25 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/5609/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.,
при секретарі Литвин Ю.Ю.,
за участю
прокурора -Демидова О.О.
представника позивача -не з'явився,
представника відповідача -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Прокурора Інгулецького району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -ВСТАНОВИВ:
Прокурор Інгулецького району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 2 677 грн. 18 коп. В обґрунтування поданого позову зазначено, що відповідач зареєстрована в управлінні як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У зв'язку з несплатою обов'язкових платежів з єдиного внеску за 2011 р. в повному обсязі, у відповідача виникла заборгованість по сплаті єдиного внеску в розмірі 2 677,18 грн. Прокурор підтримав позовні вимоги в судовому засіданні та просив їх задовольнити.
Позивач, Управління пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направив до суду заяву про підтримання адміністративного позову про стягнення несплаченої суми заборгованості в розмірі 2 677,18 грн. та розгляд справи за відсутністю представника управління
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином. До суду повернуті поштові відправлення із повісткою, направлені на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, через «закінчення терміну зберігання». Відповідно до ст.35 КАС України в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а також з огляду на приписи ч.4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе здійснити розгляд та вирішення справи за відсутністю представників сторін.
Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, при винесені рішення виходить з наступних підстав та мотивів.
Матеріалами справи підтверджено, що Відповідач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу фізичної особи - підприємця, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, має податковий номер НОМЕР_1.
В розумінні п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон про збір), відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - зареєстрований у позивача. Адже згідно з названою нормою права фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, відносяться до платників єдиного внеску. Єдиний внесок для таких платників встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної п. 2 та п.3 ч.1 ст.7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (ст.8 Закону про Збір). Так, для платників, зазначених у п. 4 ч.1 ст.4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Положеннями п.5 ч.1 ст.1 Закону про збір визначено, що мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону про збір платник єдиного внеску зобов'язаний зокрема своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Порядок обчислення і сплати єдиного внеску визначений ст.9 Закону про збір: платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Згідно з ч. 12 ст. 9 Закону про збір єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску (ст. 12 Закону про збір). Відповідно до п. 6.2. - 6.6. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду від 27.09.10 № 21-5, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону пп.4.3.6 п.4.3, абз.2 пп.4.5.2, пп.4.5.3 п.4.5 та пп.4.6.2 п.4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
За матеріалами справи відповідно до самостійно поданої 02.04.12 відповідачем звітності про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску за 2011р. загальна сума єдиного внеску, що підлягає до сплати за 2011р., становить 4 010,30 грн. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з даних картки особового рахунку платника та з вимоги про сплату боргу від 11.04.12 №Ф109, відповідачем частково сплачена визначена сума єдиного внеску, а сума в розмірі 2 677,18 грн. залишилась не сплаченою.
Законом про збір встановлено право на звернення відповідного органу Пенсійного фонду з вимогою про сплату недоїмки (ст.25). В даному випадку позивач правомірно скористався наданим йому правом звернення до суду, у нього наявне право на підтримання позовних вимог як у відповідного суб'єкта владних повноважень, за захистом інтересів якого звернувся до суду прокурор, який, у свою чергу, здійснює представництво в суді інтересів держави в особі позивача, що відповідає змісту наданих прокурору прав, передбачених Законом України «Про прокуратуру».
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення або оскарження вимоги станом на день розгляду справи не надано, а судом самостійно на виконання вимоги ст.11 КАС України не виявлено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1) на користь Управління пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу (код ЄДРПОУ 24450541) недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 2 677 грн. (дві тисячі шістсот сімдесят сім гривень) 18 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлений 26.07.12
Суддя А.О. Коренев