Ухвала від 27.07.2012 по справі 2-179/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого -судді: Пилипчук Н.П.,

суддів: Кірсанової Л.І.,

Крилової Т.Г.,

при секретарі - Асєєвій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 грудня 2011 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ВАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря»про стягнення коштів, отриманих при незаконному володінні майновими правами інтелектуальної власності на винахід

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що ним створено об'єкт інтелектуальної власності - відкритий знімний нагрівач для електропечей СНЦ, який відповідач без відповідного договору використовує у печах в термічному цеху. 10 серпня 2007 року Державний департамент інтелектуальної власності при Міністерстві освіти і науки України зареєстрував патент на винахід «Відкритий знімний нагрівач для електропечей опору»під №80027, автором якого вказаний він, а власником - ВАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря». Проте свій винахід позивач службовим не вважає, оскільки в його посадові обов'язки, як заступника начальника термічного цеху по підготовці виробництва не входить удосконалення конструкцій термічного устаткування відповідача, складання заявок на винахід та виконання розрахунків економічної ефективності нової техніки та інтелектуальної власності. Просив визнати патент України №80027 «Відкритий знімний нагрівач для електропечей опору»недійсним у частині зазначеного в ньому власника цього патенту; визнати його власником вказаного патенту від дати публікації відомостей про його видачу; стягнути з відповідача на його користь усі доходи, отримані відповідачем від використання винаходу, захищеного патентом України №80027, з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, в розмірі 4 368 754 грн.88 коп., 3% річних за фактичний час користування коштами, отриманими відповідачем від використання створеного ним винаходу, у розмірі 194 384 грн.80 коп.; опублікувати рішення суду щодо його позовних вимог в періодичному виданні м. Харкова або Харківській області, стягнути з відповідача усі судові витрати.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 грудня 2011 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання патенту недійсним, визнання його власником патенту, стягнення коштів, отриманих при незаконному володінні майновими правами інтелектуальної власності на винахід, відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вказане рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити. Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Наполягає, що його винахід був створений за допомогою його власних знань і не є службовим. Вказує, що відповідачем не було укладено з ним договір про винагороду, тому відповідач не мав права отримувати патент на його винахід.

У відповідності до статті 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне в її задоволенні відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, не заперечується сторонами, що 19 травня 2005 року ОСОБА_2 склав заяву на винахід, яка була підписана заступником головного інженера ВАТ ХМЗ «Світло шахтаря», та 22.09.2005 року направлена до Укрпатенту.

10 серпня 2007 року Державний департамент інтелектуальної власності при Міністерстві освіти і науки України зареєстрував патент на винахід «Відкритий знімний нагрівач для електропечей опору»№ 80027, автором якого вказаний позивач, а власником відповідач. Винахід відповідно патенту відноситься до категорії службових винаходів.

Відповідно до повідомлення відділу забезпечення державної реєстрації Укрпатенту №50725/2 від 19.10.2009 року, дія патенту № 80027 «Відкритий знімний нагрівач для електропечей опору»припинена з 26.09.2008 року у зв'язку з несплатою річного збору за підтримку дії патенту України на винахід.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України „Про охорону прав на винаходи та корисні моделі", право на одержання патенту має винахідник, якщо інше не передбачено Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України „Про охорону прав на винаходи та корисні моделі", право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) має роботодавець винахідника.

За змістом ст. 1 Закону України „Про охорону прав на винаходи та корисні моделі ", службовий винахід (корисна модель) - це винахід (корисна модель) створений працівником, зокрема: з виконанням службових обов'язків; з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання Роботодавця.

Судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що винахід, автором якого є позивач, у патенті правомірно віднесений до категорії службових винаходів, оскільки ОСОБА_2 тривалий час працює у відповідача на посаді замісника начальника термічного цеху, винахід «Відкритий знімний нагрівач для електропечей опору» створений ним в силу виконання службових обов'язків та з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця. Цей факт підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та не спростований позивачем. Крім того, позивач погодився на подачу заявки на винахід від імені відповідача. За таких обставин, власником патенту правомірно вказаний відповідач.

Відповідно до ст. 469 ЦК України права інтелектуальної власності на винахід визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»передбачено вичерпний перелік підстав, за яких патент може бути в судовому порядку визнано недійсним повністю або частково, а саме у разі : невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону; наявності у формулі винаходу (корисної моделі) ознак, яких не було у поданій заявці; порушення вимог частини другої статті 37 цього Закону; видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів з яких би вбачалась наявність підстав передбачених законом для визнання патенту недійсним, а також доказів того, що за час дії патенту від використання винаходу автором якого є позивач, відповідачем був отриманий дохід.

При вирішенні справи суд першої інстанції правильно застосував ч. 1 ст. 462, ч. 2 ст. 464 ЦК України, вірно дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді -