Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
30 липня 2012 р. № 2-а- 5729/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого -судді Зінченко А.В.,
при секретарі -Волошкіної А.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно -господарських санкцій, -
встановив :
Позивач, Харківське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача адміністративно -господарські санкції у розмірі 5282,42 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21.03.1991 року (в редакції від 06.10.2005 року), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою ст.19 і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Статтею 20 Закону України встановлено „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. У відповідності до ч.2 ст.20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач до 16.04.2012 року повинен був самостійно сплатити адміністративно -господарські санкції у розмірі 5275,0 грн.
Згідно форми 10-ПІ №7784 від 29.02.12р. "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2011 рік, що наданий відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2011 році становила 14 осіб. Відповідно до ст. 19 Закону, у Фо-П ОСОБА_1. у 2011 році норматив для працевлаштування інвалідів складає 1 робоче місце. Фактично, згідно даних, наданих відповідачем у звіті, середньооблікова чисельність інвалідів -штатних працівників на підприємстві становить 0 осіб. Отже, відповідачем не виконано норматив 1 робоче місце по працевлаштуванню інвалідів.
Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві за 2011 рік становить 10552,85 грн. Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2011 році, становить 5275,0 грн.
За несвоєчасну сплату відповідачу було нараховано пеню у сумі 7,42 грн., так як підприємством було прострочено 7 днів сплати адміністративно-господарських санкцій (з 18.04.12р. по 24.04.12 р. включно).
Представник позивача в судове засідання не прибув, але надав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити та розглядати справу за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, але надав до суду клопотання, в якому проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, так як в діях відповідача не було жодного порушення діючого законодавства, надав суду письмові заперечення на позовну заяву та просив справу розглядати за його відсутності.
Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, то суд відповідно до ст.122 КАС України ухвалив проводити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно звіту форми 10-ПІ №7784 від 29.02.2012 року у фізичної особи - підприємця середньооблікова чисельність штатних працівників в 2011 році на підприємстві становить 14 осіб, а тому згідно ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2011 році визначена для відповідача -1 місце.
Відповідно до звіту форми 10-ПІ у відповідача в 2011 році середньооблікова чисельність штатних працівників -інвалідів складала 0 осіб.
Судом також встановлено, що центром зайнятості інваліди для працевлаштування на підприємство відповідача не направлялися, так само як і не було безпосередньо звернення інвалідів до відповідача для працевлаштування, в яких відповідач відмовив інвалідам.
Відповідно до ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Після самостійного розрахунку кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою вищевказаної статті, здійснюється та забезпечується працевлаштування інвалідів.
В ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону.
З аналізу положень Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", що на підприємстві лежить лише обов'язок щодо подачі до державної служби зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.
Наказом Державного комітету статистики № 420 від 19.12.2005 року затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН „Звіт про наявність вакансій", яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.
Відповідачем, як встановлено судом, щомісячно протягом 2011 року подавалися звіти форми №3-ПН до Куп'янського міськрайцентру зайнятості, що підтверджується матеріалами справи.
Тобто відповідачем були виконані вимоги Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів. Доказів, які б свідчили про те, що підприємство відмовило у прийнятті на роботу інвалідам, які були направлені центром зайнятості, позивачем не були представлені і у справі відсутні.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з відповідача адміністративно -господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2011 році у сумі 5282,42 грн. нормативно та документально не обґрунтовані, суперечать діючому законодавству, а тому не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160-163,167, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно -господарських санкцій -відмовити в повному обсязі.
Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя А.В. Зінченко