17 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/5451/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗахарчук Н. В. .
при секретаріКузнецові С.М.
за участю: представнка позивача - Літвінова А.І., Єремєєва О.О представника відповідача - Крапівцева О.О.
. . .
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними
.
17.05.2012 року Ленінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (далі-позивач або Ленінський ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області (далі -Відповідач або ДФІ в Дніпропетровській області) з позовними вимогами про визнання неправомірними дій Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області при складанні Акту №08-23/22 від 02.04.2012 року позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року та неприйняті обґрунтованих та правомірних заперечень Позивача, а також про визнання незаконним Акту №08-23/22 від 02.04.2012 року, складеного Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, вважають, що акт перевірки №08-23/22 від 02.04.2012 року (далі -акт перевірки) є необґрунтованим та таким, що порушує норми чинного законодавства, а дії по складанню акту перевірки є неправомірними.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувла, вважає, що при проведенні перевірки Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області діяла в межах та у спосіб, передбачений законодавством.
Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в України" головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Результати ревізії викладаються в акті.
Підстави та порядок проведення планової виїзної ревізії регулюються ст. 11 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в України" від 26 січня 1993 року N 2939-XII.
Відповідно до ст. 11 Зкону України «Про державну контрольно-ревізійну службу»позаплановою виїзною ревізією вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:
- підконтрольною установою подано у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної контрольно-ревізійної служби під час проведення планової чи позапланової виїзної ревізії, в якій міститься вимога про повне або часткове скасування результатів відповідної ревізії;
- у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з підконтрольною установою, якщо підконтрольна установа не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної контрольно-ревізійної служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
- проводиться реорганізація (ліквідація) підконтрольної установи;
- у разі надходження доручення щодо проведення ревізій у підконтрольних установах від Кабінету Міністрів України, органів прокуратури, державної податкової служби, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, в якому містяться факти, що свідчать про порушення підконтрольними установами законів України, перевірку додержання яких віднесено законом до компетенції органів державної контрольно-ревізійної служби;
- у разі, коли вищестоящий орган державної контрольно-ревізійної служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної контрольно-ревізійної служби здійснив перевірку актів ревізії, складених нижчестоящим органом державної контрольно-ревізійної служби, та виявив їх невідповідність вимогам законів. Позапланова виїзна ревізія в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної контрольно-ревізійної служби лише у тому разі, коли стосовно посадови або службових осіб нижчестоящого органу державної контрольно-ревізійної служби, які проводили планову або позапланову виїзну ревізію зазначеної підконтрольної установи, розпочато службоверозслідування або порушено кримінальну справу.
Позапланова виїзна ревізія може здійснюватися лише за наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду.
Судом встановлено, що відповідно до звернення прокуратури Дніпропетровської області від 27.01.2011 року №06/1-74вих-11, постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.01.2011 року, на підставі направлення від 29.03.2012 року №419, виданого начальником Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, провідним державним фінансовим інспектором відділу інспектування органів державної влади ДФІ в Дніпропетровській області Скатовим О.В. було проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року.
За результатами ревізії позивачем складено відповідний акт позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Ленінського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції , яким встановлено спричинення збитків на загальну суму 126777,00 грн.
Суд вважає, що відповідач своїми діями при складанні акту перевірки №08-23/22 від 02.04.2012 року не порушував вимог чинного законодавства України, оскільки зазначеними діями відповідача наділяє саме Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу" від 26 січня 1993 року N 2939-XII.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним акту позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Ленінського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції №08-23/22 від 02.04.2012 року, суд зазначає, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року №550 Про затвердження Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами акт ревізії - документ, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати.
Отже, акт перевірки (ревізії) не являє собою рішення суб'єкта владних повноважень та не спричинює виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень.
Суд наголошує, що повноваження Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області щодо проведення перевірок та складання за їх результатами актів перевірок визначені та надані суб'єкту владних повноважень чинним законодавством України, зокрема Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу"від 26 січня 1993 року N 2939-XII.
Стосовно вимоги позивача щодо винесення окремої ухвали щодо усунення порушень в роботі Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області суд зазначає, що відповідно до ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України суд виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Вищезазначена норма Кодексу адміністративного судочинства України покладає повноваження щодо винесення окремої ухвали при виявленні під час розгляду справи порушення закону саме на суд.
Згідно до ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України заявлення позовної вимоги щодо винесення окремої ухвали не передбачається.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та скасування результатів ревізії є такими, які не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 9, 86, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський окружний адміністративний суд
У задоволенні адміністративного позову Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та скасування результатів ревізії - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 20 липня 2012 року
Суддя Н.В. Захарчук