20 липня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4037/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Клочка К.І.,
при секретарі - Міщенко Р.В.,
за участю:
позивача -ОСОБА_7,
представника відповідача -Прокопчука О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
18 червня 2012 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби (далі - відповідач, Карлівська МДПІ) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000022306 від 10.05.2012, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4801,00 грн у зв'язку з порушенням вимог пунктів 9, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем порушено порядок перевірки, оскільки працівники Регіонального управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Полтавській області не надавали направлення на перевірку, а працівники Державної податкової служби у Полтавській області не пред'являли посвідчення. Незабезпечення роздрукування щоденного друку фіскального звітного чеку за 05.01.2012 було неможливим у зв'язку з відключенням електроенергії. Щодо встановленого порушення порядку обліку товарних запасів позивач зазначила, що відсутність накладних на товар не є підставою для встановлення порушення. Також, позивач зазначила, що висновок податкового органу щодо незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків є неправомірним, оскільки перевіряючими не взято до уваги те, що готівка на суму 76,05 грн була частиною виручки за минулий день.
Позивач у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримала, просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ФОП ОСОБА_3 зареєстрована у якості суб'єкта господарювання Машівською районною державною адміністрацією Полтавської області 13.11.1995, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 /арк. с. 13/.
29.03.2011 відповідач отримала торговий патент на право здійснення торговельної діяльності з надання побутових послуг, діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу серії ТПБ №384638 /арк. с.54/.
30.11.2011 ФОП ОСОБА_3 отримала ліцензії на право здійснення діяльності із роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а також діяльності із роздрібної торгівлі тютюновими виробами /арк. с.55,56/.
24.04.2012 на підставі пункту 20.1.4 статті 20, пункту 75.1. статті 75, пункту 80.2.5. статті 80 Податкового кодексу України, наказу Державної податкової служби у Полтавській області (далі -ДПС у Полтавській області) від 24.04.2012 №124, ДПС у Полтавській області спільно з Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Полтавській області проведено перевірку магазину, що розташований по АДРЕСА_1, де позивач здійснює свою господарську діяльність.
У ході перевірки встановлено незабезпечення виконання щоденного друку фіскального звітного чеку (Z-звіту) за 05.01.2012, незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, різниця з вирахуванням закупки склала 76,05 грн, а також незабезпечення ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на загальну суму 2 230,00 грн, чим порушено вимоги пунктів 9, 12, 13 статті 3 Закону №265/95-ВР.
За результатами перевірки складено відповідний акт НОМЕР_3 від 24.04.2012 (далі -акт перевірки).
На підставі акту перевірки 10.05.2012 Карлівською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000022306, яким до ФОП ОСОБА_3 суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4801,00 грн у зв'язку з порушенням вимог пунктів 9, 13 статті 3 Закону №265/95-ВР.
Позивач не погодилась із винесеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржила його до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Досліджуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 10.05.2012 №0000022306, суд встановив наступне.
Щодо встановленого порушення незабезпечення виконання щоденного друку фіскального звітного чеку (Z-звіту) за 05.01.2012 судом встановлено слідуюче.
Пунктом 9 статті 3 Закону №265/95-ВР встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Відповідно до пункту 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614 (далі -Порядок№614), використання Книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстраторі розрахункових операцій, передбачає: наявність Книги обліку розрахункових операцій на місці проведення розрахунків, де встановлено реєстр розрахункових операцій; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках Книги обліку розрахункових операцій; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення реєстратора розрахункових операцій у відповідному розділі Книги обліку розрахункових операцій.
Згідно з пунктом 7.10 Порядку №614 у розділі 4 Книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстраторі розрахункових операцій, обліковуються ремонти, роботи з технічного обслуговування, а також перевірки конструкції та програмного забезпечення реєстратора розрахункових операцій. Графи 1 - 5 заповнює особа, що здійснює ремонт, технічне обслуговування або перевірку, графи 6 та 7 - працівник суб'єкта господарювання після відновлення працездатності реєстратора розрахункових операцій У разі виходу реєстратора розрахункових операцій з ладу графи 1 та 2 заповнює працівник суб'єкта господарювання безпосередньо після виходу реєстратора розрахункових операцій з ладу. При потребі до розділу 4 Книги обліку розрахункових операцій може вноситися додаткова інформація.
Пунктом 9.7 Порядку 614 визначено, що сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, уноситься суб'єктом господарювання протягом робочого дня або перебуває на місці проведення розрахунків на момент виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій чи відключення електроенергії, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою "Службове внесення". Сума готівки, що вилучається суб'єктом господарювання протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою "Службова видача".
У ході судового розгляду справи позивач пояснив, що 05.01.2012 ним не забезпечено роздрукування щоденного звітного чеку у зв'язку з відключенням у кінці робочого дня електроенергії.
Разом з тим, позивачем не надано доказів вчинення дій, передбачених Порядком №614 в разі відключення електроенергії, а саме, вчинення записів у розділі 4 Книги обліку розрахункових операцій, заповнення розрахункової книжки тощо.
Факт невчинення цих не заперечувався і представником позивача у судовому засіданні.
Довідку Машівської філії Відкритого акціонерного товариства «Полтаваобленерго»від 18.04.2012 №04-1/1414, суд також не бере до уваги, оскільки з неї неможливо встановити зв'язок між відключенням КТП №312 у селі Калинівка та відключенням електроенергії в магазині позивача.
За порушення вищезазначеної норми пунктом 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено відповідальність, де: у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (20 х 17,00 грн = 340,00 грн).
За викладених обставин суд приходить до висновку, що факт відсутності електроенергії 05.01.2012 в магазині позивача не доведений належними доказами, тому штрафні (фінансові) санкції в розмірі 340,00 грн застосовано до нього правомірно.
Стосовно порушення щодо порушення позивачем порядку ведення обліку товарно-матеріальних цінностей, судом встановлено наступне.
Відповідно до положень пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 6 Закону передбачено, що Облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Облік -це належним чином організована система збору, нагромадження, обробки, групування, узагальнення, і реєстрації (фіксації) необхідної інформації або її структурних даних, що відображають кількісну чи якісну характеристику подій, явищ, фактів, процесів, об'єктів тощо.
На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 20.10.1997 №43, за погодженням Федерації профспілок робітників кооперації та інших форм підприємництва України, Державною податковою адміністрацією України підготовлено Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат громадян -суб'єктів підприємницької діяльності (з особливостями її ведення для сфери торгівлі) за формою №10 згідно з Інструкцією «про прибутковий податок з громадян», затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції від 21.04.1993 №12.
Наказом Державної податкової служби України від 24.12.2010 №1025 затверджено Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Пунктом 177.10 статті 177 Податкового кодексу України та пунктом 178.6 статті 178 Податкового кодексу України встановлено, що фізичні особи-підприємці, крім осіб, які обради спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.
Самозайняті особи повинні придбавати та оформлювати Книгу обліку доходів і витрат самостійно. Книга має вигляд зошита чи блокнота. Прошнурована з пронумерованими сторінками Книга безоплатно реєструється в органі державної податкової служби за останнім місцем обліку само зайнятої особи.
Кожен працівник-фізична особа, що здійснює операцію за готівку веде їх облік у Книзі, яка реєструється самозайнятою особою у такому самому порядку.
Ведення Книги обліку доходів і витрат здійснюється у такому порядку: у графі 1 вказується дата заповнення. У графі 2 відображається сума нереалізованих товарних запасів, сировини, матеріалів тощо на початок та на кінець звітного податкового періоду (року), яка виводиться у грошовій формі, виходячи із цін їх придбання. У графі 3 щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. У разі необхідності реєстрації нової Книги протягом звітного року записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у самозайнятої особи. До графи 4 записуються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, пов'язані з придбанням товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт та наданням послуг (номер, дата і назва документа). Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, товарно-транспортна та/або податкова накладна, платіжне доручення, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші розрахункові документи. У графі 5 відображається загальна вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей. У графі 6 відображається сума витрат, яка безпосередньо пов'язана з отриманням доходу. Самозайняті особи, які використовують найману працю, заповнюють графи 7 та 8: до графи 7 записуються відомості про внутрішнє переміщення товару (відпуск під реалізацію найманій особі) із зазначенням адреси місця здійснення діяльності, прізвища, імені, по батькові найманої особи та її реєстраційного номера облікової картки платника податків, а у разі його відсутності - серії та номера паспорта (для фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби та мають відмітку у паспорті); у графі 8 відображається вартість товару, переданого на реалізацію за цінами придбання.
Наймані особи заповнюють дані Книги відповідно до граф 1, 3, 8. Графа 3 заповнюється по кожному факту здійснення операції. У графі 8 наймана особа відображає вартість отриманого товару за цінами реалізації. Дані з Книг найманих осіб включаються до Книги самозайнятих осіб в останній день місяця.
Книга повинна знаходитись на місці здійснення діяльності у сфері торгівлі громадського харчування та послуг протягом усього робочого дня та пред'являти для перевірки представникам податкової служби на першу їх вимогу.
До документів , що є підставою для оприбуткування товару до Книги обліку доходів і витрат належать видаткові накладні, та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів.
Відсутність відповідних первинних документів , які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей , або складання первинних документів з порушенням являється порушенням ведення бухгалтерського обліку.
У розумінні статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ -це документ, який містить відомість про господарську операцю та підтверджує її здійснення.
Статтею 9 зазначеного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до положень пункту 85.2. статті 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно з пунктом 44.6. статті 44 Податкового кодексу України, У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
У ході судового розгляду справи судом встановлено, що Книга обліку доходів і витрат позивачем у ході перевірки перевіряючим не надавалась.
Суду Книгу обліку доходів і витрат позивачем також не надано.
Крім того, позивачем надано видаткові накладні з яких вбачається, що товарно-матеріальні цінності постачались за адресою знаходження іншої господарської одиниці позивача, магазину «Продукти», що по АДРЕСА_2.
Первинних документів, які б підтверджували надходження товарно-матеріальних цінностей за місцем знаходження господарської одиниці, що по АДРЕСА_1 Полтавської області позивачем перевіряючому та суду не надавались.
За порушення вищезазначеної вимоги статтею 20 Закону №265/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2230,00 грн х 2 = 4460,00 грн).
За викладених обставин суд приходить до висновку, що позивачем порушено порядок ведення обліку товарно-матеріальних цінностей на суму 2230,00 грн, а податковим органом правомірно застосовано до відповідача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4460,00 грн.
Перевіряючи правомірність застосування податковим органом до позивача штрафних (фінансових) санкцій за незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків, судом встановлено наступне.
Відповідно до положень пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Перевіркою встановлено, що позивачем не забезпечено відповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків на загальну суму 76,05 грн.
Судом встановлено, що під час перевірки позивача перевіряючими складено опис готівкових коштів на місці проведення розрахунків, згідно якого на місці проведення розрахунків було 204,50 грн, тоді як в денному звіті згідно Х-звіту зазначено 128,45 грн. Сума невідповідності склала 76,05 грн.
Посилання позивача на те, що готівкові кошти у розмірі 76,05 грн знаходились окремо від виручки за 24.04.2012 не спростовує факту знаходження цих коштів на місці здійснення розрахунків, що підтверджується самим описом грошових коштів, складеним продавцем ОСОБА_6, згідно якого на місці проведення розрахунків перебувала готівка у розмір 204,50 грн.
Пунктом 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2000 №833, забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.
За порушення суб'єктом господарювання пункту 13 статті 3 Закону №265/95-ВР, до них за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції відповідно до вимог частини першої статті 17 зазначеного Закону у розмірі однієї гривні у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті.
На підставі вищевикладеного суд вважає, що Карлівською МДПІ правомірно застосовано до відповідача суму штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн.
Посилання позивача на те, що йому не було пред'явлено всіх направлень на перевірку суд не бере до уваги, оскільки згідно з пунктом 81.1. статті 81 Податкового кодексу України це є лише підставою для недопущення посадової (службової) особи органу державної податкової служби до проведення перевірки. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, перевіряючих було допущено до проведення перевірки.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 25 липня 2012 року.
Суддя К.І. Клочко