21 червня 2012 року м. Київ К-32156/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Островича С.Е.
Рибченка А.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової адміністрації у м. Києві, Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 30.01.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2009
у справі № 34/171-А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „НК Альфа-Нафта"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
третя особа: Державна податкова адміністрація у м. Києві
про визнання рішення нечинним
Товариство з обмеженою відповідальністю „НК Альфа-Нафта" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання рішення № 7662304/0 від 18.12.2006 нечинним.
Постановою господарського суду м. Києва від 30.01.2008 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2009 постанову господарського суду м. Києва від 30.01.2008 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідачі оскаржили їх в касаційному порядку.
В скаргах просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги слід відхилити з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, Державною податковою адміністрацією у м. Києва проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства та складено акт № 002087/265509252304 від 12.12.2006.
За результатами перевірки відповідачем прийняте рішення № 7662304/0 від 18.12.2006, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 145220 грн.
Перевіркою встановлено, що позивач не забезпечив зберігання денного фіскального звітного чеку (2-звіту) за 15.06.2006 в книзі обліку розрахункових операцій №2655011163р від 12.05.2006.
Перевіркою встановлено, що позивачем не забезпечено щоденний друку та зберігання фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій, не оприбуткування готівкових коштів у розмірі 29044, 48 грн. у книзі обліку розрахункових операцій та порушення позивачем вимог п.9 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", п.2.6 р.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637.
З аналізу преамбули та загальних положень Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" випливає, що даний Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і його вимоги поширюються на всіх юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), а також на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг тощо.
Для цілей даного Закону суб'єкти, які здійснюють розрахункові операції, визначаються як суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно, усі підприємства, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані дотримуватися порядку проведення розрахунків, встановленого Розділом II Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", в тому числі і виконувати вимоги п. 9 ст. 3 цього Закону, які зобов'язують щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
За порушення вимог цього Закону до суб'єктів, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України відповідно до ст. 17 застосовуються фінансові санкції, зокрема: відповідно до п. 4 ст. 17 цього Закону у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до юридичних осіб всіх форм власності на підставі Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" N 436/95 від 12.06.1995 застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема: відповідно до абз. третього ст. 1 Указу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
В акті вказується, що згідно контрольних стрічок РРО та пред'явленої книги обліку розрахункових операцій № 2655011163р від 12.05.2006, звіту з фіскальної пам'яті РРО за 15.06.2006 сума готівкових коштів від реалізації товарів складає 29 044,48 грн., в той час як в книзі обліку розрахункових операцій в розділі 2 „Облік руху готівки та сум розрахунків" запис про оприбуткування відповідних грошових коштів в сумі 29044,48 грн. відсутній, однак, за вказане порушення штрафні санкції до позивача відповідачем не застосовувались.
Підприємствам, надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання та РК, і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що готівка оприбуткована позивачем в повному обсязі в касі підприємства.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Касаційні скарги Державної податкової адміністрації у м. Києві, Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 30.01.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2009 у справі № 34/171-А слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційні скарги Державної податкової адміністрації у м. Києві, Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва відхилити.
Постанову господарського суду м. Києва від 30.01.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2009 у справі № 34/171-А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. Федоров
Судді С.Е. Острович
А.О. Рибченко