24 липня 2012 р.Справа № 2-а-2570/10/1522
Категорія:10.2.4Головуючий в 1 інстанції: Домусчі Л.В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Бойко А.В.
Романішин В.Л.
при секретарі: Аилгазіновій К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 28 грудня 2010р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціального політики Одеської міської Ради про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та про зобов'язання сплатити щорічну разову грошову допомогу,-
У жовтні 2010р. ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту праці та соціального політики Одеської міської Ради про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та про зобов'язання сплатити щорічну разову грошову допомогу за 2010 рік як інваліду війни 1 групи до 5 травня у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.
В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначив, що він є інвалідом війни 1 групи, на підставі ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання щорічної грошової допомоги до п'ятого травня в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком. Однак в 2010р. зазначена допомога була нарахована та виплачена відповідачем у меншому розмірі.
Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 28 грудня 2010р. у задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, пояснення сторін, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 є інвалідом війни 1 групи, що підтверджується посвідченням серії Б №031172 виданим 29.06.2005 р. Позивачу виплачувалася до 5 травня грошова допомога як інваліду війни 1 групи у 2010 році в розмірі 1000грн.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив право позивача на отримання щорічної грошової допомоги до 5 травня, яка передбачена ч.4 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до цього Закону, щорічно до 5 травня інвалідам війни 1 групи, статус якого має позивач, виплачується разова грошова допомога у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.
Згідно частинам 1 та 4 ст. 17-1 названого Закону вказану виплату здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
За змістом ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Виходячи з наведених положень Конституції України та Рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеним Законом України Про Державний бюджет України на 2010р. фактично змінено положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який діяв у часі раніше, пріоритетним в даному випадку є положення відповідних статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» .
Із врахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення разової грошової допомоги як інваліду війни 1 групи до 5 травня за 2010р. задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м.Одеси від 28 грудня 2010р. - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після оголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: Н.В. Вербицька
К.В. Кравченко