Постанова від 04.07.2012 по справі 2а/1770/2534/2012

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2534/2012

04 липня 2012 року 14год. 53хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Ткачук Н.С. за участю секретаря судового засідання Боровець І.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі

досуб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі звернулося до суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 2312,07 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, однак подав суду письмове клопотання, яким повідомив, що позовні вимоги підтримує та просив розгляд справи провести без його участі.

Відповідач в судове засідання не прибув. Причини неприбуття суду не повідомив та заперечень на адміністративний позов не подав. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні. Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності до вимог ч.1 ст. 41 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.12.2010 року державним реєстратором Дубенської районної державної адміністрації відповідача було зареєстровано фізичною особою - підприємцем. 01.01.2011 року відповідача взято на облік платника єдиного внеску в Управлінні Пенсійного фонду України в Дубенському районі.

Станом на 12.06.2012 року згідно з даними обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік в сумі 2312,07 грн.

На момент розгляду справи судом заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Дубенському районі в сумі 2312,07 грн. відповідачем не погашено.

Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: карткою особового рахунку платника єдиного внеску відповідача (а.с.3-4,18), копією корінця вимоги №Ф221 від 03.02.2012 року (а.с.6), копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.5), копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця (а.с.16), копією повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску (а.с.17), спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.19-20).

Суб'єкт підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та є страхувальником в розумінні Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI вiд 08.07.2010 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №2464).

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону №2464 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.4. ч.1. ст.4 Закону №2464 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками єдиного внеску, зокрема, є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно зі ст.7 Закону №2464 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Згідно з ч.8 ст.9 Закону №2464 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим періодом для відповідача у відповідності з абз.3 ч.8 ст.9 Закону №2464 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є календарний місяць.

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону №2464 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

03.02.2012 року позивачем відповідачу було виставлено вимогу №Ф221 (а.с.6), яка на момент подання адміністративного позову до суду відповідачем не задоволена. У встановленому порядку вимога №Ф221 від 03.03.2012 року відповідачем не оскаржувалася.

Відповідно до абз. 5,6 ч. 4 ст. 25 Закону №2464 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Частиною 16 статті 25 Закону №2464 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік в сумі 2312,07 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Ткачук Н.С.

Попередній документ
25416393
Наступний документ
25416397
Інформація про рішення:
№ рішення: 25416396
№ справи: 2а/1770/2534/2012
Дата рішення: 04.07.2012
Дата публікації: 22.08.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо: