17 січня 2012 р.Справа НОМЕР_1-а-2/09/1513
Категорія:6.3Головуючий в 1 інстанції: Гавриш М.З.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого - Потапчука В.О.
суддів - Коваля М.П.
- Семенюка Г.В.
при секретарі - Алексєєвої Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову Кілійського районного суду Одеської області від 1 квітня 2009 року по справі за адміністративним позовом комунального підприємства «Кілійське районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», Кілійської міської ради, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 про часткове визнання недійсним свідоцтва про права власності, -
Позивачі звернувся до суду з адміністративним позовом до комунального підприємства «Кілійське районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» та неодноразово змінивши позовні вимоги просили суд, зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Кілійську міську раду дати доручення Комунальному підприємству «Кілійське районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості»про підготовку необхідної документації для видачі свідоцтв про право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на належну їм частину житлового будинку АДРЕСА_1 з розрахунку 59.8 квадратних метрів належної позивачам загальної площі зазначеного будинку, зобов'язання суб'єкта владних повноважень - Кілійської міської ради видати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на квартиру НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1 площею 59.8 квадратних метрів з відповідним перерахунком належних нам на праві власності часток; та зобов'язання Комунального підприємства «Кілійське районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості»провести державну реєстрацію змін у праві власності належних позивачам часток житлового будинку АДРЕСА_1 відповідно до належної позивачам загальної площі зазначеного будинку.
Позивачі вказують, що 16.09.2002 року виконавчим комітетом Кілійської міської ради на підставі розпорядження останньої від 05.09.1995 було видане свідоцтво за № 367 про право власності на приватизовану квартиру НОМЕР_1 в житловому будинку АДРЕСА_1 із зазначенням загальної площі приватизованої квартири 35,2 кв.м. , хоча дійсний розмір останньої станом до 08.08.2002 року складав 44,1 кв.м. Рішенням Кілійської міської ради за № 61 від 08.08.2008 року за ОСОБА_2 було визнано право власності на самовільно добудовані господарські споруди та зобов'язано БТІ внести відповідні зміни до інвентарних справ. Позивачі вказали що на момент приватизації фактична площа приватизованої квартири складала 59,8 кв.м. Зміна площі наданого їм в користування нерухомого майна частини житлового будинку, яка відбулась на законних підставах до його приватизації, повинна була потягти за собою відповідну зміну часток у праві спільної власності на приватизований будинок з відповідним відображенням у правовстановчих документах.
В судовому засіданні представник КП Кілійське РБТІ та РОН заявлені вимоги не визнав, та зазначив, що позивачі, мали право на приватизацію займаного ними житла на підставі розпорядження Кілійської міської ради № 135 від 05.09.1995 року. ОСОБА_2 звернулась до органу приватизації в з заявою про передачу займаного нею житла ( квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1) в 1995 році, замовлення на оформлення документів на приватизацію подала в БТІ в 2000 році; подружжя ОСОБА_5 з заявою про передачу займаного нею житла ( квартири НОМЕР_2 по АДРЕСА_1)до органу приватизації звернулись в 2000 році, замовлення на оформлення документів на приватизацію подали в БТІ в 2000 році. При проведенні технічної інвентаризації житлового будинку АДРЕСА_1 РБТІ було встановлено наявність самовільних забудов як у наймача квартири НОМЕР_2 - ОСОБА_4 так і у наймача квартири НОМЕР_1 - ОСОБА_2 Кілійською міською радою 08.08.2002 року було винесено рішення про оформлення права власності ОСОБА_2 на господарські споруди ( тамбур та кухню), самовільне будівництво ОСОБА_5 до цього часу не узаконено, оскільки згоди ОСОБА_2 на це не мається.
Тому при видачі в вересні 2002 року свідоцтва про право власності позивачів на квартиру НОМЕР_1 була зазначена загальна площа приватизованої квартири в розмірі 35,2 кв.м., право власності на самовільно збудовані приміщення площею 24,6 кв.м. на момент приватизації вже було оформлено. При визначенні часток в спільній власності було визначено відповідно 14/25 - за ОСОБА_5, 11/25 часток - за ОСОБА_2, але згідно рішення Кілійського районного суду від 23.07.2003, яким було визнано неправомірною бездіяльність БТІ по виконанню рішення Кілійського міськвиконкому від 08.08.2002 року щодо внесення змін до інвентарних справ в зв'язку із узаконенням ОСОБА_2 самовільного будівництва до отримання свідоцтва про право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на квартиру НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 були внесені зміни в частині визначення площі приватизованої квартири і запис 35,2 кв.м. виправлений на 59,8 кв.м. Відповідач зазначив, що в частині визначення часток співвласників ніякі зміни не вносились, оскільки підстав для цього не малось та фактично передачі у власність в зв'язку з приватизацією по квартирі НОМЕР_2 даного житлового будинку підлягала площа 48,7 кв.м. ( 13,25%) по квартирі НОМЕР_1 - 44.1 кв.м. ( 12,25%). Оскільки ОСОБА_2 до приватизації провела реконструкцію та добудову житла загальна площа квартири збільшилась за рахунок добудов на 15,7 кв.м. ( 44,1 + 15,7= 59,8 кв.м.) , але в зв'язку з оформленням права власності ОСОБА_2 на самовільні забудови фактична площа житла, яке підлягало передачі у власність в порядку приватизації зменшилось на 8.9 кв.м. ( 44,1 кв.м. - 35.2 кв.м.)
Постановою Кілійського районного суду Одеської області від 1 квітня 2009 року позовні вимоги -задоволені частково та суд постановив:
- Визнати неправомірним та скасувати П.1.3 рішення виконавчого комітету Кілійської міської ради № 61 від 08.08.2002 року в частині оформлення права власності на господарські споруди громадянці ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 НОМЕР_1 (на тамбур, розміром 2,0 х 2,68 м; кухню розміром 7 ,20 х 3,40 м);
- Скасувати свідоцтво № 367 від 16.09.2002 року про право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на приватизоване житло - квартиру НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 загальною площею 59,8 кв.м. та реєстрацію зазначеного права в державному реєстрі;
- Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право спільної власності в рівних частках на квартиру НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 загальною площею 44,1 кв.м на підставі розпорядження Кілійської міської ради № 135 від 05 вересня 1995 року «Про приватизацію квартир у власність»;
- КП Кілійське РБТІ та РОН здійснити перерахунок розміру часток у спільній власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку, передбаченому Додатком 1 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого наказом Держитлокоммунгоспу України від 15.09.1992 року № 56 ( із змінами);
- Зобов'язати Кілійську міську раду внести зміни в свідоцтво про право власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на квартиру НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 в частині визначення частки в спільній власності на житловий будинок ;
- Зобов'язати КП Кілійське РБТІ та РОН провести державну реєстрацію змін у праві спільної власності на житловий будинок АДРЕСА_1;
- Зобов'язати співвласників житлового будинку АДРЕСА_1 здійснити заходи щодо оформлення права власності на самочинно збудовані об'єкти нерухомого майна , розташовані за вищезазначеною адресою.
Не погоджуючись з рішенням позивачами подана апеляційна скарга в якій зазначається, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та висновки суду не відповідають обставинам справи.
В обґрунтування своїх доводів апелянти зазначили, що посилання суду першої інстанції про вихід за межі заявлених ними позовних вимог для захисту прав позивачів є незрозумілим, оскільки вийшовши за межі спору, суд скасував рішення виконавчого комітету Кілійської міської ради від 08.08.2002 року № 61 про оформлення права власності на господарські споруди ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 НОМЕР_1, чим фактично позбавив позивачів права власності на вказану частину господарських споруд будинку, частка у спільній власності якого їм належить.
Крім того, на думку апелянта, посилання суду першої інстанції на той факт, що рішення виконавчого комітету Кілійської міської ради від 08.08.2002 року № 61 про оформлення права власності на господарські споруди ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 НОМЕР_1, - було прийнято з перевищенням повноважень та всупереч вимогам ст. 105 ЦК УРСР, чинного на момент прийняття відповідного рішення, є такими, що не ґрунтуються на законі. Тому що жодних перевищень повноважень при винесенні рішення виконавчим комітетом Кілійської міської ради від 08.08.2002 року № 61 про оформлення права власності на господарські споруди ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 НОМЕР_1, - допущено не було.
Апелянт вказав, що рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 23.07.2003 року в цивільній справі 2-934 було визнано неправомірною бездіяльність БТІ по виконанню рішення Кілійського міськвиконкому від 08.08.2002 року щодо внесення змін до інвентарних справ зв'язку з узаконенням ними самовільного будівництва до отримання свідоцтва про право власності на квартиру НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1 та вказаним рішенням суду було зобов'язано БТІ провести перерахунок часток в будинку, належному на праві спільної власності з урахуванням відповідної прибудови, і цей факт відповідно до положень ч. 1 ст. 72 КАС не потребує доказування.
В зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови суду та прийняття нової постанови, якою зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Кілійську міську раду дати доручення КП «Кілійське районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості»про підготовку необхідної документації для видачі свідоцтв про право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на належну частину житлового будинку АДРЕСА_1 з розрахунку 59.8 квадратних метрів належної їм загальної площі зазначеного будинку; Зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Кілійську міську раду видати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на квартиру НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1 площею 5 9.8 квадратних метрів з відповідним перерахунком належних їм на праві власності часток; Зобов'язати КП «Кілійське районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості»провести державну реєстрацію змін у праві власності належних їм часток житлового будинку № 5 по вулиці Желєзнякова в м. Кілія відповідно до належної нам загальної площі зазначеного будинку.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія судів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що згідно поданих заяв про приватизацію житла, яке перебуває в наймі, ОСОБА_2 на підставі розпорядження Кілійської міської ради № 135 від 05.09.1995 року мала приватизувати житло загальною площею 44,1 кв.м. а ОСОБА_5 - 48,7 кв.м.
Суд першої інстанції зазначив, що рішення виконавчого комітету Кілійської міської ради № 61 від 08.08.2002 року в частині оформлення права власності на господарські споруди громадянці ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 НОМЕР_1 (на тамбур, розміром 2,0 х 2,68 м; кухню розміром 7 ,20 хЗ,40 м) прийнято з перевищенням повноважень виконавчого комітету міської ради і не відповідає вимогам чинного на момент прийняття рішення закону (щодо наслідків самовільного будівництва) і крім цього внесло плутанину у визначенні площі житла, яке підлягало приватизації. За зазначеним рішенням позивач є власником приміщень загальною площею 24,6 кв.м. квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 і окрім того, вона спільно з ОСОБА_3 є співвласником тієї ж квартири загальною площею 59,8 кв.м., хоча передачі у власність підлягало житло площею 44,1 кв .м.
Згідно чинного на момент виникнення правовідносин ст. 105 Цивільного кодексу в ред. Закону від 18.07.1963 року № 1540-06 самовільно збудований житловий будинок або частина ( прибудова) мали бути за позовом виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів безоплатно вилучені судом і зараховані до фонду місцевої Ради народних депутатів або за рішенням виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів знесені громадянином , який провадив самовільне будівництво або за його рахунок.
Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність визнання неправомірним п. 1.3 рішення виконавчого комітету Кілійської міської ради № 61 від 08.08.2002 року в частині оформлення права власності на господарські споруди громадянці ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ( на тамбур, розміром 2,0 х 2,68 м; кухню розміром 7 ,20 х 3,40м) та виходячи з принципу розумності і справедливості частково задовольнити позовні вимоги виходячи з того, що позивачі, як наймачі житла по АДРЕСА_1 НОМЕР_1 мали право на отримання безоплатно житла загальною площею 44,1 кв.м. Суд першої інстанції дійшов висновку, що саме з цього розрахунку повинні бути визначена їх частка та частка співвласників - подружжя ОСОБА_5 в спільній власності на будинок та проведений перерахунок часток, а саме : по квартирі НОМЕР_2 даного житлового будинку з розрахунку площі 48,7 кв.м., по квартирі НОМЕР_1 з розрахунку площі 44.1 кв.
Колегія суддів не може погодитися з судом першої інстанції з наступного.
По перше, відповідно до ст. 99 КАС України (діючого на момент прийняття рішення) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачі мали дізнатися про порушення свого права саме з моменту прийняття рішення Кілійської міської ради за № 61 від 08.08.2008 року «про оформлення права власності на господарські споруди в м. Кілія», але позивачі звернулися до суду тільки у 2008 році.
По друге, предметом спору по даній справі є визнання за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право спільної власності в рівних частках на квартиру НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 загальною площею 44,1 кв.м на підставі розпорядження Кілійської міської ради № 135 від 05 вересня 1995 року «Про приватизацію квартир у власність»та подальше зобов'язання КП Кілійське РБТІ та РОН здійснити перерахунок розміру часток у спільній власності на житловий будинок АДРЕСА_1.
Відповідно до ст.2 КАС України (діючого на момент винесення рішення) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Колегія суддів згідно позовних вимог та встановленими фактами у матеріалах справи та рішенні суду першої інстанції вбачає спір про право власності, вирішення якого відноститься до цивільного судочинства. А відповідно до ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Колегія суддів не зрозуміло, чому суд першої інстанції, вийшовши за межи позовних вимог позивачів, постановив рішення про визнання за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право спільної власності в рівних частках на квартиру НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 загальною площею 44,1 кв.м на підставі розпорядження Кілійської міської ради № 135 від 05 вересня 1995 року «Про приватизацію квартир у власність», адже визнання право власності регулюється виключно цивільним судочинством.
За такого оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, що відповідає положенням ст. 203 КАС України.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 203 КАС України, колегія судів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Постанову Кілійського районного суду Одеської області від 1 квітня 2009 року по справі за адміністративним позовом комунального підприємства «Кілійське районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», Кілійської міської ради, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 про часткове визнання недійсним свідоцтва про права власності -скасувати, провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Головуючий суддя: Потапчук В.О.
Судді: Коваль М.П.
Семенюк Г.В.