25 липня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1712/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Удовіченка С.О.,
при секретарі - Авдєєнку Є.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_7.,
представника відповідача -Дубила Ю.О.,
третьої особи - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Полтавській області, третя особа - ОСОБА_3 про скасування рішення, -
29 березня 2012 року фізична особа - підприємець ОСОБА_7 (по тексту - позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Полтавській області (по тексту - відповідач), третя особа - ОСОБА_3 про скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 161161 від 17.11.2011 .
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що прийняте відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій № 161161 від 17.11.2011 є протиправним, оскільки, покупцем сигарет не була, зображена на паспорті, приєднаному до акту перевірки ОСОБА_4, а зовсім інша особа. Крім того, зазначала, що якщо покупець була неповнолітня, то працівники міліції не мали права відбирати свідчення і пояснення у неповнолітньої без згоди та дозволу батьків (усиновителів, опікунів), якого так і нема в матеріалах справи. Також, вказувала, що складення протоколу та акту відбувалося без понятих, а тому пояснення ОСОБА_5 і ОСОБА_6 наявні в матеріалах справи не є правдивими.
Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, оскільки в ході перевірки магазину "ІНФОРМАЦІЯ_6", в якому провадить господарську діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_7., встановлено факт реалізації пачки сигарет особі, що не досягла 18-ти річного віку. Зазначив, що порушення позивачем вимог статті 153 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" підтверджується матеріалами перевірки.
Третя особа в судовому засіданні просила суд задовольнити позовні вимоги, підтримуючи мотиви позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши інші докази у їх сукупності, суд встановив такі обставини.
Із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_7, зареєстрована як фізична особа -підприємець 10.05.2005, Виконавчим комітетом Лубенської міської ради Полтавської області.
Судом з'ясовано, що 07.10.2011 працівниками Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Полтавській області відповідно до наказу № 109 від 03.10.2011 на підставі направлення № 394 від 06.10.2011 проведено фактичну (позапланову) виїзну перевірку фізичної особи -підприємця ОСОБА_7 за місцем здійснення торгівельної діяльності в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_6», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.
В акті перевірки №40/16-32-02/НОМЕР_1 від 07.10.2011 зафіксовано факт реалізації сигарет марки «Мальборо»по ціні 11,50 грн., що підтверджується фіскальним звітним чеком №0953 від 07.10.2011 неповнолітній особі, а саме: гр. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.
За результатами розгляду матеріалів перевірки відповідачем 17.11.2011 прийнято рішення № 161161 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 фінансових санкцій в сумі 6800 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з вимогою про його скасування.
Згідно із частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19.12.1995 № 481/95-ВР.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Судом з'ясовано, що 07.10.2011 об 13:38 год. продавцем магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6»в якому провадить господарську діяльність фізична особа -підприємець ОСОБА_7 здійснено реалізацію 1 пачки сигарет марки «Мальборо»по ціні 11,50 грн. про що свідчить фіскальний чек №0953.
В акті перевірки №40/16-32-02/НОМЕР_1 від 07.10.2011 зафіксовано, що вказана пачка сигарет, реалізована неповнолітній особі ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт якої визначено додатком до акту перевірки.
У відповідності до пункту 2 частини першої статті 153 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 153 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати від покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.
Із наведених приписів Закону слідує, що, визначальним питанням для підтвердження чи спростування порушення є встановлення факту продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів саме особі, яка не досягла 18 років.
В ході судового розгляду справи позивач та третя особа наполягали на тому, що 07.10.2011 здійснено продаж 1 пачки сигарет марки «Мальборо»молодій жінці, під час продажу у продавця не виникло будь - якого сумніву щодо віку покупчині.
При цьому, за доводами позивача, в ході перевірки перевіряючими та працівником міліції, не надано підтверджуючих документів, що особа яка здійснила придбання сигарет була неповнолітньою, а особа ОСОБА_4 зображена на фотографії у паспорті серії НОМЕР_2, копія якого є додатком до акту перевірки не є тією, що придбавала сигарети 07.10.2011.
Крім того, позивач та третя особа вказували, що під час перевірки понятих гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_5, у яких відібрані пояснення, що приєднані до матеріалів справи в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_6»не було.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2012 викликано в якості свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5.
Свідки в судове засідання не з'явилися, причини не явки суду не повідомили, хоча в матеріалах справи наявні докази, що вони належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2012 застосовано до ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1), яка проживає за адресою: АДРЕСА_2; ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_3), який проживає за адресою: АДРЕСА_3; ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_5), який проживає за адресою: АДРЕСА_4 привід.
Лубенським міським управлінням Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, якому доручено здійснення приводу, надіслано до суду повідомлення від 17.07.2012 №7720, що вказаним в ухвалі суду про привід від 05.07.2012 про привід громадянам оголошено, що їм необхідно з'явитися в судове засідання.
Водночас, згідно повідомлення від 18.07.2012 №7/3112 Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, якому надіслано ухвалу суду про привід від 05.07.2012 для здійснення контролю та забезпечення її виконання, повідомлено, що здійснити привід свідків в суд не представилося можливим так як гр. ОСОБА_4 перебуває в АРК Крим, гр. ОСОБА_6 перебуває на заробітках в м. Києві, гр. ОСОБА_5 перебуває за межами Лубенського району.
Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
При вирішенні даного спору, суд враховує наступне.
Акт перевірки від 07.10.2011 складений працівниками Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Полтавській області уповноваженим представником позивача -продавцем ОСОБА_3 підписаний не був.
Надані в ході перевірки пояснення гр. ОСОБА_4 в якості підтвердження факту придбання особисто нею у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_6»07.10.2011 сигарет марки «Мальборо», суд не може прийняти до уваги в якості належного та допустимого доказу, оскільки на момент надання таких пояснень вказана громадянка була неповнолітньою особою, а отже надавати їх могла в присутності педагога або батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, про що відмітка у поясненнях відсутня.
Неодноразово викликані в якості свідків ОСОБА_4 та поняті ОСОБА_6 та ОСОБА_5, в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Отже, фактичні дані в підтвердження встановленого в ході перевірки магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6»в якому провадить господарську діяльність фізична особа -підприємець ОСОБА_7 факту продажу 07.10.2011 тютюнових виробів неповнолітній особи в ході судового розгляду справи судом не встановлені.
При цьому, суд враховує, що за приписами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення про застосування фінансових санкцій № 161161 від 17.11.2011.
Зважаючи на те, що рішення про застосування фінансових санкцій є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, згідно частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог про скасування рішення, а саме, визнати протиправними і скасувати рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Полтавській області про застосування фінансових санкцій № 161161 від 17.11.2011.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
У зв'язку з цим, з державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору згідно з квитанціями № 180/180 від 29.03.2012, № 3167.44.1 від 03.05.2012 у розмірі 107,30 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86, 159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Полтавській області, третя особа - ОСОБА_3 про скасування рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Полтавській області про застосування фінансових санкцій № 161161 від 17 листопада 2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 107,30 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 27 липня 2012 року.
Суддя С.О. Удовіченко