"05" липня 2012 р. м. Київ К-28083/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Костенка М.І., Федорова М.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2009р.
та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2010р.
у справі №2-а-12229/09/1570
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Реаліс»
до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси
про скасування податкових повідомлень - рішень та визнання дій неправомірними, -
встановив:
У листопаді 2009р. позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання неправомірними дій службових осіб Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси при проведенні виїзної планової перевірки ТОВ «Реаліс»та скасування податкового повідомлення-рішення №0000182330/0 від 18.08.2009р., податкового повідомлення-рішення №0000192330/0 від 18.08.2009р.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2009р., адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2010р. рішення суду першої інстанції змінено. Резолютивну частину постанови викладено в наступній редакції: «Визнано незаконними дії Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси по проведенню перевірки ТОВ «Реаліс»понад встановлений законом строк. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.08.2009р. за №0000182330/0, податкове повідомлення-рішення від 18.08.2009р. №0000192330/0. В іншій частині позовних вимог відмовлено».
Вирішуючи адміністративну справу суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин.
З 12.06.2009р. по 29.07.2009р. ДПІ у Малиновському районі м.Одеси була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Реаліс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2009р., про що складено акт перевірки від 06.08.2009р. №272/23-213/32430913. Перевіркою були виявлені порушення ТОВ «Реаліс»п.п.5.3.9 п.5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.1, п.1-2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні», п.2.1, п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. №88, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 40673грн., а також положення Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього в сумі 33846грн., завищення від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 1817грн.
На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 18.08.2009р.: №0000182330/0 та №0000192330/0, якими позивачеві донараховано податок на прибуток в сумі 40673грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 13050грн. а також донараховані податкові зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 33846грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 16923грн.
28.08.2009 року ТОВ «Реаліс»була подана скарга на податкові повідомлення-рішення від 18.08.2009 року №0000182330/0 та №0000192330/0.
В подальшому, за наслідками апеляційного узгодження, рішенням відповідача №43662/10/25-008 від 22.10.2009р. скарга платника податку залишена без задоволення та прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.08.2009р. №0000182330/0 та №0000192330/0 -без змін.
На підставі проведеної перевірки перевіряючими податкової служби були виключені із складу валових витрат, як не пов'язані з господарською діяльністю підприємства: витрати на послуги транспортування по доставці вантажу підприємцем СПД ОСОБА_1, витрати на маркетингові послуги ТОВ «Таврія Плюс», витрати на телекомунікаційні послуги зв'язку із застосуванням ІР телефонії АТЗТ «Укомлайн», витрати на вантажні послуги ТОВ «Кварц-люкс», витрати за зберігання товару ПП «Тіра-2007».
У відповідності з п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно п. п. 5.3.9 (абз. 4), п. 5.3, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. №283/97-ВР, із змінами та доповненнями, «не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку».
Вимоги щодо документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. №996-Х1У та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.1995р. №88 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.95р. №168/704).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні»встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Пунктом 1 статті 9 цього ж Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
У відповідності з п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Згідно п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. №88, первинні, документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.
Типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобілю, зокрема типова форма вантажно-транспортної накладної, затверджені спільним наказом Мінтрансу України, Мінстату України від 29.12.1995р. №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля». У відповідності з п.2 вказаного наказу використання вказаних форм первинного обліку усіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.
Відповідно до Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів автотранспортна накладна на товар (анг. CMR) це основний документ, що регулює відносини між перевізником, відправником та отримувачем вантажу, що відправляється залізною дорогою, внутрішнім водним шляхом, повітряним та автомобільним транспортом при міжнародному сполученні.
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
З урахуванням наведених вище вимог закону та того, що CMR містить найменування вантажу, число місць, масу, пункт відправлення і пункт призначення, маркування, час прийняття до перевезення, дату доставки, супроводжує вантаж при перевезенні та разом з ним видається вантажоотримувачу в пункті призначення, посвідчує факт укладення договору перевезення, його зміст та належне виконання суди попередніх інстанцій обгрунтовано дійшли висновку про те, що CMR є первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції перевезення вантажу.
Обґрунтованим є і віднесення до складу валових витрат позивача витрат на вантажні послуги, надані ТОВ «Кварц-люкс», так як при проведенні перевірки ТОВ «Реаліс»надано договори на перевантаження вантажу та специфікації до них, в яких конкретизується вантаж (рис, макаронні вироби, пшениця тощо), всі акти виконаних робіт ТОВ «Кварц-Люкс», в яких зазначені виконавець та замовник зазначених робіт, періоди виконання вантажно-розвантажувальних робіт, номенклатура, кількість товару та одиниці виміру товару, що підлягав завантаженню або розвантаженню, а також місце виконання робіт -склади контрагентів (ПП «Алматекс Інвест», ПП «Флеміс», ПП «Аватара Плюс», ТОВ «Азимут-Трейд»та ін.) а також надані податкові накладні, які містять інформацію, необхідну для підтвердження здійснення господарської операції та містять необхідні реквізити, визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні»для первинних документів.
Правомірним є віднесення до складу валових витрат позивача витрат на маркетингові послуги по товару, який належав ТОВ «Реаліс», так як ТОВ «Таврія-В»виконала роботи зі збирання, сортування, обробки та надання замовнику інформації про обсяги продажів товарів замовника в мережі магазинів виконавця, з метою подальшого продажу вказаної продукції замовника в цій мережі магазинів, що підтверджується наданими ТОВ «Таврія-В»звітами про маркетингові дослідження обсягу продажів ринку продукції, зокрема мучних кондитерських виробів, ринку соків, видатковими накладними, згідно з якими, після отримання замовлених маркетингових послуг ТОВ «Реаліс»розмістило свою продукцію для реалізації в мережі магазинів ТОВ «Таврія-В», що підтверджує використання зазначених досліджень у власній господарській діяльності.
Віднесення до складу валових витрат позивача витрат на телекомунікаційні послуги зв'язку із застосуванням ІР телефонії АТЗТ «Укомлайн»відповідає вимогам закону, так як між ТОВ «Реаліс»та АТЗТ «Укомолайн»укладено договір №1604 на надання телекомунікаційних послуг із застосуванням IP-телефонії, АТЗТ «Укомолайн»надавав ТОВ «Реаліс»послуги у відповідності до умов цього договору та згідно діючих тарифів оператора, згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат сплачені (нараховані) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) з урахуванням обмежень встановлених п.п. 5.3.-5.7 цієї статті», пункт 5.3- 5.7 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не містить обмежень щодо включення до складу валових витрат, пов'язаних зі сплатою мобільного зв'язку, в матеріалах справи наявні акти виконаних робіт з додатком деталізованого рахунку, податкові накладні.
Не є порушенням вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ТОВ «Реаліс»віднесення до складу валових витрат позивача витрат на зберігання товару згідно договору з ПП «Тіра-2007», так як між цими підприємствами 02.10.2008 року укладений договір складського зберігання №1021008, товар, який передається на зберігання, його кількість, а також період його зберігання визначено в специфікаціях до договору, в підтвердження прийняття товарним складом товару були видані складські квитанції, в яких зазначено найменування, кількість товару, що був переданий на зберігання, заставна вартість товару, строк зберігання, а також особа, що передала товар на зберігання та особа, яка прийняла вказаний товар на зберігання, дата прийняття товару, в матеріалах справи наявні акти виконаних робіт.
Відповідає вимогам закону і віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених за послуги вищевказаних контрагентів.
Таким чином, з урахуванням викладеного, висновки судів попередніх інстанцій про те, що позовні вимоги ТОВ «Реаліс»щодо скасування податкових повідомлень рішень є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Правомірним також є висновок суду апеляційної інстанції про необхідність зміни рішення суду першої інстанції.
Згідно з вимогами ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 20 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів. Подовження термінів проведення позапланової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 5 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - 2 робочі дні. Планова виїзна перевірка ТОВ «Реаліс» проводилась з 12.06.2009р. по 29.07.2009р., тобто 34 робочих дня. При цьому, наказу про продовження терміну проведення перевірки, а також доказів, підтверджуючих правомірність перевищення терміну проведення планової виїзної перевірки податковим органом не надано.
Таким чином, судом першої інстанції було помилково визнано незаконними дії посадових осіб ДПІ по проведенню перевірки товариства за весь період, т.я. незаконними є лише дії ДПІ у Малиновському районі м.Одеси по проведенню перевірки понад встановлений законом строк.
Судом апеляційної інстанцій в повній мірі виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року в незміненій частині та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ М.І. Костенко
___________________ М.О. Федоров
Суддя Н.Є. Маринчак