"05" липня 2012 р. м. Київ К-34442/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Костенка М.І., Федорова М.О.,
при секретарі: Сачко Г.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва
на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 квітня 2008 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2009 року
по справі №6/89
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Офір ЛТД»(надалі -ТОВ «Офір ЛТД»)
до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва (надалі -ДПІ у Дарницькому районі м.Києва)
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
У січні 2008р. позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням змін до нього), в якому просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м.Києва №0001712388/025986 від 01.06.2007р., №0001712388/1/35086 від 08.08.2007р., №0003732388/1/35085 від 08.08.2007р., №0003732388/1/51849 від 17.10.2007р., №0001712388/2/52163 від 22.10.2007р., №0001712388/3/302 від 09.01.2007р., №0003732388/2/674 від 11.01.2007р.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 02.04.2008р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2009р., позовні вимоги задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення -рішення ДПІ у Дарницькому районі м.Києва від 01.06.2007р. №0001712388/025986, від 08.08.2007р. №0001712388/1/35086, від 08.08.2007р. №0003732388/1/35085, від 17.10.2007р. №0003732388/1/51849, від 22.10.2007р. №0001712388/2/52163, від 09.01.2008р. №0001712388/3/302, від 11.01.2008р. №0003732388/2/674. Судові витрати, 3,40 грн. судового збору, присуджено на користь ТОВ «Офір ЛТД»за рахунок Державного бюджету України.
Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ДПІ у Дарницькому районі м.Києва звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Позивачем було подано заяву про здійснення заміни товариства з обмеженою відповідальністю «Офір ЛТД»на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «Фаубеха».
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанції, за результатами невиїзної документальної перевірки з питань правових відносин з Приватним підприємством «Фінас»та Приватним підприємством «Міжгалузева спілка «Нова», податковим органом складено акт перевірки №7/23-70/21450307 від 23.05.2007р., у якому відображені порушення позивачем п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»-заниження податку на додану вартість.
На підставі зазначеного акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001712388/025986 від 01.06.07р., яким позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції.
За наслідками адміністративного оскарження вказаного повідомлення-рішення, скарги позивача залишені без задоволення, а рішення податкового органу - без змін та прийняті податкові повідомлення-рішення: №0001712388/1/35086 від 08.08.2007р.; №0003732388/1/35085 від 08.08.2007р.; №0003732388/1/51849 від 17.10.2007р.; №0001712388/2/52163 від 22.10.2007р.; №0001712388/3/302 від 09.01.2007р.; №0003732388/2/674 від 11.01.2007р.
Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірні податкові повідомлення -рішення, суди попередніх інстанції цілком правильно та обгрунтовано виходили з наступного.
Так, судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем 01.10.2006р. укладено договір поставки з Приватним підприємством «Фінас». На підставі отриманих від останнього податкових накладних, позивачем включено до складу податкового кредиту за жовтень 2006р. -березень 2007р. податок на додану вартість в сумі 682834,99грн.
01.11.2006р. позивачем укладено договір поставки з Приватним підприємством «Міжгалузева спілка підприємств «Нова», за результатами виконання якого на підставі отриманих від останнього податкових накладних, позивачем включено до складу податкового кредиту за листопад 2006р. -грудень 2006р. суму 4754,50грн., податок на додану вартість в сумі 218691,57грн.
У п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 даного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Судами встановлено, що податкові накладні, які були виписані ПП «Фінас»та ПП «Міжгалузева спілка «Нова»на адресу позивача складені з усіма необхідними реквізитами, підписані уповноваженою особою, а тому відповідають вимогам п.1.3 ст.1, п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
На момент проведення перевірки позивач мав усі необхідні первинні бухгалтерські документи на підтвердження сум податкового кредиту, а тому висновки податкового органу, що містяться в акті перевірки, а саме про відсутність у позивача права на податковий кредит на підставі вказаних вище податкових накладних, є помилковими.
В акті перевірки відповідачем не заперечуються факти придбання позивачем товарів у ПП «Фінанс»та у ПП «МСП «Нова», сплати податку на додану вартість у складі їх вартості та отримання на підтвердження цього податкових накладних.
Крім цього, згідно висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №6831/6832 від 03.08.2007р. ТОВ «Офір ЛТД»обґрунтовано віднесло до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 682834,99грн. та 218691,57грн. з жовтня 2006р. по березень 2007р. по взаємовідносинах з ПП «Фінас»і ПП «Міжгалузева спілка «Нова».
Також слід відзначити, що ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 20.07.2007р. залишено без змін постанову Шевченківського районного суду м.Києва від 27.06.2007р., якою скасована постанова старшого слідчого СВ ПМ ДПА у м.Києві від 31.05.2007р. про порушення кримінальної справи відносно генерального директора ТОВ «Офір ЛТД»Пузія В.Г. за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.
Посилання скаржника на несплату податку на додану вартість продавцями (ПП «Фінас»та ПП «Міжгалузева спілка підприємств «Нова»), як на підставу необґрунтованого віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ за господарськими операціями, не приймається судом до уваги, оскільки сама по собі несплата податку продавцем в разі фактичного здійснення господарської операції та сплатою продавцю вартості товару з ПДВ не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.
Таким чином, суди встановивши, що позивачем включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними виданими Приватним підприємством «Фінас»та Приватним підприємством «Міжгалузева спілка «Нова», дійшли цілком обгрунтовано та правильного висновку про неправомірне зменшення відповідачем податкового кредиту на спірну суму та застосування штрафних (фінансових) санкцій.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Замінити товариство з обмеженою відповідальністю «Офір ЛТД»на його процесуального правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «Фаубеха».
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва -залишити без задоволення
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 квітня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді:
___________________ М.І. Костенко
__________________ М.О. Федоров
Суддя Н.Є. Маринчак