Постанова від 24.07.2012 по справі 2а/0570/6744/2012

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/6744/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-35

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хохленкова О.В.

при секретарі Проніна Д.С.

за участю позивача: не з'явився,

за участю відповідача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Доне цької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від неща сних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Місь кому районі м. Макіївки Донецької області про стягнення з Відділення виконавчої дирек ції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Макіївці Донецької області витрат по особових справах потер пілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з березня 2011 року по грудень 2011 року у розмірі 1092316,78 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області (далі по тексту - позивач) звернулося до Донецького окружного адміні стративного суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страху вання від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області (далі по тексту - відповідач) про зобов'язання відшкодування сум витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або про фесійного захворювання за період з березня 2011 р. по грудень 2011 р., які не були прийн яті Фондом на загальну суму 1092316,78 грн. у тому числі:

- у зв'язку з отриманням пенсіонерами травми за межами України - 1523,04 грн.;

- громадянам яким виплачена пенсія у зв'язку з тим що на момент смерті годуваль ника утриманець був працездатним;

- адресна допомога за постановою КМУ № 265 - 1035720,22 грн.

- допомога на поховання - 4365,81 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив в позовної заяві, що пенсії по інвалі дності внаслідок трудового каліцтва, виплачуються з коштів Пенсійного Фонду України з подальшим відшкодуванням Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Відповідно до ст.ст. 21, 24, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворю вання, які спричинили втрату працездатності", ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ч. 1 ст. 10, ст. 81 За кону України "Про пенсійне забезпечення", постанову правління ПФУ та правління Фо нду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних за хворювань України № 5-4/4 від 04.03.2003, постанову Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян""198 від 11.03.2009, ст. ст. 37, 39, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" позивач просив задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання представник позивача не зявився. Був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. Надав суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутність. Позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав визначених у запереченнях на позовну заяву. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали та з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встано вив наступне.

Позивачем були сплачені пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва отриманого на території інших республік СРСР до проголошення Україною незалежності, пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного за хворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога на поховання та щомі сячна адресна допомога.

Вказані виплати увійшли до Актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виро бництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (а.с. 18-27).

Факт виплати вказаних сум допомоги відповідачем не оспорюється.

Відповідачем - відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Центра льно-Міському районі м. Макіївки Донецької області не були враховані суми, визначені у актах щомісячної звірки у тому числі:

- не враховані витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок трудо вого каліцтва отриманого на території інших республік СРСР до проголошення Україною незалежності, ОСОБА_4 у розмірі 1523,04 грн.;

- не враховані витрати на виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17,ОСОБА_18,ОСОБА_19,ОСОБА_20, ОСОБА_39, ОСОБА_21, ОСОБА_22,ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_21, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30,ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33,ОСОБА_34,ОСОБА_35, ОСОБА_36 у розмірі 50707,71 грн. у зв'язку з тим, що на момент смерті годувальника утриманець був працездатним;

- не врахована допомога на поховання ОСОБА_11, ОСОБА_37 та ОСОБА_29 у розмірі 4365,81 грн., оскільки смерть потерпілого не пов'язана із страховим випадком державного соціального страхування;

- не врахована адресна допомога, що сплачується за постановою КМУ "Деякі пи тання пенсійного забезпечення громадян"від 26 березня 2008 р. № 265 у розмірі 1035720,22 грн.

Вказані розбіжності визначені у таблицях розбіжностей.

Щодо витрати на виплату пенсії по втраті годувальника на суму у розмірі 50707,71 грн.

Пенсійне забезпечення громадян, відповідно до ст. 10 Закону України "Про пен сійне забезпечення" здійснюється органами Пенсійного Фонду України.

У ст. 81 цього Закону визначено, що призначення та виплата пенсій, у тому числі, пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здій снюється органами Пенсійного Фонду.

Згідно ч. 4 п. 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від не щасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випа дку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годува льника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захво рювання, затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України та Правління Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697, відшкодуванню підлягають суми, що виплачу ються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення" "Про загальнообов'яз кове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професій ного захворювання, які спричинили втрату працездатності та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годуваль ника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захво рювання; щомісячно цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсі онеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім і померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію, сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

З набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціа льне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності" обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної пра цівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхо вого випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пен сій по інвалідності у зв'язку із втратою годувальника, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Тобто, чинним законодавством саме на відповідача у справі - Фонд соціального страхування покладений обов'язок щодо відшкодування шкоди при настанні страхового випадку.

Відповідно до п. 2 Порядку, він визначає механізм відшкодування на централі зованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків) Пенсійному фонду України (далі - Пенсійний фонд) витрат, пов'язаних з випла тою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професій ного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок не щасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"(крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього За кону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отри мання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по ін валідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 1), та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещас ного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втра тою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або профе сійного захворювання (додаток 2), проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворю вань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими спра вами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потер пілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа мі сяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, об ластях, містах Києві та Севастополі.

Згідно п. 6 зазначеного Порядку Головні Управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким випла чено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професій ного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок не щасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узго джують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випа дків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України ви трат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виро бництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворю вання, які спричинили втрату працездатності", якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального стра хування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування ви никають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звер нувся застрахований. Страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Отже, вказаною нормою обумовлено право Пенсійного фонду на звернення до суду із даним позовом.

Згідно із ч. 16 ст. 34 вказаного Закону, виплата пенсії по інвалідності внаслі док нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться по терпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення, крім випадків, перед бачених пунктом 2 статті 8 та статтею 9 цього Закону.

Частиною 3 статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пе нсійне страхування" передбачено, що пенсія по інвалідності від нещасного випадку на ви робництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на ви робництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Також ч. 1 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непра цездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для при значення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне стра хування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спри чинили втрату працездатності" визначений перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від неща сних випадків у разі настання страхового випадку.

Відповідно із ст. 28 Закону, страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Зазначені грошові суми складаються із:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від сту пеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;

4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на вироб ництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Згідно із ст. 33 Закону, у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхо вих виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього За кону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є:

1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;

2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;

3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;

4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний ви плачувати аліменти;

5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та догля дає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законо давством.

Відповідачем не враховані суми витрат на виплату пенсій у зв'язку із втратою го дувальника чоловіку (дружині) щодо осіб: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17,ОСОБА_18,ОСОБА_19,ОСОБА_20, ОСОБА_39, ОСОБА_21, ОСОБА_22,ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_21, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30,ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33,ОСОБА_34,ОСОБА_35, ОСОБА_36 у розмірі 50707,71 грн. у зв'язку з тим, що на момент смерті годувальника утрима нець був працездатним.

Згідно із п. 2 ч. 9 ст. 34 Закону, у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержу вав потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержа ним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками від повідних медичних закладів.

Інструкцією про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворю ванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, затвердженою наказом Міністерства охо рони здоров'я України від 15 листопада 2005 р. N 606 передбачено, що органом, який встановлює причиновий зв'язок смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, є МСЕК.

Судом були досліджені пенсійні справи осіб, зазначених в Актах щомісячної звірки. Доводи позивача в цій частині не знайшли свого підтвердження у су довому засіданні. Управлінням Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області не підтверджено причинного зв'язку смерті годувальників з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що вказані вище особи на момент втрати годувальників не досягли 55 віку, непрацездатними не визнавалась.

З урахуванням викладеного, суд вважає в задоволені позовних вимог в цій частині відмовити.

Щодо витрат з виплати та доставки пенсій пенсіонерам, які отримали травми за межами України на суму у розмірі 1523,04 грн.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-ХIV визначає правову основу, економічний механізм та організа ційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві осіб, та зазначеного вище По рядку, затвердженого на виконання частини 8 статті 34 цього Закону, дає підстави вва жати, що Фонд зобов'язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допо моги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з оде ржаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробниц тві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціа льні послуги.

Сфера дії цього Закону поширюється на категорію осіб, щодо відшкодування ви трат на виплату пенсій якої виник спір.

За змістом частини 2 статті 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або зако нодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травму вання на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому, право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з за страхованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встанов лено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання при значаються незалежно від стажу роботи.

Абзацом третім пункту 3 розділу XI Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що вся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немай нової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціаль ного страхування від нещасних випадків.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріа льну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Як вбачається з абзацу 7 наведеного вище пункту, Фонд соціального страху вання від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються.

Статтею 2 Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, підписаної 09 вересня 1994 року між частиною держав колишнього СРСР передбачено, що відшкодування шкоди, завданої працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (у тому числі при настанні втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві, пов'яза ного з виконанням працівниками трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на тери торію іншої Сторони), смерті здійснюється роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалось на працівника в момент одержання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.

Роботодавець, відповідальний за завдання шкоди, здійснює її відшкодування відповідно до свого національного законодавства.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що вона регулює інші відносини, а не ті, які є предметом спору у цій справі та пов'язані з відшкодуванням витрат ПФУ, понесе них у зв'язку з виплатою пенсій особам, які стали інвалідами внаслідок нещасного випа дку на виробництві на території інших республік СРСР до проголошення Україною неза лежності.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пен сійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що страховиком, який має виплачу вати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробни цтві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, повинен Фонд соціального страху вання від нещасних випадків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управ ління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фо нду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних за хворювань України в м. Макіївці Донецької області суму виплаченої пенсії у зв'язку з отриманням пенсіонером ОСОБА_4 травми на території інших республік СРСР до проголошення Україною незалежності в розмірі 1523,04 грн., підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача допомоги на поховання ОСОБА_11, ОСОБА_37 та ОСОБА_29 у розмірі 4365,81 грн., суд зазначає наступне.

У статті 25 Закону України "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" перелічені види соціальних послуг і матеріального за безпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. Усі види стра хування, крім медичного, включають допомогу на поховання. Так, зокрема, до пенсійного страхування входить допомога на поховання пенсіонерів; до страхування у зв'язку з тим часовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, -допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві); до страхування від нещасного випадку на виробництві та профе сійного захворювання -допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного ви падку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 5 частини першої статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язано співпрацювати з фондами з інших видів соціального стра хування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

У статті 21 цього Закону визначено соціальні послуги та виплати, які здійсню ються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Так, у разі настання страхового випадку він у встановленому законом порядку повинен, зок рема, своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові вна слідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачувати відповідні кошти йому або особам, які перебували на його утриманні; організовувати поховання померлого, відшкодовувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Відповідно до частини восьмої статті 34 зазначеного Закону у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещас ного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі -Порядок), затвердже ний постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 року № 826, регулює пи тання відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків таких ви трат страхувальнику або сім'ї застрахованого чи іншій особі, яка здійснювала поховання потерпілого, на організацію поховання та пов'язаних з цим ритуальних послуг. Витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких наведено Кабінетом Мініст рів України (пункт 2 Порядку). Організація поховання працівника, який загинув на вироб ництві або помер у лікарні під час лікування отриманої на виробництві травми, прово диться страхувальником (пункт 5 Порядку).

Згідно з абзацом другим частини дев'ятої статті 34 Закону України "Про загаль нообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі смерті потерпі лого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди осо бам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону. Причин ний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.

Зі змісту частини четвертої статті 26 Закону України "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", частини другої статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випа дку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатно сті" вбачається: якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналеж ний страховик має право звернутися до належного страховика та відшкодувати понесені ним витрати.

Аналіз норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне стра хування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спри чинили втрату працездатності", який визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування гро мадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві осіб, та зазначеного вище Порядку, затвердженого на виконання частини восьмої статті 34 цього Закону, дає підстави вважати, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Виходячи з цього, допомога на поховання відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків тільки в разі настання смерті за наслідками отрима ного нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що підтверджу ється висновками спеціальних медичних закладів.

Положення пункту 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та Прав ління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професій них захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697, яким зобов'язано Фонд соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на допо могу на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, котра отри мувала пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або профе сійного захворювання, суперечить положенням Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а тому до спірних відносин засто суванню не підлягає.

Ухвалою суду від 08 червня 2012 року у позивача були витребувані документи, що підтверджують причинний зв'язок смерті потерпілих з нещасним випадком на вироб ництві. Позивачем вказані документи в судове засідання надані не були. Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач, відповідно до ст. 71 КАС України при розгляді справи не доказав причинний зв'язок смерті вказаних осіб з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я та не довів суду що ОСОБА_11, ОСОБА_37 та ОСОБА_29 є особами, які померли від нещасного випадку на виробництві або профе сійного захворювання.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене, суд приходить до висновку про від сутність у відповідача законних підстав для відшкодування позивачу понесених ним ви трат на допомогу на поховання ОСОБА_11, ОСОБА_37 та ОСОБА_29 . у розмірі 4365,81 грн., відтак в цій частині вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо сум витрат понесених позивачем по виплаті адресної допомоги, що спла чується за постановою КМУ "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" від 26 березня 2008 р. № 265 у розмірі 1035720,22 грн.

Так, відповідно до ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсійне забезпечення громадян України здійснюється органами Пенсійного Фонду України.

Вказаним Законом передбачено, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного Фонду.

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" від 26.03.2008 року № 265 (далі постанова № 265) установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щоміся чної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким при значено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мі німуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам нада ється щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначе них розмірів; у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної до помоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової до помоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за осо бливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адре сна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

У п. 4 Постанови № 265 визначено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких випла чується пенсія або державна соціальна допомога.

Згідно із статтею 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового дер жавного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Ра дою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормати вно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регу люють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціа льний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника.... Пенсії, інші види соціальних виплат та до помоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не ниж чий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження бюджету Пенсій ного фонду України на 2010 рік" від 21 липня 2010 р. N 626 (далі Постанова № 626), за тверджений бюджет пенсійного фонду із зазначенням певної суми надходжень від Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворю вань України. Зазначена сума не визначалась з урахуванням Постанови № 265.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2010 рік" від 21 липня 2010 р. N 626 визначена певна сума державних дотацій на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами.

З набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне со ціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворю вання, які спричинили втрату працездатності", обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утри манні пенсій по інвалідності в зв'язку із втратою годувальника покладено на Фонд соціа льного страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

На підставі ч. 2 п. 5 ст. 24 цього ж Закону, якщо після призначення застрахова ній особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. Страховик, до якого звернувся застрахований, має право зверну тись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкоду вання понесених ним витрат.

Статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне стра хування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спри чинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV передбачені соціа льні послуги та виплати, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального стра хування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, се ред яких відсутні державна адресна допомога та витрати з виплати та доставки державної адресної допомоги.

Відповідно до вимог ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загально обов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виро бництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в уста новленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отри мувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потер пілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на за гальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціа льного страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від затверджено "Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Пенсійному фо нду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання"від 04 березня 2003 року № 5-4/4 (надалі Порядок).

Згідно з п. 4 зазначеного Порядку, відшкодуванню піддягають суми, що ви плачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загально обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно - правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещас ного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію, допомога на поховання сім'ї потерпі лого або особи, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Так, п. 4 Порядку, визначений вичерпний перелік сум виплат, які прийма ються до заліку для відшкодування видатків Фондом соціального страхування від нещас них випадків на виробництві та професійних захворювань України.

До того ж, жодним нормативно-правовим актом взагалі не передбачено обов'язку відповідача відшкодовувати УПФУ витрати на виплату державної адресної до помоги.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав щодо відшкодування відповідачем Управлінню Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області виплаченої державної адресної допомоги.

Отже в підсумку, позовні вимоги позивача слід задовольнити частково.

Судовий збір, відповідно до ст..94 КАС України з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст. 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 186, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворю вань України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Макіївці Донецької області, ви трат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або про фесійного захворювання за період з березня 2011 року по грудень 2011 року у розмірі 1092316,78 грн., задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області (86101, м. Макіївка, вул. Папаніна, 1) на користь управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макії вки Донецької області витрати з виплати та доставки пенсії по інвалідності внаслідок не щасного випадку який стався на території колишньої республіки СРСР за період з березня 2011 року по грудень 2011 року в розмірі 1523 (одна тисяча п'ятсот двадцять три) гривні 04 копійки.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного роз гляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеля ційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а та кож прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протя гом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то де сятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повно важень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова складена в повному обсязі 27 липня 2012 року.

Суддя Хохленков О.В.

Попередній документ
25403214
Наступний документ
25403216
Інформація про рішення:
№ рішення: 25403215
№ справи: 2а/0570/6744/2012
Дата рішення: 24.07.2012
Дата публікації: 23.08.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: