Справа № 2а/1770/2095/2012
06 червня 2012 року 09год. 53хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Ткачук Н.С. за участю секретаря судового засідання Боровець І.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
прокурор: не прибув,
позивача: представник не прибув,
відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області
досуб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
про стягнення штрафу,
Заступник прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області звернувся до суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення штрафу в сумі 1700 грн.
Прокурор та представник позивача в судове засідання не прибули, однак подали суду письмові заяви, якими повідомили, що позовні вимоги підтримують та просили розгляд справи провести без їх участі.
Відповідач в судове засідання не прибув. Причини неприбуття суду не повідомив та заперечень на адміністративний позов не подав. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Судом не визнавалася обов'язковою участь прокурора та сторін в судовому засіданні. Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу без участі прокурора та сторін на підставі наявних доказів.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності до вимог ч.1 ст. 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року (далі по тексту, - Порядок № 1567), органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та м. Севастополі.
Частинами 11, 12 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001 року (далі, - Закон №2344) встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Згідно з пунктами 21-27 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт. Справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення, у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Однак, неявка уповноваженої особи суб'єкта господарювання не перешкоджає розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Судом встановлено, що 25 січня 2012 року посадовими особами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області було проведено перевірку транспортного засобу MERCEDES BENC 903 K, номерний знак НОМЕР_1, що належить відповідачу, про що складено акт проведення перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №0100 від 25.01.2012 року. В результаті проведеної перевірки зафіксовано порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», що полягає у наданні послуг з перевезення пасажирів без оформлення належних документів, а саме: договору із замовником транспортних послуг, документів, що засвідчують оплату транспортних послуг, страхового полісу (а.с.9). Повідомлення про призначення розгляду справи щодо зафіксованого порушення на 13.03.2012 року о 10:00 год. було надіслано відповідачу рекомендованим поштовим відправленням (а.с.8)
Статтею 39 Закону №2344 встановлено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Всупереч вимог даної статті відповідачем нерегулярні пасажирські перевезення здійснювалися без оформлення договору із замовником транспортних послуг та документів, що засвідчують оплату транспортних послуг, страхового полісу.
Відповідно до абз. 3 ч.1 ст.60 Закону №2344 надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області прийнято постанову №0102 від 13.03.2012 року, якою до відповідача застосовано санкції, передбачені абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» для такого виду порушення, у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. (а.с.6). Зазначена постанова була надіслана відповідачу 15.03.2012 року рекомендованим поштовим відправленням, що підтверджується супровідним листом та фіскальним чеком відділення поштового зв'язку (а.с.7).
Судом також встановлено, що згідно з даними документообігу Рівненського окружного адміністративного суду станом на час розгляду справи судом постанова Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області №0102 від 13.03.2012 року про застосування фінансових санкцій відповідачем в судовому порядку не оскаржувалась, а тому підстави для її невиконання відсутні.
Відповідно до вимог пункту 28 Порядку №1567 фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
Всупереч цьому, на час розгляду справи судом відповідач штрафні санкції в сумі 1700 грн. не сплатив.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Державного бюджету України штраф за порушення вимог чинного законодавства України про автомобільний транспорт на загальну суму 1700 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Ткачук Н.С.