"23" липня 2012 р. м. Київ К-22031/08
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
за участю секретаря Корженкової І.О.
прокурора Суходольського С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому
на постанову Господарського суду Хмельницької області від 13.06.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2008
у справі № 16/1938-А
за позовом Закритого акціонерного товариства «Інтерлит»
до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому, Головного управління Державного казначейства України в Хмельницькій області
за участю Прокуратури Хмельницької області
про стягнення бюджетного відшкодування, -
Постановою Господарського суду Хмельницької області від 13.06.2008, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2008, позов ЗАТ «Інтерлит»задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Інтерлит»426139 грн. бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача-1, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Позивач та відповідачі представників у судове засідання суду касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Згідно з деклараціями з податку на додану вартість за вересень 2007 року позивачем заявлено до відшкодування податок на додану вартість в сумі 299772 грн., в жовтні 2007 -123774 грн., а всього на загальну суму 427546 грн.
Відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2007 року, за результатами якої складено акт №6936/23-3/22777924 від 29.12.2007, згідно якого заявлену до відшкодування суму 299772 грн. неможливо підтвердити у зв'язку з необхідністю дослідження сплати податку на додану вартість у ланцюгу постачання за серпень 2007 року та за жовтень 2007 року, за результатами якої складено акт №364/23-3/22777924 від 25.01.2008, згідно якого заявлену до відшкодування суму в розмірі 122367 грн. підлягає підтвердженню в ланцюгу постачання за вересень 2007 року, та прийнято податкове повідомлення-рішення №0000042302/0/419 від 01.02.2008 про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1407 грн., у зв'язку чим позивачем зменшено позовні вимоги на зазначену суму.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Саме нормами зазначеного пункту Закону регулюються всі питання, пов'язані із порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Наявність у позивача бюджетного відшкодування у відповідних сумах відповідачем-1 не заперечується, спірним є факт підтвердження зазначених сум.
Відповідно до частини 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (частина 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону).
Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
За приписами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
Згідно з положеннями підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону).
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що відповідачем були проведені перевірки з питань достовірності нарахування позивачем сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень та жовтень 2007 року, якими не встановлено порушень при визначенні позивачем сум податку на додану вартість, які підлягають бюджетному відшкодуванню, за вересень 2007 року в розмірі 299772 грн. за жовтень 2007 року в розмірі 122367 грн.
Таким чином, наявність у позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 426139 грн. підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до вищевикладених приписів Закону України «Про податок на додану вартість»відповідач мав подати відповідний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати цю суму коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Обов'язок, передбачений Законом України «Про податок на додану вартість», відповідачем-1 не був виконаний, чим були порушені права позивача.
При цьому судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість, до того ж податковим органом не надано доказів отримання матеріалів, що не підтверджують дані обліку позивача.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит та відповідно бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що рішення суду першої та апеляційної інстанції прийняті на підставі повно встановлених обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, та не підлягають скасування з викладених в касаційній скарзі мотивів.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Хмельницької області від 13.06.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2008 - без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук
Суддя Л.В. Ланченко