10 липня 2012 року Справа № 2а/0370/1559/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,
з участю позивача ОСОБА_6.
представника позивача ОСОБА_2,
представників відповідача Єлової Н.Ф., Сургент Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Волинській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій №031167-21 від 20.03.2012 року,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_6 звернувся суд із позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Волинській області (далі - РУ ДСАТ ДПС України у Волинській області) про скасування рішення про застосування фінансових санкцій №031167-21 від 20.03.2012 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовими особами відповідача 08.02.2012 року було проведено фактичну перевірку позивача в частині дотримання чинного законодавства щодо обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів. За результатами проведеної перевірки складено акт від 08.02.2012 року на бланку №010860, на підставі якого РУ ДСАТ ДПС України винесено рішення від 20.03.2012 року №031167-21 про сплату 3400,00 грн. штрафних санкцій за порушення статті 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР) , а саме - не обладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації.
Вважає висновки, викладені в акті перевірки, такими, що не відповідають дійсності з огляду на таке. Фізична особа - підприємець ОСОБА_6 здійснює господарську діяльність по роздрібній торгівлі алкогольними напоями в частині нежитлових приміщень кафе по АДРЕСА_1, яке належить на праві приватної власності іншому суб'єкту господарської діяльності. У встановленому законом порядку в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» обладнане спеціально відведене місце для куріння; на вході в приміщення розміщена наочна інформація «Куріння заборонено», виконана в художньому стилі, що не заборонено чинним законодавством. На площі, де здійснює підприємницьку діяльність позивач, розміщена передбачена статтею 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» наочна інформація змісту: «Куріння заборонено!».
Крім того, зазначає, що висновок перевірки про обов'язок ФОП ОСОБА_6. обладнувати спеціально відведені для куріння місця та розміщувати відповідну наочну інформацію не відповідає дійсним обставинам, оскільки заклад громадського харчування йому не належить. Відповідачем під час проведення перевірки не було з'ясовано, на якій саме площі здійснює підприємницьку діяльність позивач.
Вказані обставини після проведення перевірки зазначалися позивачем в письмових запереченнях на акт перевірки, які до уваги контролюючим органом при прийнятті рішення про застосування фінансових санкцій взяті не були.
А тому рішення про застосування до нього штрафних санкції є неправомірним.
В порядку адміністративного оскарження позивачем було подано скаргу на рішення від 20.03.2012 року №031167-21 до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, акцизних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби України, однак, вказану скаргу було залишено без розгляду.
З огляду на наведене просить скасувати рішення про застосування до нього фінансових санкцій від 20.03.21012 року №031167-21.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав, у ньому наведених, додатково пояснили, що за барною стійкою, в частині приміщення, де здійснює підприємницьку діяльність позивач на момент перевірки була розміщена наочна інформація змісту «Куріння заборонено», просили позов задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні та в наданих суду запереченнях позов не визнали, зокрема, зазначили, що 08.02.2012 року працівниками відповідача було проведено перевірку кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться з адресою: АДРЕСА_1, де здійснює торгівельну діяльність суб'єкт господарювання ОСОБА_6, і якому видано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями саме на це місце торгівлі.
При проведенні перевірки вказаного кафе встановлено порушення вимог статті 15-2 Закону №481/95-ВР, а саме: відсутність у місцях, де куріння заборонено наочної інформації, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!», у спеціально відведеному місці для куріння відсутня наочна інформація про розташування такого місця та про шкоду, яку завдає людині куріння із текстом такого змісту «Куріння шкодить вашому здоров'ю!». Вказані порушення були відображені в акті за результатами проведеної перевірки №16/32-02/НОМЕР_1 від 09.02.2012 року.
Зазначають, що згідно Закону №481/95-ВР орендарі споруд, окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння витяжною вентиляцією та іншими засобами видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, яку завдає людині куріння тютюнових виробів. Всупереч наведеній нормі позивач як орендар кафе не розмістив відповідну наочну інформацію. З огляду на це, на підставі акта перевірки в. о. начальника РУ ДСАТ ДПС України у Волинській області прийнято рішення від 20.03.2012 року №031167-21 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн. по факту не обладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації.
Враховуючи наведене, просять залишити позовну заяву без задоволення, а рішення від 20.03.20121 року №031167-21 про застосування фінансових санкцій - без змін.
Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних мотивів і підстав.
Судом встановлено, що позивач фізична особа - підприємець ОСОБА_6 зареєстрований Ківерцівською районною державною адміністрацією Волинської області 14.09.2009 року, як суб'єкт господарювання здійснює діяльність за видами: «Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування», що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 5).
На підставі наказу від 07.02.2012 року №30 (а.с. 27) та направлень №38 та №39 від 07.02.2012 року (а.с. 28-29) 08.02.2012 року працівниками РУ ДСАТ ДПС України у Волинській області було проведено фактичну перевірку дотримання вимог чинного законодавства щодо обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів господарської одиниці кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. В ході проведеної перевірки було встановлено ряд порушень, в тому числі порушення вимог статей 15-2 Закону №481/95-ВР - не обладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації. За результатами проведеної перевірки складено акт від 08.02.2012 року на бланку №010860 (а.с. 11), на підставі якого рішенням в.о. начальника РУ ДСАТ ДПС України у Волинській області від 20.03.2012 року №031167-21 (а.с.10) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_6. за порушення статті 15-2 Закону №481/95-ВР, а саме не обладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн.
Суд вважає, що вказана фінансова санкція до позивача застосована неправомірно з огляду на таке.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481/95-ВР.
Статтею 15-2 Закону №481/95-ВР передбачено, що забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів у закладах громадського харчування.
У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!" У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".
У закладах громадського харчування відводиться не менше 50 відсотків площі торгових залів таких закладів для обслуговування осіб, які не курять. Власник або уповноважені ним особи чи орендарі відповідних споруд, окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів. У місцях для куріння має бути розміщено прямокутний графічний знак із текстом такого змісту: "Місце для куріння" та інформація про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів, із текстом такого змісту: "Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".
В судовому засіданні встановлено, що будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_1, в якій знаходиться приміщення кафе, де проводилась перевірка, на праві приватної власності належить ОСОБА_2. Даний факт також підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, зокрема, копією Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.11.2005 року серії ЯЯЯ №796950 (а.с. 42).
З матеріалів справи вбачається, що фізична особа - підприємець ОСОБА_6 для здійснення підприємницької діяльності, а саме продажу алкогольних напоїв для споживання на місці орендує частину нежитлового приміщення площею 25,8 кв. м., розташованого на першому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 згідно договору оренди нежитлового приміщення №01 від 01.01.2012 року, укладеного між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_6. (а.с. 43 - 46).
Крім того, на підставі представлених позивачем договорів оренди (а.с. 57-74), судом встановлено, що в даному приміщенні також здійснюють підприємницьку діяльність інші суб'єкти господарювання - фізичні особи - підприємці.
З матеріалів справи, зокрема, з акту перевірки від 08.02.2012 року, вбачається, що працівниками, які проводили перевірку, зазначено про проведення фактичної перевірки дотримання вимог чинного законодавства щодо обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в господарській одиниці кафе, розташованого за адресою АДРЕСА_1, що належить суб'єкту господарювання ОСОБА_6.
Звідси слідує, що на час проведення перевірки відповідачем не було встановлено, що дане нерухоме майно на праві приватної власності не належить позивачу, а також той факт, що приміщення даної будівлі на підставі договорів оренди знаходяться в користуванні інших підприємців. Крім того, не з'ясовано, на якій саме площі здійснює підприємницьку діяльність позивач.
Разом з тим, ФОП ОСОБА_6. були подані письмові заперечення та акт перевірки (а.с. 35), в яких позивачем було зазначено, що заклад громадського харчування - кафе належить іншому суб'єкту господарської діяльності, який і забезпечує відповідні місця для куріння та відповідну наочну інформацію про заборону куріння, а він лише орендує в даному кафе частину приміщення.
Відповідачем при розгляді даного заперечення та прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано, що ФОП ОСОБА_6 здійснює підприємницьку діяльність лише в частині приміщення площею 25,8 кв. м.
Крім того, в порядку адміністративного оскарження позивачем, було подано скаргу на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.04.2012 року за №3 (а.с. 38-39), однак, дана скарга була залишена без розгляду.
Разом з тим, показами допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 (яка є найманим працівником позивача та на умовах трудового договору (а.с. 57-58) виконує обов'язки бармена) підтверджується той факт, що за барною стійкою, в частині приміщення, де здійснює підприємницьку діяльність позивач, на момент проведення перевірки була розміщена наочна інформація змісту: «Куріння заборонено!»
В ході судового розгляду справи представниками відповідача дана обставина не спростована.
Крім того, з наданих позивачем та представником позивача пояснень слідує, що на вході в приміщення кафе розміщена наочна інформація «Куріння заборонено!», виконана в художньому стилі. Даний факт не заперечується представниками відповідача.
Статтею 15-2 Закону №481/95-ВР не встановлені вимоги щодо стилю оформлення наочної інформації про заборону куріння.
Таким чином, суд вважає, що вимоги статті 15-2 в частині розміщення даної інформації позивачем виконані.
Згідно статті 17 Закону №481/95-ВР у разі необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 цього Закону, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 3400 гривень.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 2 КАС України, надаючи оцінку діям та рішенням суб'єкта владних повноважень, які є предметом оскарження, суд перевіряє чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
РУ ДСАТ ДПС України у Волинській області при прийнятті рішення від 20.03.2012 року № 031167-21 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_6. фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн. вищевказані критерії повністю враховані не були, а тому рішення відповідачем прийнято без повного об'єктивного дослідження всіх обставин.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеному представниками відповідача РУ ДСАТ ДПС України у Волинській області в ході судового розгляду справи не надано суду належних та допустимих доказів щодо спростування позовних вимог та обґрунтування правомірності винесення рішення від 20.03.2012 року №031167-21.
Таким чином суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_6.
Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених суду частиною 2 статті 162 КАС України, а саме: у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, попередньо визнавши його протиправним. Тому, адміністративний позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним і скасування рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Волинській області №031167-21 від 20.03.2012 року.
Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Волинській області №031167-21 від 20.03.2012 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 16 липня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий О.А.Лозовський