13 червня 2012 року 11:15 Справа № 0870/2854/12
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Богомаз Г.А., представників:
позивача: Базилевича В.О.
відповідача: Чупріної О.Ю.
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Український графіт»
до Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
про зобов'язання вчинити певні дії
29 березня 2012 року Відкрите акціонерне товариство «Український графіт» (правонаступник - Публічне акціонерне товариство «Український графіт») (далі - позивач або ПАТ «Укрграфіт») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя (далі - відповідач або УПФУ) в якій просить суд зобов'язати УПФУ здійснити щомісячні розрахунки відшкодування ПАТ «Укрграфіт» фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, за період 2010-2011 р.р. та в майбутньому, пропорційно стажу відпрацьованому на ВАТ «Укрграфіт» та надати ці розрахунки ПАТ «Укрграфіт».
Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що пунктом 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» №21-1 від 19.12.2003р. встановлено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. Вважає, що відповідачем, всупереч зазначеній нормі, здійснюються розрахунки з відшкодування ПАТ «Укрграфіт» витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - не пропорційно. Також, згідно з Листом Пенсійного фонду України від 21.05.2003р. №04/3846 «Щодо відшкодування підприємствами фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відшкодуванню не підлягають. Зазначає, що Управління Пенсійного фонду неоднозначно тлумачить та застосовує ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що призводить до необгрунтованого віднесення витрат на виплату та доставку пенсій особам, які до 01.01.92 р. працювали на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці на підприємства, в тому числі і на ПАТ «Укрграфіт». Також, відшкодування витрат на підвищення пенсій за понаднормативний стаж взагалі нормами чинного законодавства України не передбачено. Проте, Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, в порушення діючого законодавства, відшкодування підвищення пенсій за понаднормативний стаж покладає на позивача.
Ухвалою суду від 02 квітня 2012 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до розгляду на 24 квітня 2012 року.
За обґрунтованими клопотаннями представників сторін, провадження у справі зупинялось до 22 травня 2012 року та до 05 червня 2012 року.
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 11 червня 2012 року та до 13 червня 2012 року.
24 квітня 2012 року від ПАТ «Укрграфіт» надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх.№17978), відповідно до якої позивач просить суд зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя вчинити певні дії, а саме:
- Визначити стаж роботи осіб, зазначених в Таблиці №1, відпрацьований на ПАТ «Укрграфіт» (на роботах за Списками №1, №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ) та згідно ч.І п.6.2 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» №21-1 від 19.12.2003р. та розрахувати його відсоткову частку пропорційно стажу роботи, відпрацьованого цими особами на всіх інших підприємствах (на роботах за Списками №1, №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ).
- Не включати до відшкодування ПАТ «Укрграфіт» витрати на виплату та доставку підвищень пенсій за понаднормативний стаж.
- Провести перерахунок нарахованих у Розрахунках №№145, 222, 194, 305 сум відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Заява подана у відповідності до вимог ст. ст. 49,51 КАС України та прийнята судом до розгляду, позов розглядається у відповідності до змінених (уточнених) позовних вимог.
22 травня 2012 року в судовому засіданні, за клопотанням представника позивача, судом здійснено процесуальне правонаступництво Відкритого акціонерного товариства «Український графіт» на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство «Український графіт».
13 червня 2012 року, в судовому засіданні, представником позивача надані додаткові пояснення до позову, в яких ПАТ «Укрграфіт» зазначає, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, що набули право на пільгову пенсію до 01.01.2004 року працюючи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, відшкодуванню за рахунок коштів підприємств не підлягають. Таким чином, вимоги ПФУ щодо стягнення з ПАТ «Укрграфіт» коштів на відшкодування витрат на доставку і виплату пенсій в частині сум відшкодування, що зазначені для осіб, які набули право на пенсію до набуття чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є незаконними, а тому задоволенню не підлягають, то мають бути виключені із розрахунків ПФУ.
Судом встановлено, що надані пояснення є, фактично, зміною підстав позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 КАС України крім прав та обов'язків , визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Таким чином, оскільки пояснення позивача, які містять в собі зміну підстав позову, було подано після початку судового розгляду справи по суті, судом відмовлено позивачу в зміні підстав позову.
В судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням наданих уточнень від 24.04.2012, надав суду пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та письмових уточненнях до неї.
Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечила, пояснила суду, що, пільговий стаж обчислюється за фактичною тривалістю роботи із шкідливими і важкими умовами праці згідно з довідками підприємств. При цьому, підприємства і організації за рахунок власних коштів покривають фактичні витрати на виплату і доставку цих пільгових пенсій до досягнення працівниками загальновстановленого пенсійного віку.
На сьогоднішній день діє Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрована у Міністерстві юстиції України від 16.04.2004, у якій збережено порядок відшкодування пільгових пенсій, встановлений попередніми Інструкціями. Відповідно до п. 6.1. розділу 6 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Щодо порядку відшкодуванню пенсій, призначених відповідно до ст.13 та ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, то представник відповідача зазначила, що статтею 100 Закону № 1788 визначено право на пільгове пенсійне забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього закону (до 01.01.1992 р.) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством. З огляду на зазначене, право на пенсію відповідно до ст.100 Закону України №1788 має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992 і після цієї дати не працювала на цих роботах.
З підстав викладених в запереченнях та додаткових запереченнях на адміністративний позов, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».
У судовому засіданні 13.06.2012 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,
Згідно з п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій..., який затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 міс. на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно з п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991, зі змінами та доповненнями, (далі - Закон № 1788-ХІІ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, а саме відповідно до норм Закону № 1788-ХІІ, Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 27.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи.
За правилами абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України № 1788-ХІІ, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону № 1788-ХІІ.
Відповідно до абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування становить 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначений розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженій Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція).
Згідно з п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно з п. 6.4, п. 6.8 розділу 6 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до п.п. «б», «є», «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які надсилаються підприємствам до 20-го січня, та щомісячно до 25-го числа підприємства вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, що призначені в минулих роках.
Пунктом 6.5 Інструкції передбачено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Відповідно до п.6.10 Інструкції, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фону за місцем його реєстрації.
Виходячи з зазначеного, на сьогоднішній день діє Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка передбачає чітку процедуру відшкодувань фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV.
Отже, чинним законодавством передбачено порядок відшкодування всіх без винятку пільгових пенсій починаючи з дати набрання чинності Закону № 1058-IV незалежно від дати призначення пенсії і до моменту досягнення пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону №1058-IV.
Стосовно інших тверджень позивача, викладених в уточненій позовній заяві, то суд зазначає наступне.
Що стосується зобов'язання визначити стаж роботи відпрацьований на ПАТ «Укрграфіт» особами, переліченими у таблиці №1.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховується до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Згідно з п. 3 Порядку застосування списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Таким чином, для визначення стажу роботи на ПАТ «Український графіт» при призначенні пенсії беруться довідки про підтвердження наявного пільгового стажу, видані позивачем, а отже, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя визначити стаж роботи на даному підприємстві не має під собою підґрунтя, оскільки даний стаж береться відповідно до довідок, виданих підприємством.
Стосовно пропорційного розподілу стажу роботи на підприємствах.
Відповідно до п.6.2 постанови правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21- 1 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному обсязі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових роботах.
Стосовно посилань позивача на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2010 по справі №9/33.
Відповідно до п. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Оскільки ні ПАТ «Укрграфіт», ні УПФУ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя не були учасниками даного процесу (про що представники сторін не заперечували), тому посилання позивача на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2010 №9/33 не береться судом до уваги при розгляді даної справи.
Щодо порядку відшкодування пенсій, призначених відповідно до ст.13 та ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ.
Відповідно до ст. 100 Закону № 1788-ХІІ, особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:
а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;
б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Із змісту ст. 100 Закону № 1788-ХІІ випливає, що право на пенсію відповідно до вказаної статті має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992 і після цієї дати не працювала на цих роботах. В свою чергу, особі, яка до і після 01.01.1992 працювала на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до ст. 13 Закону № 1788-ХІІ.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 06.12.1991 № 1931-ХІІ, Закон № 1788-ХІІ введений в дію в повному обсязі з 1 квітня 1992.
Згідно з п. 8 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 100 Закону № 1788-ХІІ застосовуються «Список № 1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных раз мерах» і «Список № 2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах», затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 № 1173.
При цьому, згідно з п. 3 цього Порядку при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92.
Крім того, як зазначено у листі Пенсійного фонду України від 21.05.2003 №04/3846, який в якості додатків до адміністративного позову додає позивач: «особі, яка до і після 01.01.1992 р. працювала на роботах, передбачених списком №2, і на підприємстві проведена атестація робочих місць, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України №1788-ХІІ», а отже, витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України № 1788-ХІІ підлягають відшкодуванню у розмірі 100%. Таким чином, з вище наведеного вбачається, що Пенсійний фонд діє відповідно до чинного законодавства, оскільки в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначені лише ті пенсіонери, пенсії яким призначено відповідно до пунктів «а»- «з» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ. Доказів іншого позивач не надав.
Окрім цього, відповідно до п.2 ч.1 ст. 28 Закону №1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія підвищується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. Отже, оскільки дане підвищення входить до загального розміру пенсії, яку фактично отримує пенсіонер і вона фінансується за рахунок коштів Пенсійного фонду, то відповідно до Інструкції №21-1 вона підлягає відшкодуванню ПАТ «Укрграфіт» на рахунки Пенсійного фонду України у повному обсязі.
Також, як встановлено з матеріалів справи, та підтверджено представником відповідача в судовому засіданні, на підставі листів ПАТ «Український графіт» від 17.04.2012 №10/1770 та від 19.04.2012 №10/1838 щодо перегляду сум відшкодувань УПФУ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя було проведено самостійну перевірку пенсійних справ, по яким проводяться відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пп. «а», «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». За її результатами було виявлено одного пенсіонера, який має право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», про що ПАТ «Укрграфіт» було повідомлено листами від 16.05.2012 №6418/02 та від 16.05.2012 №6352/02. Отже, оскільки інших порушень не виявлено, тому у відповідача не теперішній момент немає передбачених чинним законодавством підстав для перегляду розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які сформовані відповідно до чинного законодавство та Інструкції № 21-1.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов ПАТ «Укрграфіт» не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволені адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Український графіт» відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ю.П. Бойченко