"05" квітня 2012 р. м. Київ К-36617/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
суддів: Островича С.Е., Федорова М.О., Маринчак Н.Є.
розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21 листопада 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року у справі за позовом Джанкойського міжрайонного прокурора, в інтересах держави в особі Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя" про стягнення податкової заборгованості, -
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21 листопада 2009 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010 року, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість у сумі 87475,00 грн.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, закрити провадження.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим надано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2009 року, згідно з якою КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя" самостійно узгодило податкове зобов'язання в сумі 119475 грн. 00 коп., однак в добровільному порядку відповідачем сплачено лише 30000 грн. 00 коп. Оскільки, на порушення вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у встановлений строк податкове зобов'язання у сумі 89475 грн. 00 коп. відповідачем не сплачено, просить стягнути вказану заборгованість в судовому порядку.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя" зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Джанкойської міської ради АР Крим 07 вересня 2004 року. Відповідач є платником податків та зборів, передбачених Законом України "Про систему оподаткування", взятий на облік в Джанкойській ОДПІ в АРК 01.04.1994 року за №П-0019.
Одночасно судами встановлено, що відповідач зареєстрований як платник податку на додану вартість 25.07.1997 р., про що свідчить Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100052485.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, мотивував рішення тим, що позивачем не заявлена вимога про звернення стягнення на активи відповідача, зокрема, на цілісний майновий комплекс, що забезпечує провадження відповідачем окремої господарської діяльності, а також, що діючим законодавством не встановлено заборони стягнення податкової заборгованості на підставі рішень (постанов) судів з підприємств, що не підлягають приватизації.
Суд апеляційної інстанції висновки суду першої інстанції підтримав.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на наступне.
Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинний на момент виникнення правовідносин), передбачено, що за рішенням податкового органу, всі активи платника податків можуть бути використані, як джерело погашення податкового боргу з врахуванням обмежень, встановлених п. п. 7.3.1. даного Закону, тобто, не може бути використано як джерело погашення податкового боргу майно, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації.
Проте, постановляючи рішення, про задоволення позову та залишення даного рішення без змін судами попередніх інстанцій не дано належної оцінки матеріалам справи та доводам відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги та скасування рішення суду апеляційної інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи, суду слід врахувати наведене і в залежності від встановленого вирішити справу.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя" - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21 листопада 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010 року - скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді С.Е. Острович
(підписи)Н.Є. Маринчак
М.О. Федоров