Категорія №3.7.2
Іменем України
18 липня 2012 року Справа № 2а/1270/5153/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Лагутіна А.А.;
при секретарі судового засідання: Разянській Є. О.;
за участю
позивача: не з'явився;
представника управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області: не з'явився;
представника Управління державної казначейської служби України у Сватівському районі Луганської області: не з'явився;
представника Сватівського МРЕВ УДАІ управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області: Стоянов Д. В. (довіреність № 11 від 12.07.2011 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області, Управління державної казначейської служби України у Сватівському районі Луганської області, Сватівського МРЕВ УДАІ управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
04 липня 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшла справа № 1225/1151/2012 за позовом ОСОБА_2 (далі - Позивач) до управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області (далі - Відповідач №1), Управління державної казначейської служби України у Сватівському районі Луганської області (далі - Відповідач №2), Сватівського МРЕВ УДАІ управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області (далі - Відповідач №3) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії відповідно до ухвали Сватівського місцевого районного суду Луганської області від 21.06.2012 року про передачу справи відповідно ст.ст. 18, 22 КАС України.
Ухвалою суду від 06 липня 2012 року справу прийнято до провадження.
Позовні вимоги позивач обґрунтовував наступним.
10.05.2011 року позивач придбав автомобіль CHEVROLET AVEO. У зв'язку з необхідністю реєстрації транспортного засобу, позивачем було сплачено до Державного бюджету збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля в сумі 2972,00 грн. Позивач вважає, що дії відповідача №1 є незаконними, так як законодавством передбачене сплата збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в конкретних випадках, в тому числі при відчуженні легкових автомобілів. Проте позивач не відчужував, а купував транспортний засіб, тому не повинен був сплачувати вищезазначений збір.
На підставі викладеного у позові позивач просив визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про зобов'язання сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, та стягнути на свою користь з управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2972,00 грн., та зобов'язати управління державної казначейської служби України у Сватівському районі Луганської області перерахувати незаконно стягнуті кошти, які сплачені в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2972,00 грн. до управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області.
Позивач та представник відповідача №1, представник відповідача №2 у судове засідання не з'явились, про дату, місце і час судового засідання повідомлялись належним чином, до початку судового засідання надали клопотання про розгляд справи за їх відсутністю.
13 липня 2012 року від представника відповідача №2 надійшло заперечення по справі, в якому він просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та провести судове засідання за його відсутністю (аркуші справи 31,34-35,40,42).
Представник відповідача №3 у судовому засіданні зазначив, що з позовними вимогами ознайомлений, та оскільки конкретних позовних вимог до Сватівського МРЕВ УДАІ управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області позивач не висуває, залишив винесення рішення по справі на розсуд суду.
Суд заслухавши пояснення представника відповідача № 3, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 10.05.2011 року позивач придбав автомобіль CHEVROLET AVEO (аркуш справи 7). У зв'язку з необхідністю реєстрації транспортного засобу, позивачем було сплачено до Державного бюджету збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля в сумі 2972,00 грн., що підтверджується квитанцією від 31.05.2012 року (аркуш справи 8).
Спірні правовідносини регулюються Законом України від 26.06.1997 року № 400/97 "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400) (у редакції, яка була чинною на момент виникнення відповідних правовідносин), у п.7 ст.1 якого зазначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Згідно п. 6 ст. 2 Закону № 400 об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 7 статті 1 цього Закону, є вартість легкового автомобілю.
Відповідно до ст. 4 цього Закону для платників збору, визначених пунктом 7 статті 1 цього Закону, на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставка збору у розмірі 3 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 6 статті 2 цього Закону.
Статтею 3 Закону № 400 встановлено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.
Відповідно до п. 1 "Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" (далі - Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 визначено, що цей порядок регулює питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом № 400.
Згідно п.12 вищезазначеного Порядку, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством); міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом); з інших підстав, передбачених законодавством.
Тобто цією нормою чітко визначено поняття відчуження автомобілів для сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, та суб'єкти сплати збору, а саме підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі.
Відповідно до п.п. 13-15 цього Порядку, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачується у розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість. Органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору. Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачуються платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля.
Слід зазначити, що відчуженням майна у цивільному праві є передача майна у власність іншій особі. Розрізняють відчуження майна платне (купівля-продаж) і безоплатне (дарування). Відчуженння майна може здійснюватися на основі договору або в примусовому порядку (наприклад, реквізиція майна у власника). Відчужене майно пов'язане з припиненням права власності.
Згідно ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
З урахуванням викладеного вбачається, що відповідно до договору купівлі-продажу автомобіль CHEVROLET AVEO, між продавцем і позивачем мали місце правовідносини щодо відчуження майна, при яких право власності на автомобіль перейшло від продавця до покупця.
Законодавець у п.7 ст.1 Закону № 400, зазначив, що пенсійний збір сплачується при відчуженні майна, а не при купівлі автомобілів. Позивач згідно договору купівлі-продажу не відчужував, а купив транспортний засіб автомобіль CHEVROLET AVEO.
Відповідно до п.15 Порядку, суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачується платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкритті в Управліннях державного казначейства в Автономній республіці Крим, областях, м.Києві та м. Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля.
Вищезазначеним Законом передбачена сплата збору лише при відчуженні автомобіля, а не при його купівлі (придбанні). За таких обставин позивач не є платником збору з відчуження автомобіля, тому ним необґрунтовано сплачені кошти в сумі 2972,00 грн.
Проте, відповідно до п. 12 даного Порядку суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі даних автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно чинним законодавством).
Частиною 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правових актів Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якою надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 01.11.1996 року № 9 зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягає застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Згідно пункту 5 Порядку, повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за заявою платника та поданням органів, які повинні забезпечувати надходження платежів до бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою відповідними спільним нормативно правовими актами з питань повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету коштів або в довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації:
- обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету;
- найменування юридичної особи, П.Б.І. фізичної особи -платника;
- ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО (за наявності);
- сума платежу, що підлягає поверненню;
- дата, номер розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Таким чином суд вважає, що законодавством врегульовано питання повернення помилково зарахованих до бюджету коштів.
Оскільки, примусово сплачений збір перерахований до державного бюджету Сватівського району Луганської області, а контролюючим органом є Пенсійний фонд України, то позивачу необхідно подати відповідну заяву управлінню Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області, а відповідачу №1 - подати до органу Казначейства, для стягнення з Державного бюджету Сватівського району Луганської області суми збору, списавши її з відповідного розрахункового рахунку.
Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про зобов'язання сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, та стягнення на свою позивача з управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2972,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання Управління державної казначейської служби України у Сватівському районі Луганської області перерахувати незаконно стягнуті кошти, які сплачені в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2972,00 грн. до управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача у цій частині, оскільки дані вимоги заявлені позивачем передчасно.
Відносини щодо врегулювання процесу перерахування вказаних коштів від відповідача № 2 до відповідача № 1, повинні відбутись в майбутньому.
Як вбачається зі змісту ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин. Тому суд не може зобов'язати відповідача до вчинення будь-яких дій на майбутнє.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині визнання неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про зобов'язання сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, та стягнення з управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області на користь позивача сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2972,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 17, 18, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області, Управління державної казначейської служби України у Сватівському районі Луганської області, Сватівського МРЕВ УДАІ управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправними дії в Сватівському районі Луганської області щодо зобов'язання ОСОБА_2 сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2972,00 грн. при здійсненні правочину купівлі-продажу автомобіля.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області на користь ОСОБА_2 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2972,00 грн. (дві тисячі дев'ятсот сімдесят дві гривні 00 копійок), який сплачений до Державного бюджету Сватівського району Луганської області, на розрахунковий рахунок 31219224700271, МФО 804013, призначення платежу: збір при відчуженні легкових автомобілів, при здійсненні правочину купівлі-продажу автомобіля CHEVROLET AVEO, згідно квитанції від 31.05.2012 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текс постанови складено та підписано 23 липня 2012 року.
СуддяА.А. Лагутін