17 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/16708/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання -Пополітові І.М., за участю представника позивача -Опари Г.В.,представника відповідача -Якобчук О.Б., третьої особи -ОСОБА_3, представника третьої особи - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Колективного підприємства «Елтея»
до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної
інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради
третя особа ОСОБА_3
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Колективне підприємство «Елтея» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправними дії щодо відмови у здійсненні реєстрації за Колективним підприємством «Елтея» права власності на нежитлові приміщення та зобов'язання КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради зареєструвати за КП «Елтея» право власності на нежитлові приміщення НОМЕР_2 та НОМЕР_3, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Під час судового розгляду справи позивачем надано суду уточнений адміністративний позов, згідно якого позивач просить суд визнати протиправними дії Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради щодо відмови у скасуванні реєстрації права власності за ОСОБА_3 та поновленні реєстрації права власності за КП «Елтея» на нежитлові приміщення НОМЕР_2 та НОМЕР_3, розташовані за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради скасувати реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на вказані нежитлові приміщення; зобов'язати КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради поновити реєстрацію права власності за КП «Елтея» на вищевказані нежитлові приміщення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що КП «Елтея» звернулося до КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради із заявою про скасування реєстрації права власності за ОСОБА_3 та проведення державної реєстрації права власності КП «Елтея» на нежитлові приміщення НОМЕР_2 та НОМЕР_3, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, на підставі рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.06.2011 року. Проте, відповідач склав лист про неможливість виконання замовлення, з огляду на низку судових рішень, за якими право на володіння даними нежитловими приміщеннями було предметом спору. На думку позивача, вищевказана відмова КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради є протиправною та такою, що суперечить вимогам діючого законодавства, оскільки підстава відмови, на яку посилається відповідач, не входить до переліку підстав для відмови у реєстрації прав на нерухоме майно, передбачених законом.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись при цьому на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надавши суду письмові заперечення, у яких зазначив, що позивач не звертався до відповідача із заявою встановленого зразку про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, нежитлові приміщення НОМЕР_2 та НОМЕР_3. Крім того, в рішеннях суду, на які посилається позивач, не скасовано державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке належало ОСОБА_3
Третя особа та її представник у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на надані заперечення, у яких зазначено, що ОСОБА_3 є власником нежитлових приміщень НОМЕР_2 та НОМЕР_3, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 на підставі правовстановлюючого документа - договору купівлі - продажу від 20.03.2000 року. Будь - яких чинних рішень про скасування державної реєстрації права власності на вказані нежитлові приміщення за ОСОБА_3 та правовстановлюючого документу права власності за КП «Елтея» не має. З огляду на викладене, третя особа вважає що відмова відповідача у здійсненні державної реєстрації права власності за КП «Елтея» на вищевказані нежитлові приміщення відповідає вимогам закону, а позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 20.03.2000 року між КП «Елтея» та ОСОБА_3, в особі повіреного ОСОБА_5, був укладений договір купівлі - продажу вищевказаних нежитлових приміщень. Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шевченко І.Б. за реєстром № 398. При укладенні даного договору ними була досягнута згода про відчуження нежилих приміщень.
З матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2000 року КП «Елтея» звернулося до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 20.03.2000 року, в подальшому позивачем було змінено позовні вимоги, а саме, позивач просив розірвати вказаний договір купівлі - продажу.
В свою чергу, ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до КП «Елтея» про витребування правоустановчих документів на придбані приміщення, згідно договору купівлі - продажу від 20.03.2000 року.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.04.2001 року, вищевказаний договір купівлі - продажу визнано недійсним, на підставі чого приватним нотаріусом Шевченко І.Б. відновлено реєстрацію договору купівлі - продажу від 21.09.1998 року (договір купівлі - продажу, укладений між Дніпропетровською міською радою та КП «Елтея») за КП «Елтея», про що внесено відповідний запис в реєстраційну книгу 25 ЮН -1198 -71 від 21.09.2001 року.
Ухвалою Верховного суду України від 31.01.2002 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.04.2001 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, підсудність справи змінено, справу направлено до Вільнянського районного суду Запорізької області.
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 01.11.2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 08.02.2007 року, позовні вимоги КП «Елтея» були задоволені, розірвано договір купівлі-продажу нежитлових приміщень НОМЕР_2, НОМЕР_3, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, укладений між КП «Елтея» та ОСОБА_3 20.03.2000 року, у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21.06.2007 року касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 01.11.2006 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 08.02.2007 року залишено без змін.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 12.12.2007 року рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 01.11.2006 року, ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 08.02.2007 року, ухвалу колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21.06.2007 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому, при новому розгляді справи ОСОБА_3 неодноразово змінював позовні вимоги та остаточно просив виконати вимоги щодо повернення примірника договору купівлі - продажу від 20.03.2010 року реєстраційного посвідчення на право власності, виданого КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради та інвентаризації справи на придбане приміщення залишити без розгляду. Крім того, просив суд визнати за ним право власності на нежитлове приміщення НОМЕР_2 та НОМЕР_3, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, згідно договору купівлі - продажу 20.03.2000 року, скасувати державну реєстрацію права власності КП «Елтея» на зазначені нежитлові приміщення, здійснену КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради.
Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 20.06.2008 року позовну заяву КП «Елтея» до ОСОБА_3, третя особа - Дніпропетровське міське управління УМВС України в Дніпропетровській області про розірвання угоди купівлі-продажу нежитлового приміщення та відшкодування моральної шкоди, судових витрат і витрат на правову допомогу залишено без розгляду.
В липні 2008 року КП «Елтея» звернулося до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_3 про визнання правочину від 20.03.2000 року недійсним, рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.03.2010 року у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18.08.2010 року апеляційна скарга КП «Елтея» відхилено, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.03.2010 року залишено без змін. Ухвалою Верховного суду України від 29.09.2010 року касаційну скаргу КП «Елтея» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області повернуто КП «Елтея». Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 04.01.2011 року у прийнятті заяви КП «Елтея» про перегляд ухвали Верховного суду України від 29.09.2010 року відмовлено.
В той самий час, ОСОБА_3 звернувся до Вільнянського районного суду Запорізької області із позовом до КП «Елтея», рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 12.09.2008 року позов ОСОБА_3 задоволено частково, зобов'язано КП «Елтея» повернути ОСОБА_3 правовстановлюючі документи на нежитлові приміщення НОМЕР_2 та НОМЕР_3, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 13.11.2008 року, рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 12.09.2008 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до того ж суду.
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 20.09.2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 18.01.2011 року, позов ОСОБА_3 до Колективного підприємства «Елтея», треті особи: Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Шевченко І.Б. про визнання права власності на нежиле приміщення згідно діючого договору купівлі-продажу, стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу задоволено частково. Визнано за ОСОБА_3 право власності на нежитлові приміщення №№ 76, НОМЕР_3, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 згідно договору купівлі - продажу від 20.03.2000 року, укладеного між КП «Елтея» та ОСОБА_3, у задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.06.2011 року касаційна скарга КП «Елтея» задоволена частково. Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 20.09.2010 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 18.01.2011 року скасовано та ухвалено нове рішення. Відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до КП «Елтея», треті особи: КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Шевченко І.Б., про визнання права власності на нежиле приміщення, стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу.
Також, у вересні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Шевченко І.Ю., третя особа - КП «Елтея», рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16.11.2010 року у задоволенні позовної заяви відмовлено. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.01.2012 року, апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволена, рішення Красногвардіського районного суду м. Дніпропетровська від 16.11.2011 року, скасовано, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Зазначене рішення набрало законної сили та було виконано в примусовому порядку, видано ОСОБА_3 дублікат договору купівлі - продажу від 20.03.2000 року.
Крім того, в провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебувала справа за позовом ОСОБА_8 до КП «Елтея», ОСОБА_3 про визнання договору купівлі - продажу від 20.03.2000 року недійсним, 21.06.2012 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська винесено ухвалу про закриття провадження у даній справі, у зв'язку з тим, що спір між тими ж сторонами та про той самий предмет вже вирішено згідно рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.03.2010 року.
Позивач, в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.06.2011 року, яким задоволено частково касаційну скаргу КП «Елтея», а саме, рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 20.09.2010 року та ухвалу Апеляційного суду запорізької області від 18.01.2011 року скасовано та ухвалено нове рішення - відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до КП «Елтея».
На підставі вищевказаного рішення, 02.08.2011 року КП «Елтея» звернулося до КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради із заявою у якій просить, скасувати реєстрацію ОСОБА_3 та поновити реєстрацію КП «Елтея».
Листом від 09.09.2011 року № 11035 КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради проінформувало заявника про неможливість виконання замовлення, оскільки КП «Елтея» не було надано документи щодо підтвердження визнання недійсним договору купівлі - продажу від 20.03.2000 року, укладеного між КП «Елтея» та ОСОБА_3, або документу щодо його розірвання.
Суд вважає, що КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради при винесенні відмови у здійсненні реєстрації за КП «Елтея» права власності на нежитлові приміщення, діяло у межах та спосіб, передбачені діючим законодавством, з огляду на наступне.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952 від 01.07.2004 року.
Відповідно до п. 1 ст. 4 вищевказаного Закону, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, в тому числі, право власності на нерухоме майно.
Згідно п. 1.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до п. 1.2 вищевказаного Положення, державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
При цьому, згідно п. 1.13 вищевказаного Положення, рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації прав приймає реєстратор прав власності на нерухоме майно (далі реєстратор), що є працівником БТІ, який безпосередньо здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
Згідно до п.2.1, п.2.2. розділу ІІ Тимчасового положення, для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник, інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за визначеною цим Положенням формою, до якої додаються правовстановлювальні документи, їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням.
Реєстратор БТІ вносить в журнал обліку заяв про державну реєстрацію прав запис про прийняття заяви про державну реєстрацію прав, з присвоєнням порядкового номера (п. 2.3 Тимчасового положення).
З моменту прийняття заяви про державну реєстрацію прав реєстратором БТІ розпочинається її розгляд. При цьому реєстратор БТІ встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації (п. 3.1 Тимчасового положення).
За результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в ній.
Отже, зі змісту вищевказаної норми права вбачається, що однією із обов'язкових умов для проведення державної реєстрації прав є звернення особи до реєстратора із письмовою заявою встановленої форми.
При цьому, судом встановлено, що заява з якою звернувся позивач до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради не відповідає формі, яка встановлена законом. Таким чином, позивачем не дотримано встановленого порядку звернення до БТІ для реєстрації права власності, який передбачений Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Крім того, як вже зазначено вище, разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи. При цьому, відповідно до п. 2.7.Положення, документи, що підтверджують виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно і подаються для реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України.
Згідно п. 3.9. Положення № 582/17877, у разі переходу права власності на нерухоме майно, яке вже зареєстроване в Реєстрі прав, реєстратор при реєстрації прав на це майно одночасно скасовує попередній запис щодо права власності на це майно. У разі необхідності із заявою про скасування запису в Реєстрі прав може звернутися попередній власник, якщо право не було зареєстровано новим власником.
Пунктом 10 додатку 2 до п.п. 2.2 вищевказаного Положення, передбачено, що до переліку правовстановлюваних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна серед іншого відносяться рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна , про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.
Як зазначено вище, ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 20.06.2008 року позовну заяву КП «Елтея» до ОСОБА_3, третя особа - Дніпропетровське міське управління УМВС України в Дніпропетровській області про розірвання угоди купівлі-продажу нежитлового приміщення та відшкодування моральної шкоди, судових витрат і витрат на правову допомогу залишено без розгляду.
Отже, договір купівлі продажу від 20.03.2000 року, укладений між КП «Елтея» та ОСОБА_3, є чинним, не розірваним та в теперішній час не є предметом судового спору. Зазначена позиція викладена у рішенні колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.06.2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до КП «Елтея», треті особи - КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради», приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Шевченко І.Б. про визнання права власності на нежиле приміщення згідно діючого договору купівлі - продажу.
Таким чином, власником зазначеного нерухомого майна залишається ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу від 20.03.2000 року.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що в даному випадку, жодних прав та інтересів позивача порушено не було, оскільки КП «Елтея» взагалі не мало права на звернення до КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради із заявою про проведення державної реєстрації вищевказаних нежитлових приміщень за позивачем, оскільки власником даних приміщень є ОСОБА_3,, що є достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, положеннями та законами України.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач на законних підставах відмовив позивачу у скасуванні реєстрації права власності за ОСОБА_3 та поновленні реєстрації права власності за КП «Елтея» на нежитлові приміщення НОМЕР_2 та НОМЕР_3, розташовані за адресою: АДРЕСА_1..
Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Колективного підприємства «Елтея» - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови виготовлений 16.07.2012 року.
Суддя М.В. Дєєв