"05" липня 2012 р. м. Київ К-4232/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Костенка М.І., Федорова М.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька до якої приєдналась прокуратура Донецької області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2009р.
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2009р.
у справі №2а-12900/09/0570
за позовом Закритого акціонерного товариства «Донагроімпекс»(надалі -ЗАТ «Донагроімпекс»)
до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька (надалі -ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька)
за участю прокуратури Донецької області
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 17.07.2009р. №0008701542/0.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2009р. залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2009р., позов було задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 17.07.2009р. №0008701542/0; судові витрати в сумі 3,40грн. стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача.
Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про що складено акт від 17.07.2009р. №846/15-214-3/25333903.
Висновками зазначеного акту перевірки, зокрема, встановлено відсутність надмірної сплати податку на додану вартість у травні 2009р. на суму 189486,00грн. за податковими накладними виписаними ТОВ «АПК Україна».
А саме, під час перевірки податковий орган поставив під сумнів правомірність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «АПК Україна», оскільки згідно інформації підрозділу податкової міліції по підприємству ТОВ «АПК Україна», що є безпосереднім постачальником ЗАТ «Донагроімпекс»по першій ланці ланцюга прибання співробітниками ВПМ ДПІ у Ворошилівському районі м. Донецька виявлено «конвертаційний центр». За даними СВ ГУМУС України у Донецькій області порушено кримінальну справу №02-41362, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.358, ч.2 ст.205 КК України, яка знаходиться у провадженні СВ ГУМВС України у Донецькій області. Отже, посилаючись на норми ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України ст.ст. 9, 19 Бюджетного кодексу України, податковим органом зазначено, що господарські правочини між ЗАТ «Донагроімпекс»та ТОВ «АПК України»в частині поставки продукції за квітень 2009р. на суму 1136917,26грн., у тому числі ПДВ на суму 189486,22грн., містять ознаки нікчемності.
На підставі зазначених висновків прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.09.2009р. № 0008701542/0, яким ЗАТ «Донагроімпекс»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2009р. на суму 189486,00грн.
Так, суди попередніх інстанцій встановили, що в ході проведених перевірок та судового розгляду справи податковим органом не було представлено обґрунтованих доказів, які б свідчили про відсутність реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, на підставі яких позивач формував податковий кредит відповідних періодів. При чому, відповідність зазначених податкових накладних приписам п.1.3 ст.1, п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»відповідач не спростовує.
Натомість, матеріали справи свідчать, що між ЗАТ «Донагроімпекс»та ТОВ «АПК України»укладено договори купівлі-продажу: від 08.04.2009р. №49-КП щодо поставки сільськогосподарської продукції -соняшник у кількості 100000,00тонн на суму 207500,00грн.; та від 16.04.2009р. №55-КП щодо поставки сільськогосподарської продукції -соняшник у кількості 500000,00тонн на суму 11050000,00грн.
Оплата по вказаним договорам здійснена позивачем згідно платіжних доручень від 16.04.2009р. №676 на суму 6917,26 грн., від 10.04.2009р. №622 на суму 30000,00грн., від 22 04.2009р. №725 на суму 250000,00 грн., від 16.04.2009р., на суму 400000,00грн., від 08.04.2009р. №608 на суму 200000,00грн., від 21.04.2009р. №701 на суму 250000,00грн.
На підтвердження здійснення поставки сільгосппродукції ті її оприбуткування згідно вказаних вище договорів було виписано податкові накладні: від 08.04.2009р. №4 на суму 200000,00грн., у т.ч. ПДВ 33333,33грн.; від 09.04.2009р. №4/1 на суму 36917,26 грн., у т.ч. ПДВ на суму 6152,88грн.; від 16.04.2009р. №11 на суму 400000,00грн. у т.ч. ПДВ на суму 66 666,67 грн.; від 17.04.2009р №11/1 на суму 37336,90 грн. у т.ч. ПДВ на суму 6 22282грн.; від 22.04.2009р. №16/1 на суму 250000,00грн. у т.ч ПДВ на суму 41666,67грн.; від 21.04.2009р. №16 на суму 212 663,10 грн., у т.ч. ПДВ на суму 35443,85грн. Всього на суму 1136917,26 грн.
Крім того, матеріали справи свідчать, що отримання зазначеної сільгосппродукції позивачем від ТОВ «АПК України»підтверджується товарно-транспортними накладними, переробка підтверджується договором №1411/08-3 від 12.11.2008р. укладеним із ЗПТ «Словьянськолія», а подальший продаж соняшника позивачем підтверджується Контрактом №ЗТК-101/07737 укладеним з торгівельною компанією.
Відповідно до приписів п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.п. 7.5.1 п.7.5. ст.7 цього Закону вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Отже, сплативши вартість отриманого товару від ТОВ «АПК України», позивач повністю виконав свої зобов'язання за договорами, сформував свої валові витрати і податковий кредит у відповідності до вимог п.п.5.1, 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до положень п.п.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Вимогами п. 2.3.4. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005р., встановлено, що не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.
Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду
Таким чином, суди дійшли вірних висновків, що розслідування кримінальної справи щодо контрагента не є підставою для визнання вчинених суб'єктом господарювання з іншими особами юридично значимих дій (правочинів) недійсними, оскільки контрагенти за договором можуть нести відповідальність лише за наявності вини.
Оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності у справі належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька до якої приєдналась прокуратура Донецької області -залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ М.І. Костенко
___________________ М.О. Федоров
Суддя Н.Є. Маринчак