Категорія 11.2
Ухвала
Іменем України
Про закриття провадження у справi
16 липня 2012 року Справа № 2а/1270/5215/2012
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Ігнатович О.А.
та
представників сторін:
від позивача - Черніков Є.Е. (довіреність від 13.07.2012 № 2а-5215 вих-12)
від відповідача - не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
Прокурора Перевальського району Луганської області
до Перевальської виправної колонії управління Державної Пенітенціарної служби України в Луганській області (№ 15)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
17 травня 2012 року до Перевальського районного суду Луганської області надійшов адміністративний позов Прокурора Перевальського району Луганської області до Перевальської виправної колонії управління Державної Пенітенціарної служби України в Луганській області (№ 15), в якому прокурор, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить:
- визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - комісії Перевальської виправної колонії управління Державної Пенітенціарної служби України в Луганській області (№ 15) щодо відмови застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання до засудженого ОСОБА_1, передбаченого статтею 81 Кримінального кодексу України;
- зобов'язати комісію Перевальської виправної колонії управління Державної Пенітенціарної служби України в Луганській області (№ 15) підготувати матеріали відносно засудженого ОСОБА_1 щодо застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та направити матеріали до Перевальского районного суду Луганської області для розгляду по суті.
Ухвалою Перевальського районного суду Луганської області від 25 червня 2012 року № 2-а-62/12 адміністративний позов Прокурора Перевальського району Луганської області до Перевальської виправної колонії управління Державної Пенітенціарної служби України в Луганській області (№ 15) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії передано за предметною підсудністю до Луганського окружного адміністративного суду (арк. справи 37).
05 липня 2012 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян суду за вхідним реєстраційним номером 24790 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 2-а-62/12 за позовом Прокурора Перевальського району Луганської області до Перевальської виправної колонії управління Державної Пенітенціарної служби України в Луганській області (№ 15) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії (арк. справи 38).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду адміністративної справи № 2а/1270/5215/2012 за позовом Прокурора Перевальського району Луганської області до Перевальської виправної колонії управління Державної Пенітенціарної служби України в Луганській області (№ 15) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії визначена суддя Чернявська Т.І.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06 липня 2012 року справу № 2а/1270/5215/2012 за позовом Прокурора Перевальського району Луганської області до Перевальської виправної колонії управління Державної Пенітенціарної служби України в Луганській області (№ 15) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії прийнято до провадження та призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні (арк. справи 40).
У судове засідання представник відповідача не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. справи 43).
Відповідно до частини 6 статті 71 та частини 4 статті 128 КАС України суд вирішує справу за відсутності відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку, що провадження у справі у відповідності із пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України слід закрити з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Згідно із частиною 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів відповідно до пункту 2 частини 3 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України не поширюється на публічно-правові справи що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Відповідно до статей 1 та 2 Кримінально-процесуального кодексу України призначенням Кримінально-процесуального кодексу України є визначення порядку провадження у кримінальних справах, а завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
Згідно із статтею 4 Кримінально-виконавчого кодексу України підставою виконання і відбування покарання, зокрема, є вирок суду, який набрав законної сили, інші рішення суду.
Питання, пов'язані із застосуванням умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, регламентуються статтями 81 та 107 Кримінального кодексу України, статтею 407 Кримінально-процесуального кодексу України та статтею 154 Кримінально-виконавчого кодексу України.
Згідно із частиною 3 статті 154 Кримінально-виконавчого кодексу України стосовно засудженого, щодо якого відповідно до статей 81, 82 Кримінального кодексу України може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміна невідбутої частини покарання більш м'яким, орган або установа виконання покарань надсилає подання до суду у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством. Адміністрація органу або установи виконання покарань після відбуття засудженим установленої Кримінальним кодексом України частини строку покарання зобов'язана в місячний термін розглянути питання щодо можливості представлення його до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.
З системного аналізу норм статей 154 Кримінально-виконавчого кодексу України та 407 Кримінально-процесуального кодексу України слідує, що застосування або відмова в умовно-достроковому звільненні засудженого вирішується тільки судом із розгляду кримінальних справ.
Розв'язання питань щодо застосування або відмови в умовно-достроковому звільненні засудженого стосується виконання вироку суду та, відповідно до статей 407, 409, 411 Кримінально-процесуального кодексу України, є однією із стадій кримінального процесу, у зв'язку з чим їх належить вирішувати в порядку кримінального судочинства компетентним національним судом, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ.
Оскільки правовідносини, що склались між сторонами, не є публічно-правовими, а є кримінально-правовими, оскільки витікають з кримінального, кримінально-процесуального та кримінально-виконавчого законодавства, тому вони не підлягають розгляду адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства. Крім того, дані правовідносини не можуть бути віднесені до категорії публічно-правових і з тих підстав, що їх виникнення не пов'язано з будь-якими рішеннями, діяльністю або бездіяльністю органів владних повноважень в сфері управлінської діяльності.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справі слід закрити.
На підставі частин 3 та 7 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 16 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Складення ухвали у повному обсязі відкладено до 23 липня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин ухвали у судовому засіданні.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 157, статтями 158, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Закрити провадження у справі № 2а/1270/5215/2012 за адміністративним позовом Прокурора Перевальського району Луганської області до Перевальської виправної колонії управління Державної Пенітенціарної служби України в Луганській області (№ 15) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, роз'яснивши позивачеві право на звернення до суду в порядку кримінального судочинства.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
Згідно з частинами 3 та 7 статті 160 КАС України ухвала складена у повному обсязі 23 липня 2012 року.
СуддяТ.І. Чернявська