"05" квітня 2012 р. м. Київ К-36237/10
Вищий адміністративний суд України у складі суддів:
Островича С.Е.,
Маринчак Н.Є.,
Федорова М.О.
секретаря судового засідання Хомініч С.В.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Мульті Весте Україна 3»до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування рішень,-
встановив:
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року позов Закритого акціонерного товариства «Мульті Весте Україна 3»задоволено.
Не погоджуючись з постановленим у справі рішенням суду першої та апеляційної інстанції відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права відповідач ставить питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та просить ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва була проведена планова виїзна перевірка була проведена виїзна планова перевірка з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства ЗАТ «Муль-Україна 3»за період з 29.11.2007 року по 31.12.2008 року, за результатами складений акт від 21.05.2009 року №809/23-09/35575330.
На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0003322309/0 від 04.06.2009 року, яким, згідно з підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за порушення пункту 5.1 статті 5, підпункту 8.4.1 пункту 8.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 448865 грн., в тому числі 374054 грн. основного платежу та 74811 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Прийняття вищезазначених повідомлень - рішень мотивовано висновками перевірки про те, що в період з 29.11.07 по 31.12.08 року ЗАТ «Мульті Весте Україна 3»здійснювало операцію з придбання земельної ділянки та об'єкту незавершеного будівництва, в процесі якої підприємство понесло витрати на юридичні та консультаційні послуги та включило їх до складу валових витрат у IV кварталі 2008 року в сумі 1496214 грн.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі Закон № 334) валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 зазначеної статті до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 5.7 цієї статті.
У відповідності до пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із ст. 8 і ст. 9 та .9.4 п. 7.9 ст. 7 цього Закону, до складу валових витрат не відносяться.
Згідно до п.п.8.9.1. п 8.9. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде окремий облік операцій з продажу або купівлі землі як окремого об'єкта власності. Витрати, пов'язані з таким придбанням, не підлягають включенню до валових витрат звітного податкового періоду або до групи основних фондів з метою амортизації. Якщо у майбутньому такий окремий об'єкт власності продається, платник податку включає до складу валових доходів позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою витрат, пов'язаних із купівлею такого окремого об'єкта власності, збільшених на коефіцієнт індексації, визначений у підпункті 8.3.3 пункту 8.3 цієї статті.
Зі статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань власному капіталі підприємства.
Суди попередніх інстанцій прийшли до висновків, що обмеження щодо віднесення складу валових витрат застосовуються лише щодо конкретної операції з продажу або купівлі землі, а не щодо всіх витрат, які тим чи іншим чином можна пов'язати з придбанням земельної ділянки.
Однак, з матеріалів справи слідує, що судами попередніх інстанцій не встановлено та не зібрано належних доказів, що підтверджують факти та обсяги фактичного надання ТОВ «Саланс»та ТОВ «Малті Девелопмент Юкрейн»послуг позивачу та фактів що підтверджують зв'язок зазначених витрат з придбанням земельної ділянки, оскільки дані факти мають вирішальне значення для правильного вирішення справи.
Наведена неповнота встановлення обставин зі спору призвела до прийняття попередніми судовими інстанціями рішень, які не відповідають вимогам статті 159 названого Кодексу щодо законності та обґрунтованості судового рішення, тоді як передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають Вищому адміністративному суду України права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями.
Відтак відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України рішення місцевого та апеляційного судів зі справи підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду суду слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року скасувати, а справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Мульті Весте Україна 3»до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування рішень направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді С.Е. Острович
(підписи)Н.Є. Маринчак
М.О. Федоров