Справа № 2а/1770/2247/2012
26 червня 2012 року 09год. 50хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Ткачук Н.С. за участю секретаря судового засідання Боровець І.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не прибув,
відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби
дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
Державна податкова інспекція у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на загальну суму 96016,23 грн.
Представник позивача в судове засідання не прибув, однак подав письмове клопотання, яким просив розгляд справи провести без його участі.
Відповідач в судове засідання не прибув. Причини неприбуття представника суду не повідомив та заперечень на адміністративний позов не подав. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні. Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності до вимог ч.1 ст. 41 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28.07.2005 року державним реєстратором виконавчого комітету Рівненської міської ради до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців було внесено відомості про відповідача як фізичну особу - підприємця, що підтверджується копією свідоцтва (а.с.4). 16.03.2000 відповідача взято на облік платника податків в ДПІ у м. Рівне, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків (а.с.9).
Станом на 10.05.2012 року згідно з даними обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість в сумі 96016,23 грн. (а.с.6).
Дана заборгованість відповідача з податку на додану вартість виникла на підставі:
самостійно поданих до податкового органу податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень 2011 року та за лютий, березень 2012 року (а.с.12-13,17-20) на загальну суму 68983 грн.,
самостійно поданого до податкового органу уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправлення самостійно виявлених помилок за січень 2012 року (а.с.14-16) на суму 27044 грн.,
нарахованої позивачем за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань пені в сумі 156,73 грн. (облікова картка платника а.с.8);
часткової сплати в сумі 167,5 грн. (облікова картка платника а.с.8).
На момент розгляду справи судом заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість в сумі 96016,23 грн. відповідачем не погашено.
Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 9 Податкового кодексу України встановлено, що податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків і зборів та справляється на всій території України.
Згідно з п.54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Оскільки, податкові зобов'язання податку на додану вартість визначені відповідачем самостійно в поданих до податкового органу податкових деклараціях та уточнюючому розрахунку, то такі підлягають сплаті.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Всупереч цьому, відповідач не сплатив узгоджені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 95859,50 грн.
Згідно з ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом. Пунктом 129.3 цієї статті встановлено, що нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Позивачем на суму податкового боргу за несвоєчасне погашення відповідачем узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість була нарахована пеня в сумі 156,73 грн.
На час розгляду справи судом відповідач заборгованість по узгоджених податкових зобов'язаннях з податку на додану вартість в сумі 96016,23 грн. не сплатив.
У відповідності до вимог статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) позивачем відповідачу виставлено першу податкову вимогу форми "Ю1" №1/2707 від 13.08.2010 р. (а.с.11) та другу податкову вимогу форми "Ю2" №2/3474 від 11.10.2010 року (а.с.11), які на момент подання адміністративного позову останнім не задоволені. У встановленому порядку податкові вимоги не оскаржувалися. Дані вимоги позивачем направлялися на адресу відповідача рекомендованим поштовим відправленням, що підтверджується копіями фіскальних чеків відділу поштового зв'язку (а.с.11).
Відповідно до п. 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції мають право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету України заборгованість по податку на додану вартість, з урахуванням пені, на загальну суму 96016,23 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Ткачук Н.С.