Постанова від 31.05.2012 по справі 2а/1770/1766/2012

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1766/2012

31 травня 2012 року 09год. 53хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Ткачук Н.С. за участю секретаря судового засідання Боровець І.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби

досуб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби звернулася до суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості в сумі 170 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, однак подав письмове клопотання, яким просив розгляд справи провести без його участі.

Відповідач в судове засідання не прибув. Причини неприбуття суду не повідомив та заперечень на адміністративний позов не подав. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні. Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності до вимог ч.1 ст. 41 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.11.2007 року державним реєстратором виконавчого комітету Рівненської міської ради відповідача було зареєстровано фізичною особою-підприємцем. 09.11.2007 року відповідача взято на облік платника податків в Державній податковій інспекції у м. Рівне. Відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та є платником єдиного податку.

Станом на день подання адміністративного позову згідно даних обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в сумі 170 грн.

Дана заборгованість виникла на підставі податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0005251745/0 від 24.12.2010 р. на суму 170 грн., складеного на підставі акта перевірки №471/1745/НОМЕР_1 від 29.11.2010 р.

На момент розгляду справи судом заборгованість перед бюджетом в сумі 170 грн. відповідачем не погашено.

Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.4), копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.5), копією довідки про взяття на облік платника податків (а.с.6), копією заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (а.с.7), копією корінця свідоцтва про сплату єдиного податку серії Ж №123564 (а.с.8), копією акта перевірки №471/1745/НОМЕР_1 від 29.11.2010 р. (а.с.9), копією поштового повідомлення про вручення поштового відправлення (зворотній бік а.с.9), копією податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0005251745/0 від 24.12.2010 р. (а.с.10), копією поштового повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.10), обліковими картками (а.с.11-12).

Суд при розгляді справи застосовує законодавство, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин.

Статтею ст. 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. за № 2181-III (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі, - Закон № 2181) встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до пп. 17.1.1. п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Як вбачається з акта перевірки №471/1745/НОМЕР_1 від 29.11.2010 р. та винесеного на підставі нього податкового повідомлення - рішення форми "Р" №0005251745/0 від 24.12.2010 р. за порушення встановлених строків подання звіту по збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства за січень 2010 року по строку подання 22.02.2010 р. (фактично звіт не подано) податковим органом відповідачу було визначено суму штрафних санкцій у розмірі 170 грн.

Відповідно до п. 4.2.1. п.4.2 ст. 4 Закону № 2181 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з даними документообігу Рівненського окружного адміністративного суду відповідач в судовому порядку повідомлення-рішення форми "Р" №0005251745/0 від 24.12.2010 р. про застосування штрафних санкцій не оскаржував. Відтак, сума штрафних санкцій в розмірі 170 грн. є узгодженою і підлягає сплаті.

У відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (чинного до 31.12.2010р.) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Крім того, п.17.3. ст.17 Закону № 2181 встановлено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, прирівнюється до сплати (стягнення) податку.

На час розгляду даної справи судом відповідач не сплатив заборгованість по штрафних санкціях в сумі 170 грн.

Відповідно до п. 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції мають право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 до місцевого бюджету м. Рівне заборгованість перед бюджетом зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в сумі 170 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Ткачук Н.С.

Попередній документ
25416250
Наступний документ
25416252
Інформація про рішення:
№ рішення: 25416251
№ справи: 2а/1770/1766/2012
Дата рішення: 31.05.2012
Дата публікації: 23.08.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; реалізації загальних засад оподаткування; погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, у тому числі: