які виникають між уповноваженим органом та іноземцем при наданні дозволу на імміграцію, та не передбачає випадків скасування рішення про надання дозволу на імміграцію.
Виходячи з аналізу норм Закону України "Про імміграцію", зазначений нормативно правовий акт не передбачає випадків скасування посвідки на постійне проживання, а регулює відносини пов'язані з наданням та скасуванням дозволу на імміграцію.
Відповідач при винесенні висновку від 08.06.2012 року про скасування рішення про надання дозволу на імміграцію громадянину Йорданії ОСОБА_1 керувався п.1 ст.12 Закону України "Про імміграцію", а саме : оскільки згідно з ч.2 п.1 ст. 4 Закону України "Про імміграцію", дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається дітям і батькам громадян України.
Громадян Йорданії ОСОБА_1 є батьком трьох неповнолітніх дітей, які народилися у м. Харкові та є громадянами України: 1) ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., 2) ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н., 3) ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 р.н., що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, а також довідками про набуття громадянства № 1091, №1679 та №5844 , які містяться у матеріалах справи.
Відповідно до п.п. 21-24 "Про затвердження Порядку формування квоти імміграції, Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, Порядку оформлення і видачі посвідки на постійне проживання", затвердженого Постановою КМ України № 1983 від 26.12.2002р., дозвіл на імміграцію скасовується органом, який його видав. Питання щодо скасування дозволу вправі порушити орган внутрішніх справ, інший орган виконавчої влади, який у межах наданих йому повноважень забезпечує виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію. Для започаткування процедури розгляду питання про скасування дозволу на імміграцію відповідне подання надсилається до органу, який приймав рішення про надання такого дозволу. ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення. Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти. Рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України "Про імміграцію". Копія рішення надсилається Держприкордонслужбі.
Відповідно до вимог ст.12 Закону України "Про імміграцію" підлягає скасуванню дозвіл на імміграцію, а ст.13 вказаного Закону встановлює вилучення посвідки на постійне місце проживання на підставі скасування дозволу на імміграцію.
А тому висновок відповідача про відсутність в особовій справі позивача документа, що підтверджує про призначення їх опікунами чи піклувальниками над громадянами України або про встановлення над ними опіки чи піклування , як підставу для скасування посвідки на постійне проживання в Україні не відповідає вимогам ст. 12 та 13 Закону України "Про імміграцію".
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Таким чином суд приходить до висновку , що висновок УГІРФО ГУМВС України в Харківській області від 08.06.2012 року про скасування рішення УГІРФО ГУМВС України в Харківській області від 14.06.2005 року про надання дозволу на імміграцію в Україну громадянину Йорданії ОСОБА_1 прийнятий з порушенням вимог ст.2 КАС України, а саме: на підставі та у спосіб, що не передбачений законом, оскільки відповідачем скасована посвідка на постійне проживання в Україні, тоді як дозвіл не скасовувався та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення -позивач проживає на території України з 1995 року, є батьком трьох неповнолітніх дітей, які народилися у м. Харкові та є громадянами України: 1) ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., 2) ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н., 3) ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 р.н., що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, а також довідками про набуття громадянства № 1091, №1679 та №5844 , які містяться у матеріалах справи; без урахування принципу пропорційності, тобто при прийнятті рішення мало місце відсутність досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямоване рішення та дії, та інтересами позивача; без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, чим порушено положення "Про затвердження Порядку формування квоти імміграції, Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, Порядку оформлення і видачі посвідки на постійне проживання", затвердженого Постановою КМ України № 1983 від 26.12.2002р.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в Харківській області про оскарження рішення - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати висновок УГІРФО ГУМВС України в Харківській області від 08.06.2012 року про скасування рішення УГІРФО ГУМВС України в Харківській області від 14.06.2005 року про надання дозволу на імміграцію в Україну громадянину Йорданії ОСОБА_1
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження .
У повному обсязі постанова виготовлена 30 липня 2012 року.
Суддя Панов М.М.