Категорія №8.1.5
Іменем України
11 липня 2012 року Справа № 2а/1270/4746/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Пляшкової К.О.,
при секретарі: Стройній О.О.,
за участю представників
прокурора-заявника: Ногіній О.М. (посвідчення № 452 від 04.07.2012),
позивача: Головіної Н.В. (довіреність № 2085/8/10 від 31.05.2012),
відповідача: Полишвайка Л.В. (директор),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора Біловодського району Луганської області в інтересах держави в особі Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до державного підприємства «Біловодське лісомисливське господарство» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на доходи фізичних осіб, -
19 червня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов прокурора Біловодського району Луганської області в інтересах держави в особі Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до державного підприємства «Біловодське лісомисливське господарство» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на доходи фізичних осіб у сумі 117194,96 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що державне підприємство «Біловодське лісомисливське господарство» зареєстроване Біловодською районною державною адміністрацією 19.01.1998.
З 16.11.1993 відповідач перебуває на обліку в органах державної податкової служби як платник податків та зборів за № 47.
Біловодською МДПІ проведено перевірку ДП «Біловодське лісомисливське господарство» за період з 01.01.2010 по 30.09.2011, за результатами якої складено довідку «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Біловодське лісомисливське господарство» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку з доходів фізичних осіб» від 02.02.2012 № 17/17/00993573.
Перевіркою встановлено порушення відповідачем ст.168 Податкового кодексу України, внаслідок чого у ДП «Біловодське лісомисливське господарство» станом на 30.09.2011 утворилась заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб у розмірі 106029,64 грн.
Через несвоєчасну сплату сум податкових зобов'язань, відповідачу нараховано пеню, яка станом на 30.09.2011 року становить 11165,02 грн.
За таких обставин загальна сума заборгованості ДП «Біловодське лісомисливське господарство» становить 117 194,96 грн., з яких податок з доходів фізичних осіб - 106 029,64 грн, пеня 11165,02 грн.
Оскільки відповідачем податковий борг добровільно не сплачений, прокурор просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість по податку з доходів фізичних осіб перед бюджетом в сумі 117 194,96 грн.
Ухвалою суду від 21 червня 2012 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позв задовольнити у повному обсязі
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав надав письмові пояснення по справі, у яких серед іншого зазначив, що відповідачем часткового сплачено суму заборгованості, а саме: платіжним дорученням № 69 23.02.2012 у сумі 1000,00 грн., платіжним дорученням № 72 23.02.2012 у сумі 11165,02 грн., платіжним дорученням № 249 26.06.2012 у сумі 10000,00 грн. Всього в рахунок погашення заборгованості сплачено 22165,02 грн. Отже несплачена до бюджету сума заборгованості станом на 10.07.2012 становить 95029,94 грн. За таких обставин представник позивача зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 95029,94 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, одночасно заявивши клопотання про розстрочення сплати податкового боргу у сумі 95029,94 грн. щомісячно по 15838,32 грн. до кінця 2012 року, згідно доданого графіку.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що податковий борг за відповідачем виник через скрутне фінансове становище, що викликане не виконанням плану з реалізації продукції, а саме: у зв'язку з відсутністю попиту на посадковий матеріал та несприятливими погодними умовами. На теперішній час фінансові можливості не дозволяють одночасно сплатити всю суму боргу, тому представник відповідача просив розстрочити сплату податкового боргу.
Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з огляду на таке.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.
Разом з тим, оскільки частина податкового боргу виникла до набрання чинності Податковим кодексом України, то суд враховуючи положення ст.58 Конституції України, вважає за необхідне при розгляді адміністративної справи застосовувати положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що були чинними на час виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем до 01.01.2011, оскільки саме ці Закони були спеціальними законами з питань оподаткування.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з якими кореспондуються норми ст.14 Податкового кодексу України
платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції (пункт 1.1. статті 1 Закону № 2181) ;
податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (пункту 1.2. статті 1 Закону № 2181, підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України);
податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (пункт 1.2. статті 1 Закону № 2181, підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України);
пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання (пункт 1.2. статті 1 Закону № 2181, підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків та зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами термін.
Статтею 16 Податкового кодексу України передбачено платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Згідно ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Відповідно до п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з якими кореспондуються норми п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Згідно п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.
Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
Статтею 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено, що платниками податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.
Згідно ст.162 ПК України платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Згідно до п.1.15 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» з яким кореспондується норма п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Статтею 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст.7 цього Закону.
Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
Податковий агент зобов'язаний подавати органу державної податкової служби за місцем його реєстрації податкову декларацію з податку з доходів фізичних осіб за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю за формою, встановленою центральним податковим органом, про загальні суми доходів, які нараховані на користь платників податку, і загальні суми податку з доходів фізичних осіб, які утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету.
Тотожними ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є положення ст.168 Податкового кодексу України.
Згідно п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані:
а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок;
б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається;
Відповідно до ст.129 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.
У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що державне підприємство «Біловодське лісомисливське господарство» зареєстроване 19.01.1998 Біловодською районною державною адміністрацією, ідентифікаційний код юридичної особи 00993573, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №339016 (а.с.9).
Згідно довідки від 19.10.2011 № 33/11 про взяття на облік платника податків відповідач з 16.11.1993 перебуває на обліку у Біловодській МДПІ як платник податків за № 47 (а.с.7).
На виконання наказу від 12.01.2012 № 14 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Біловодське ЛМГ» проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Біловодське ЛМГ» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 30.09.2011 терміном 10 робочих днів (а.с.32-33).
За результатами перевірки складено довідку «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Біловодське лісомисливське господарство» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку з доходів фізичних осіб» від 02.02.2012 № 17/17/00993573 (а.с.10-14).
Перевіркою встановлено, наявність у відповідача станом на 30.09.2011 заборгованості по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 106 029,94 грн., та порушення п.п.16.3.5. п.16.3 ст.16, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України внаслідок чого нарахована пеня у сумі 11165,02 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 106 029,94 грн. виник за відповідачем через несвоєчасну сплату самостійно визначених податкових зобов'язань у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 1 квартал 2010 року (вх. № 3896 від 27.04.2010) (а.с.74-76), за 2 квартал 2010 року (вх. №7580 від 09.08.2010) (а.с.77-80), за 3 квартал 2010 року (вх. № 10516 від 03.11.2010) (а.с.66-69), за 4 квартал 2010 року (вх. № 13309 від 02.02.2011) (а.с.70-73), за 1 квартал 2011 року (а.с.81-83), за 2 квартал 2011 року від 09.08.2011 (а.с.84-87), за 3 квартал 2011 року (вх. № 10325 від 09.11.2011) (а.с.62-65).
Судом достовірно встановлено, що станом на час розгляду справи відповідачем частково сплачено податковий борг у розмірі 22165,02 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 69 від 23.02.2012 на суму 1000,00 грн. (а.с.51 ), платіжним дорученням № 72 від 23.02.2012 на суму 11165,02 грн. (а.с.53), платіжним дорученням від № 249 від 26.06.2012 на суму 10000,00 грн. (а.с.52).
Станом на час розгляду адміністративної справи за відповідачем рахується податковий боргу у сумі 95029,94 грн., що не заперечувалось сторонами у судовому засіданні.
Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Таким чином, з викладеного вбачається, що орган державної податкової служби має право звертатися до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу.
На час розгляду адміністративної справи, сума податкового боргу відповідачем не сплачена, таким чином, судом позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представником відповідача у судовому засіданні надано заяву про розстрочення сплати податкового боргу, в обґрунтування якої зазначено, що податковий борг за відповідачем виник через скрутне фінансове становище, що викликане не виконанням плану з реалізації продукції, а саме: у зв'язку з відсутністю попиту на посадковий матеріал та несприятливими погодними умовами. На теперішній час фінансові можливості не дозволяють одночасно сплатити всю суму боргу, тому представник відповідача просив розстрочити сплату податкового боргу.
На підтвердження тяжкого фінансового становища представником відповідача надано журнал ордер № 9-1 за лютий 2012 року (а.с.54-56), журнал-ордер № 9-1 за червень 2012 року (а.с.57-59), витяг з Головної книги за 2011 рік (а.с.60), витяг з Головної книги за 2012 рік (а.с.61).
Вищевикладене, на думку суду, свідчить про те, що наявні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення.
Прокурор та представник позивача проти заявленого клопотання не заперечували.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.
З урахуванням клопотання представника відповідача та відсутністю заперечень прокурора та представника позивача, а також, у зв'язку із наявністю обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, суд вважає за необхідне, відповідно до ч.1 ст.257 КАС України встановити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення державному підприємству «Біловодське лісомисливське господарство» сплату податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб у сумі 95029,94 грн. (дев'яносто п'ять тисяч двадцять дев'ять гривень дев'яносто чотири копійки) на 6 місяців з липня 2012 року по грудень 2012 року шляхом сплати податкового боргу рівними частинами по 15838,32 грн. щомісяця, починаючи з липня 2012 року по листопад 2012 року включно, та у грудні 2012 року - 15838,34 грн.
Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що прокурор від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Згідно ст.160 КАС України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов прокурора Біловодського району Луганської області в інтересах держави в особі Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до державного підприємства «Біловодське лісомисливське господарство» про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, - задовольнити повністю.
Стягнути кошти державного підприємства «Біловодське лісомисливське господарство» (місцезнаходження: 92800, Луганська область, смт. Біловодськ, вул. Гун'яна, 66, ідентифікаційний код 00993573) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, за податковим боргом з податку на доходи фізичних осіб у сумі 95029,94 грн. (дев'яносто п'ять тисяч двадцять дев'ять гривень дев'яносто чотири копійки) на користь місцевого бюджету на рахунок № 33214800700104, код одержувача 37336169, банк отримувач ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013.
Розстрочити державному підприємству «Біловодське лісомисливське господарство» сплату податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб у сумі 95029,94 грн. (дев'яносто п'ять тисяч двадцять дев'ять гривень дев'яносто чотири копійки) на 6 місяців з липня 2012 року по грудень 2012 року шляхом сплати податкового боргу рівними частинами по 15838,32 грн. щомісяця, починаючи з липня 2012 року по листопад 2012 року включно, та у грудні 2012 року - 15838,34 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 16 липня 2012 року.
СуддяК.О. Пляшкова