"05" липня 2012 р. м. Київ К-40278/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Костенка М.І., Федоров М.О.,
при секретарі: Сачко Г.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2009 року
по справі №15/28/05-НР
за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»НАК «Нафтогаз України» (надалі -ВАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»НАК «Нафтогаз України»)
до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Миколаєві
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
ВАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»НАК «Нафтогаз України»звернулось до суду з позовом (з урахуванням уточнень до нього), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва від 02.06.2004р. №0001772301/01046.
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 25.09.2007р., в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2009р. рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове, яким позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва від 02.06.2004р. №0001772301/01046.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2009р. та залишити в силі постанову Господарського суду Миколаївської області від 25.09.2007р., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанції, ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва була здійснена комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ "Миколаївгаз" за період з 01.10.2001р. по 31.07.2003р., за результатами якої складено акт №315/23-01-120-05410263/102 від 28.05.04р.
В згаданому акті, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.п.8.6.1 (абзац "б") п.8.6 ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", а саме:
- без узгодження з податковим органом підприємством здійснені операції з векселем (емітент -ОКП "Миколаївоблтеплоенерго") на суму -18700,00грн.;
- операції з уступки прав вимоги від боржника (ДК "Газ України") вартості послуг з транспортування та постачання природного газу на загальну суму 3685163,66грн., у той час як його активи перебували у податковій заставі.
На підставі акту перевірки за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження, ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва прийнято податкове повідомлення-рішення №0001772301/0/1046 від 02.06.2004 року, яким згідно із п.п.17.1.8 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" (надалі - Закону України №2181) зобов'язано ВАТ "Миколаївгаз" сплатити штраф у розмірі суми відчуження, визначеної за звичайними цінами, що становить 3703863,66грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції цілком правильно та обгрунтовано виходив з наступного.
Так, судом встановлено, що все рухоме майно та майнові права позивача перебувають у податковій заставі, яка зареєстрована Інформаційним центром Міністерства юстиції м. Миколаїв у Державному реєстрі заставленого рухомого майна 24.06.1999р. за №18-1143.
На момент виникнення податкової застави згідно карток особових рахунків позивача борг становив 5913147,38грн.
Згідно з п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України №2181 в редакції чинній на момент проведення спірних господарських операцій, платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом:
а) продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових чи немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за їх звичайними цінами;
б) використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступлення вимоги та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів;
в) ліквідації об'єктів нерухомого або рухомого майна, за винятком їх ліквідації внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин) або відповідно до рішень органів державного управління.
Відповідно до п.п.17.1.8 п.17.1 ст.17 Закону України №2181 у разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.
В період з квітня 2002р. по лютий 2003р. позивачем укладені угоди на уступку права вимоги боргу на користь інших суб'єктів підприємницької діяльності від ДК "Газ України" "НАК " Нафтогаз України":
- з ТОВ "Метродевіс" (угоди від 02.04.2002р. № 4/11; № 4/12) на суми 197424грн. та 200000грн.;
- з ТОВ "Газ Конвектор України" (угоди від 17.04.2007р. №24 та 12.08.2002р. №25) на суму 500000грн. та 1649814,34грн.;
- з ТОВ "Армаліт" (угоди від 21.10.2002р. №6-12, від 12.02.2002р. №7-12 ) на суми 335000грн. та 350000грн.;
- з ТОВ "Резерв" (угода від 18.02.2003р.) на суму 952925,32грн.
Згідно п.п.8.6.5 п.8.6 ст.8 Закону №2181 в редакції чинній на момент проведення вищевказаних господарських операцій, платник податків, активи якого знаходяться в податковій заставі, для узгодження окремої цивільно-правової операції надає податковому керуючому запит, в якому роз'яснюється зміст операції та фінансово - економічні наслідки її проведення.
Отже, податковим органом узгоджуються операції до її суті -зміст операції та фінансово-економічні наслідки її проведення. Тобто, узгодженню підлягає окрема цивільно-правова операція у межах однієї угоди.
Як зазначає суд першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ВАТ "Миколаївгаз" звернулось до ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва з листом від 10.04.2002р. №04/773 "Про надання узгодження", в якому просить надати дозвіл на уступку права вимоги іншому дебітору, для придбання газових плит, конвекторів, газових колонок та іншого газового обладнання, та зазначено, що кошти отримані від монтажних робіт будуть спрямовані на погашення податкових зобов'язань.
12.04.2002р. ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва листом №3434/1 повідомила, що не заперечує щодо проведення уступки права вимоги іншому дебітору за умови, що ці дії не призведуть до зменшення платоспроможності ВАТ "Миколаївгаз", а кошти, отримані від здійснення монтажних робіт та реалізації газового обладнання, будуть направлені в рахунок погашення податкової заборгованості.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що контролюючий орган узгодив уступку права вимоги одному дебітору по окремій цивільно-правовій операції, а не декільком, як зазначає позивач.
Таким чином, тільки одна цивільно-правова угода щодо уступки права вимоги від ДК "Газ України" "НАК "Нафтогаз України" сплати 500000грн. які він заборгував ВАТ "Миколаївгаз" за договором про надання послуг по транспортуванню природного газу від 13.02.2002р. №06/02-312, яка укладена між ВАТ "Миколаївгаз" та ТОВ "Газ Конвектор Україна" 17.04.2002р., а саме після отримання дозволу податкового органу відповідає змісту та фінансово-економічним наслідкам, зазначеним у листі від 10.04.2002р. №04/773, тобто угодою безпосередньо передбачена можливість проведення розрахунку побутовими газовими приладами (п.2.2 договору №24), кошти від реалізації та монтажу яких, як значиться у запиті ВАТ "Миколаївгаз" буде спрямовано на погашення податкових зобов'язань та є узгодженою з податковим органом.
При цьому, суд першої інстанції цілком обгрунтовано звертає увагу на те, що посилання позивача про погодження первинної основної операції тягне за собою автоматичне погодження додаткових договорів, як похідних від узгодженої основної операції є необґрунтованим, більш того угоди між позивачем та ТОВ "Метродевіс" про уступку права вимоги за №4/11 на суму 197424,00грн. №4/12 на суму 200000,00 грн. відбулись 02.04.2002 року тобто до узгодження з податковим органом від 12.04.2002 р.
Стосовно вимог позивача щодо неправомірності нарахування штрафних санкцій у розмірі 18700грн., судом зазначено, що абз. "б" п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України №2181 визначено, що операції з використання цінних паперів, що засвідчують відносини боргу підлягають письмовому узгодженню з податковим органом платником податків, активи якого перебувають у податковій заставі, оскільки позивачем цього зроблено не було, тому до ВАТ "Миколаївгаз" правомірно було застосовано штрафну санкцію згідно п.п.17.1.8 п.17.1 ст.17 Закону України №2181 в розмірі 18700,00грн.
Оскільки суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені обставини і без достатніх підстав скасував обґрунтовану та законну постанову суду першої інстанції, то постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2009р. підлягає скасуванню із залишенням у силі постанови Господарського суду Миколаївської області від 25.09.2007р.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва -задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2009 року скасувати та залишити в силі постанову Господарського суду Миколаївської області від 25 вересня 2007 року.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді:
___________________ М.І. Костенко
__________________ М.О. Федоров