Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/7662/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12.20
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Грищенко Є.І.
при секретарі Столяренко Г.С.
за участю: представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача-2 - Кузюткіної Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата та Ясинуватському районі Донецької області, Управління Державної казначейської служби України у м. Ясинуватій Донецької області про стягнення суми безпідставно сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 11000,00 грн., -
Позивач ОСОБА_3 звернулвся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата та Ясинуватському районі Донецької області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про стягнення суми безпідставно сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 11000,00 грн. В обґрунтування позову позивач зазначив, що за пунктом 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачена сплата збору при відчуженні автомобіля, а не при його купівлі, у зв'язку з чим позивачем було зайво, за вимогою працівників ДАІ, при реєстрації автомобіля сплачено суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 11000,00 грн. Просив стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата та Ясинуватському районі Донецької області через Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку із придбанням автомобілю у розмірі 11000,00 грн.
Ухвалою суду від 11 липня 2012 року замінено первинного відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області на належного відповідача - Управління Державної казначейської служби у м. Ясинуватій Донецької області.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата та Ясинуватському районі Донецької області у судовому засіданні, яке відбулось 11.07.2012р., заперечувала проти позовних вимог. Надала суду письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначила, що на підставі положень ст.ст. 202, 210 Цивільного кодексу України позивач після придбання легкового автомобіля повинен зареєструвати за собою право власності на це рухоме майно в реєстраційно-екзаменаційному підрозділі державтоінспекції. При цьому, відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів від 07.09.1998 № 1388, транспортні засоби реєструються за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків та зборів (обов'язкових платежів). Законом України «Про внесення змін до статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» внесено зміни до пункту 7 зазначеної статті, яким визначено, що підприємства, установи та організації, незалежно від форми власності, фізичні особи набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають реєстрації (перереєстрації) в підрозділах Державної автомобільної інспекції МВС України, крім випадків забезпечення легковими автомобілями інвалідів згідно із законодавством та успадкування легкових автомобілів відповідно до закону, є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Крім того, відповідно до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою КМУ від 03.11.98р. № 1740, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством); міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом); з інших підстав, передбачених законодавством. Вважає, що при реєстрації легкового автомобіля його власником в обов'язковому порядку сплачується збір в розмірі трьох відсотків вартості автомобіля і поверненню не підлягає, а контроль покладено на посадових осіб ВРЕР ДАІ. Просила у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
У судове засідання 24.07.2012р. представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата та Ясинуватському районі Донецької області не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, через канцелярію суду подала клопотання про розгляд справи за її відсутності (вх.№ 22552/12 від 17.07.2012р.). На підставі ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Представник управління Управління Державної казначейської служби у м. Ясинуватій Донецької області у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав, аналогічних викладеним у запереченнях представника відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата та Ясинуватському районі Донецької області. Просиал відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Під час розгляду справи суд встановив наступне.
26 березня 2012 року ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу № 325 від 26.03.2012р. та Специфікації до договору придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТАВТО» автомобіль марки LEXUS, модель RX 350, 2012 року випуску, номер кузова - НОМЕР_1 за 440 100,00 грн. (а.с. 11-13).
Виконання вказаного договору підтверджено актом приймання-передачі транспортного засобу (а.с. 15), видатковою накладною № 524028 від 28.03.2012р. (а.с. 16).
При реєстрації автомобіля в відділі Державної автомобільної інспекції позивачем був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 11000,00 грн. (3 % вартості автомобіля), що підтверджено квитанцією № 11510.454.1 від 29.03.2012р. (а.с.18)
Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР (далі Закон № 400/97-ВР), в редакції станом на час спірних правовідносин, визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, серед яких юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Отже, відповідно до цього Закону обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на фізичну особу лише у випадку відчуження, а не при купівлі автомобілів.
Проте, відповідно до пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року N 1740 (далі - Порядок) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій.
Таким чином, пункт 12 Порядку суперечить вимогам пункту 7 статті 1 Закону
№ 400/97-ВР.
Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 1 листопада 1996 року N 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Враховуючи, зазначену суперечність між Закон України № 400/97 і підзаконним актом-Порядком, які по-різному врегульовують одне й те саме питання, виходячи з вимог частини 4 статті 9 КАС України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9, суд вважає, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягає пункт 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Дана правова позиція також викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.03.2010 року у справі № К-22354/07.
Суд не бере до уваги посилання представника відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата та Ясинуватському районі Донецької області на Закон України «Про внесення змін до статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки вказаний Закон був прийнятий після здійснення позивачем купівлі автомобіля - 7 червня 2012 року та набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто 28 червня 2012 р. («Голос України», 2012, 06, 27.06.2012 № 117).
Враховуючи, що згідно пункту 16 Порядку сума збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачена позивачем за квитанцією № 11510.454.1 від 29.03.2012р. була зарахована в установленому порядку до спеціального фонду Державного бюджету, суд вважає, що належним засобом захисту прав позивача у спірних правовідносинах є стягнення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі-продажу автомобіля в розмірі 11 000,00 грн. з Державного бюджету України, а не з Упраівління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата та Ясинуватському районі Донецької області, як визначив позивач у позовній заяві. За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, -
Позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата та Ясинуватському районі Донецької області, Управління Державної казначейської служби України у м. Ясинуватій Донецької області про стягнення суми безпідставно сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 11000,00 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі-продажу автомобіля в розмірі 11 000 (одинадцять тисяч) грн. 00 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 суму сплаченого судового збору у розмірі 55,00 грн.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 24 липня 2012 року.
Постанова у повному обсязі складена 27 липня 2012 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Грищенко Є.І.