Постанова від 23.07.2012 по справі 2а-279/12/1070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2012 р. м. Київ К/9991/43822/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.

Судді: Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.,

за участю секретаря:Руденко А.М.,

за участю представників

заявника:Мар'янко Н.І.,

заявника:Шевченка Т.М.,

відповідача:не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.01.2012 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 р.

у справі № 2а-279/12/1070

за поданням Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких»

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платників податків,

ВСТАНОВИВ:

Первомайська об'єднана державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби (далі - заявник) звернулась з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких»(далі -відповідач, ТОВ «Агрофірма Корнацьких») про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платників податків.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.01.2012 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 р., у задоволенні подання про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, заявник звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати.

Письмових заперечень на касаційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких»на адресу суду касаційної інстанції не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких»зареєстроване Кривоозерською районною державною адміністрацією Миколаївської області 08.10.2004 р. за адресою: село Багачівка, Кривоозерський район, Миколаївська область.

Взяте на облік 28.11.2011 р. Васильківською районною державною адміністрацією Київської області, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.01.2012 р. за № 12739287.

Перебуває на податкову обліку у Кривоозерській міжрайонній державній податковій інспекції Миколаївської області (далі - Кривоозерська МДПІ Миколаїівської області).

З матеріалів справи вбачається, що 16.01.2012 р. виконуючого обов'язки директора відповідача було запрошено на 13.01.2012 р. до Кривоозерської МДПІ Миколаїівської області на підставі наказу від 12.01.2012 р. № 10 з питання проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

У зв'язку з початком службового розслідування щодо посадових осіб Кривоозерської МДПІ Миколаїівської області з питань перевірки, результати якої оформлено актом від 03.03.2011 р. № 9/23-10/31929340, на підставі пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, призначено провести документальну позапланову перевірку ТОВ «Агрофірма Корнацьких»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період від 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р., про що було прийнято наказ від 17.01.2012 р. №17.

На підставі вказаного наказу та направлень на перевірку від 17.01.2012 р. № 14/23-600 та № 15/23-600 посадовими особами заявника здійснено виїзд за юридичною адресою ТОВ «Агрофірма Корнацьких», внаслідок чого встановлено відсутність посадових осіб підприємства, а саме -виконуючого обов'язки директора Ткаченко Т.М. та головного бухгалтера Нікіткіної Л.М.

Наведені обставини стали підставою для складання акта від 17.01.2012 р. №05/23-600 про відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Згідно змісту наведеного акту, контролюючий орган повідомив, що начальником відділу поштового зв'язку с. Тростинка Гайдою А.М. підтверджено отримання керівником ТОВ «Агрофірма Корнацьких»листа Кривоозерської МДПІ Миколаїівської області про проведення перевірки.

Відтак, контролюючий орган дійшов висновку, що керівник відповідача знав про проведення перевірки, але не знаходився за юридичної особою підприємства, що, на думку заявника, свідчить про відмову керівника від проведення перевірки.

На підставі акту про відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки завідувач юридичного сектору Кривоозерської МДПІ Миколаїівської області звернувся до Голови комісії з проведення реорганізації Кривоозерської МДПІ Миколаїівської області, заступника начальника інспекції Бондарця Д.І. з проханням застосувати адміністративний арешт майна ТОВ «Агрофірма Корнацьких».

За результатами розгляду зазначеного звернення начальником Кривоозерської МДПІ Миколаїівської області прийнято рішення «Про застосування адміністративного арешту платника податків»від 17.01.2012 р. № 2, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявні у справі докази у їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, попередні судові інстанції, розглядаючи дану справу та відмовляючи у задоволенні подання, дійшли висновку, що надані заявником докази не свідчать про належне повідомлення відповідача про проведення перевірки та не доводять отримання посадовими особами підприємства копій наказу та направлень на перевірку. Також суди вказали на відсутність доказів які б свідчили, що контролюючим органом було надано до перевірки, передбачені ст. 81 Податкового кодексу України, направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення такої перевірки та службових посвідчень осіб, які зазначені в направленні.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанції не погодились із доводами заявника стосовного того, що відсутність посадових осіб відповідача за юридичної адресою є свідченням їх відмови від проведення перевірки.

Між тим, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає такі висновки судових інстанцій помилковими та передчасними з огляду на такі нормативні положення.

Так, приписами п. 16.1.9 ст. 16 Податкового кодексу України визначено обов'язки платника податків, серед яких, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Правовий аналіз наведеного нормативного положення свідчить про те, що законодавцем чітко визначено обов'язок платника податку надавати податковим органам необхідну інформацію, документи та виконувати їх законні вимоги.

За результатами дослідження акту від 17.01.2012 р. №05/23-600 про відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки суди попередніх інстанцій вказали, що контролюючим органом при здійсненні виїзду на юридичну адресу відповідача було встановлено відсутність посадових осіб ТОВ «Агрофірма Корнацьких».

З матеріалів справи вбачається, що згідно усних пояснень працівників охоронної фірми ТОВ «Контроль-Сервіс-Патруль-Сервіс»посадові особи відповідача повинні були бути відсутні тривалий та невизначений термін.

Наведені обставини є свідченням того, що відсутність посадових осіб підприємства була запланованим та загальновідомим фактом для працівників підприємства.

Крім того, в матеріалах справи наявні та належним чином досліджені судами докази повідомлення виконуючого обов'язки директора про намір щодо проведення перевірки, які є достатніми для висновку про його обізнаність щодо такої перевірки.

У ході розгляду справи було встановлено, що жодним з наданих відповідачем доказів не підтверджується вжиття ним заходів для забезпечення явки уповноваженого представника до перевірки, що правомірно було розцінено контролюючим органом як відмова від її проведення.

У разі відсутності особисто керівника платника податків з будь-яких причин, він повинен забезпечити наявність інших уповноважених представників, оскільки в іншому разі таке незабезпечення може бути розцінено як свідоме ігнорування законодавчих вимог.

Судові інстанцій надаючи оцінку обставинам справи не врахували, що «відмова від перевірки»- це комплексне поняття, яке, зокрема, може включати дії зі створення перешкод для проведення податковим органом перевірки, у тому числі шляхом відвертого ігноруванням положень п.16.1.9 ст. 16 та п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України.

Відтак, відсутність уповноваженого представника була спрямована на ухилення від виконання зазначених законодавчих вимог.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Згідно з п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, при пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

З наведених норм вбачається, що платник податків зобов'язаний розписатися та отримати копії зазначених документів, відмова від їх отримання є неправомірною.

Зі змісту положень ст. 81 Податкового кодексу України вбачається, що незгода платника податків із проведенням перевірки повинна реалізовуватись у такий спосіб.

Так, платник податків зобов'язаний отримати від представників податкового органу направлення на проведення перевірки, копію наказу про проведення перевірки та службові посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Якщо ж платник податків заперечує наявність підстав для проведення перевірки, такий платник податків може не допустити представників податкового органу до проведення перевірки.

Крім того, він не позбавлений права оскаржити у судовому порядку рішення керівника податкового органу про проведення перевірки, яке оформлене наказом.

Якщо ж платник податків недобросовісно ухилився від отримання направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службових посвідчень осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки, то на підставі абз. 2 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, податковий орган вправі приступити до проведення перевірки, незважаючи на фактичне невручення платнику податків копій необхідних для початку перевірки документів.

У свою чергу відповідно до приписів п. 94.2.3 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт майна платника податків може бути застосовано, у разі якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Всупереч встановленим у справі обставинам, які свідчать про недобросовісне ухилення відповідача від виконання законних вимог, а саме -обов'язку щодо ознайомлення з направленням на проведення перевірки, копією наказу про проведення перевірки та службових посвідчень осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки, попередні судові інстанції дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для початку проведення такої перевірки.

Таким чином, оскільки відповідач відмовився від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення, податковим органом було правомірно прийнято рішення про накладення адміністративного арешту майна ТОВ «Агрофірма Корнацьких», як це передбачено нормативними приписами п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи, що суди повно і правильно встановили фактичні обставини справи, але неправильно застосували норми матеріально права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового судового рішення, яким подання Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183і, 210-232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби задовольнити.

2. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.01.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 р. у справі № 2а-279/12/1070 скасувати та прийняти нову постанову, якою подання Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби задовольнити.

Визнати обґрунтованим адміністративний арешт майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких», накладений рішенням керівника Кривоозерської МДПІ Миколаїівської області від 17.01.2012 р. №2.

3. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Нечитайло О.М.

Судді:Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Попередній документ
25406450
Наступний документ
25406454
Інформація про рішення:
№ рішення: 25406453
№ справи: 2а-279/12/1070
Дата рішення: 23.07.2012
Дата публікації: 16.08.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; реалізації загальних засад оподаткування; погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, у тому числі: