Cправа № 2a-0770/3869/11
Рядок статзвіту № 8.2.6
Код - 11
10 квітня 2012 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Маєцька Н.Д. за участю секретаря судового засідання Луцанич А.М. та сторін, які беруть участь у справі:
представника позивача: Мельник О.В.;
представника відповідача: Борсенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" в особі Закарпатського відділу комплексного проектування державного підприємства "Укрдіпродор" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 10 квітня 2012 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 17 квітня 2012 року.
Державне підприємство - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" в особі Закарпатського відділу комплексного проектування державного підприємства "Укрдіпродор" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області в якій просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.10.2011р. №0004651540 (форма «Р») про сплату грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 39216,00 грн., відповідно до п. 57.3 Податкового кодексу України (далі -ПК України).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача з питань податкової звітності податку на прибуток за другий квартал 2011р. За результатами перевірки був складений Акт від 26.09.2011р. №2179/15-1 (далі -Акт). В зазначеному акті відповідальною особою вказано про порушення позивачем п. 3 підрозділу IV розділу ХХ Перехідних положень ПК України та Наказу ДПА України від 28.02.2011р. №114, а саме: позивачем в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011р. було завищено валові витрати по р. 06.6 (в сумі 170503 від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року). На підставі акту було винесено податкове повідомлення-рішення від 12.10.2011р. №004651540, згідно якого позивачем, на думку відповідача, було порушено порядок урахування від'ємного значення на 2011р., зокрема, відповідач вважає, що від'ємне значення об'єкта оподаткування (яке включається до валових витрат підприємства) за підсумками 2010р. переноситься на перший квартал 2011р., а від'ємне значення отримане платником податків за перший квартал 2011р., підлягає включенню в наступні податкові періоди наростаючим підсумком до повного погашення, без врахування від'ємного значення минулого 2010 податкового року. З таким висновком позивач не погоджується оскільки чинний ПК України не містить норми із застереженням чи забороною включення від'ємного значення минулого 2010 податкового року до результатів звітного (податкового) періоду І кварталу 2011 року при розрахунку об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого та третього, другого -четвертого кварталів 2011р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві і просив суд їх задовольнити.
Відповідач надав суду письмові заперечення згідно яких, позовні вимоги не визнає і просить суд відмовити у задоволенні останніх, виходячи з наступного. Пунктом 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України визначено, що Розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Згідно п. 3 підрозділу 4 ХХ Перехідних положень ПК України, п. 150.1 ст. 150 ПК України застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Дослівне тлумачення положень п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України, на думку відповідача, дає підстави вважати, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011р. з 2010 року. Підтвердженням вказаного слугує також аб. 2 п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, яким визначено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 р. без врахування будь-яких інших звітних періодів. Таким чином, у зв'язку з набранням чинності розділом ІІІ ПК України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011р.. від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010р., що увійшло до першого кварталу 2011р. відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу 2011р. не включається.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у запереченнях на адміністративний позов.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі статті 54 пункту 54.3. та статті 58 пункту 58.1. ПК України. Відповідно до зазначених норм контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Суд приходить до переконання, що в даному випадку висновки відповідача про завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток не ґрунтуються на нормах законодавства України.
В судовому засіданні встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді Закарпатської області було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за другий квартал 2011р. Закарпатського відділу комплексного проектування Державного підприємства -Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор».
За результатами перевірки відповідачем складено Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 26.09.2011р. №2179/15-1, в якому зазначено, що платником порушено п. 3 підрозділу IV розділу ХХ Перехідних положень ПК України та Наказ ДПА України від 28.02.2011р. №114, а саме в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2 кв. 2011р. №77508 від 09.08.2011р. було завищено валові витрати по р. 06.6 (в сумі 170503 від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) та відповідно зменшено податкове зобов'язання на 39216 грн.
12.10.2011р. на підставі вищезазначеного Акту відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р»№0004651540, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності в розмірі 39216 грн.
Як вбачається із змісту вказаного акту від 26.09.2011р., підставою збільшення суми грошового зобов'язання слугувало те, що позивачем в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011р. завищено валові витрати по р. 06.6 (в сумі 170503 від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) та відповідно зменшено податкове зобов'язання на 39216 грн.
Згідно з підрозділом 4 пункту 1 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України, розділ ІІІ («Податок на прибуток підприємств») ПК України застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
Таким чином, порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування попередніх податкових періодів починаючи з ІІ кварталу 2011 р. здійснюється відповідно до норм ПК України.
Так, відповідно до підрозділу 4 пункту 3 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України, статті 150 пункту 150.1 ПК України застосовується у 2011 році з урахуванням такого: «Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками ІІ, ІІ-ІІІ, ІІ-ІV кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за І квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення».
Вказаними імперативними нормами ПК України визначено, що сума від'ємного значення об'єкта оподаткування платника податку, розрахована за підсумками І кварталу 2011 року підлягає включенню до витрат ІІ кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року здійснювався відповідно до чинних на той час норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Зокрема, згідно зі статтею 6 пунктом 6.1. вказаного Закону, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.
Отже, відповідно до вказаної правової норми, сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами 2010 року підлягає включенню до складу валових витрат першого кварталу 2011 року. У свою чергу, розрахунок об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року здійснюється шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань. За таких обставин, при визначенні об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року, повинні враховуватись всі суми валових витрат цього звітного податкового періоду, в тому числі визначені згідно статті 6 пункті 6.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Згідно зі статтею 6 пунктом 6.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами 2010 року підлягає включенню до складу валових витрат першого кварталу 2011 року. У свою чергу, розрахунок об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року здійснюється шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань. За таких обставин, при визначенні об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року, повинні враховуватись всі суми валових витрат цього звітного податкового періоду, в тому числі визначені згідно статті 6 пункті 6.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
На виконання вимог статті 6 пункту 6.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивач включив до складу валових витрат І кварталу 2011 року суму від'ємного значення об'єкту оподаткування за результатами 2010 податкового року та врахував таку суму валових витрат при розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року. Як випливає з уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань за І квартал 2011 року від 30 червня 2011 року результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року є від'ємне значення в сумі 170503 грн. (рядок 04 уточнюючого розрахунку). Порушень вимог чинного законодавства при визначенні від'ємного значення об'єкту оподаткування в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань за І квартал 2011 року відповідачем не встановлено.
Як передбачено пунктом 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України, від'ємне значення об'єкту оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року в сумі 170503 грн., було включено позивачем до складу валових витрат ІІ кварталу 2011 року.
Норма підрозділ 4 пункт 3 Розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України не містить будь-яких обмежень щодо включення до валових витрат першого кварталу 2011 року, які враховуються при розрахунку об'єкта оподаткування цього звітного податкового періоду, сум від'ємного значення попереднього року, що передбачено статтею 6 пунктом 6.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не містить прямої заборони на включення від'ємного значення об'єкта оподаткування першого кварталу 2011 року, обчисленого з врахуванням таких сум, до витрат другого календарного кварталу 2011 року та наступних податкових періодів. Вказана правова норма не передбачає часткового включення до витрат другого кварталу 2011 року сум від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, розрахованого за підсумками першого кварталу 2011 року.
Таким чином, включивши до складу витрат ІІ кварталу 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року (обчисленого з урахуванням всіх валових витрат цього звітного податкового періоду, в тому числі і від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року), позивач діяв у повній відповідності зі статтею 6 пунктом 6.1 та статтею 22 пунктом 22.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та відповідно до підрозділу 4 пункту 3 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України.
Вищенаведене спростовує доводи відповідача про те, що позивач мав право включити до складу витрат другого кварталу 2011 року лише від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011р. без урахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011р. з 2010 року.
Відповідно до статті 56 пункту 56.21 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Згідно із статтею 71 частиною 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене суд приходить що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа)
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 104-107, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор»в особі Закарпатського відділу комплексного проектування державного підприємства «Укрдіпродор»до Державної податкової інспекції у м. Ужгород Закарпатської області про скасування податкового повідомлення -рішення -задовольнити повністю.
2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ужгород Закарпатської області №0004651540 від 12.10.2011 року про сплату грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 39216 гривень.
3.Стягнути із державного бюджету в особі Державної податкової інспекції у м. Ужгород Закарпатської області на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 392 (триста дев'яносто дві) гривні 16 коп.
4. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Маєцька Н.Д.