21 червня 2012 року м. Київ К/9991/85222/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Островича С.Е., Федорова М.О., Рибченка А.О.
розглянула в порядку попереднього судового засідання касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліон-Т» про припинення юридичної особи,-
Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулась до суду з позовом про припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліон-Т».
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 квітня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліон-Т»зареєстровано Печерською районною державною адміністрацією м. Києва 19.04.2002 № 10000834171, місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18. Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків № 10577 від 17.11.2010, відповідач перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва з 30.04.2002 за № 29227. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням. Позивач, в обґрунтування вимог зазначив, що оскільки відповідач відсутній за адресою свого місця знаходження, що унеможливлює здійснення контроль та нагляду за його діяльністю з боку уповноважених державних органів, а тому просить припинити юридичну особу відповідача.
Рішення судів попередніх інстанцій, про відмову в задоволенні позовних вимог, мотивовані тим, що відсутні достатні підстави для припинення юридичної особи.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на наступне.
Як, також встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач виконує покладені на нього обов'язки та подає до органів державної податкової служби звіти про фінансово-господарську діяльність. Відповідно до службової записки Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 8288/15-5 від 21.04.2011, відповідачем подано звітність з податку на прибуток за ІІІ квартал 2010 року та подано звітність з податку на додану вартість за жовтень 2010 року.
Пунктом 2. ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців»передбачено, що порядок припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, а саме, такими підставами є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Зокрема ч.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Пункт 1 ст. 33 зазначеного Закону встановлює, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам-правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.
Одночасно колегія суддів погоджується з висновками судів, що позивачем не надано суду доказу щодо порушення відповідачем податкового законодавства або наявності у нього заборгованості по податковим зобов'язанням, щоб тягнуто за собою припинення юридичної особи..
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Керуючись ст.220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва відхилити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає, крім, як з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович
М.О. Федоров А.О. Рибченко