вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
м. Сімферополь
05 липня 2012 р. (11:17) Справа №2а-5637/12/0170/15
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Киселевої А.Є.,
представника позивача - представник за довіреністю Зубковський М.Є.;
третьої особи - ОСОБА_2;
представник відповідача - не з'явився;
представник третьої особи (Філія 01 Приватного підприємства «Нива- В.Ш.») - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_4
до Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - ОСОБА_5, Філія 01 Приватного підприємства «Нива- В.Ш.»
про визнання протиправною бездіяльність та спонукання до виконання певних дій
Суть спору: ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до Ялтинського міського суду АР Крим з адміністративним позовом до Відділу Державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим щодо не проведення повторної оцінки майна - квартири, що належить ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, загальною площею 31,1 кв. м., житловою площею 19,2 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язання Відділ державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим провести повторну оцінку майна - квартири, що належить ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, загальною площею 31,1 кв. м., житловою площею 19,2 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем було відмовлено у проведенні повторної оцінки майни, незважаючи на те, що звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Позивач вважає вказану відмову протиправною, такою, що порушує права позивача, що і стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Ялтинського міського суду АР Крим від 02.03.2013 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративної справі.
Не погодившись з зазначеною ухвалою, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2012 р. ухвала Ялтинського міського суду АР Крим від 02.03.2013 року у справі 2а-291/12/0124 скасована та справа направлена до Окружного адміністративного суду АР Крим для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 31.05.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, до участі у справі залучені треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - ОСОБА_5, Філія 01 Приватного підприємства «Нива- В.Ш.», справа призначена до судового розгляду.
Ухвалами Окружного адміністративного суду від 11.06.2012 року від відповідача витребувані докази, провадження у справі зупинено до 05.07.2012 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.06.2012 року провадження у справі поновлено.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених в позовній заяві, надав пояснення по суті спору.
Відповідач та третя особа - Філія 01 Приватного підприємства «Нива- В.Ш.», у судове засідання явку представників не забезпечили, про місце, день та час слухання справи повідомлені належним чином. Представник відповідача надіслав заперечення на адміністративний позов, в яких просив розглянути справу за відсутністю представника відповідача.
Третя особа - ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечувала, зазначивши, що Законом України «Про іпотеку» не передбачено проведення повторної оцінки майна, отже, на думку третьої особи, державним виконавцем під час проведення виконавчих дій було дотримано норми Закону України «Про виконавче провадження».
Вислухав пояснення представника позивача, третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд
18 травня 2011р. приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу Висоцької І.Я. був здійснений виконавчий напис (реєстровий № 537) на договорі іпотеки від 15.01.2010г., укладеному між ОСОБА_5 і позивачем.
Постановою державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АР Ким від 07.06.2011 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого документу: виконавчого напису нотаріуса №537.
Постановою від 16.06.2011 року накладений арешт на майно, що належить боржнику (ОСОБА_4), квартиру АДРЕСА_1. 15.07.2011 року складений акт опису та арешту майна.
Згідно постанови від 26.07.2011 року призначена експертиза арештованого майна боржника, проведення якої доручено ТОВ «Ко Експерт-Сервіс»
08.08.2011 р. ТОВ «Ко Експерт-Сервіс» складено звіт, відповідно до якого ринкова вартість квартири складає 497800,00 грн.
Позивач 21.09.2011г. надав до відділу ДВС ЯГУЮ заперечення щодо результатів оцінки майна, в якому зажадав призначити рецензування звіту про оцінку майна, складеного ТОВ «Ко Експерт-Сервіс».
02.11.2011г. представництво Експертної ради Українського Товариства Оцінювачів в АРК виконало рецензію, згідно з якою звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, а також класифікується, як робота, за якою можуть прийматися юридичні рішення.
Не погодившись з оцінкою майна позивач звернувся до Ялтинського міського суду АР Крим з позовом про визнання недійсним звіту про оцінку нерухомого майна. Рішенням Ялтинського міського суду від 19.01.2012 р. у справі № 2-3554/2011 ОСОБА_7 було відмовлено в позові про визнання недійсним звіту про оцінку нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 31,1 кв.м., житловою площею 19,8 кв.м., складеного 08.08.2011г. ТОВ «КО «Експерт-Сервіс».
24.11.2011 р. документи з реалізації майна були передані до УДВС ГУЮ в АР Крим для проведення конкурсу на право реалізації арештованого майна, у результаті якого визначаються торгові організації з правом реалізації арештованого державними виконавцями майна.
Відповідно до протоколу № 37 від 13.12.2012 р. конкурс на право реалізації арештованого майна виграла Філія 01 ПП «Нива - В.Ш.»
15.12.2011 р. відповідачем з торгуючою організацією укладено договір про надання послуг з організації й проведенню торгів з реалізації арештованого майна.
23.01.2011р. прилюдні торги з реалізації квартири визнано такими, що не відбулися, оскільки не було жодної заяви на участь у торгах.
Філією 01 ПП «Нива - В.Ш.» було направлено на адресу ВДВС ЯМУЮ листа із пропозицією здійснити уцінку квартири, що належить ОСОБА_4 й подальшої реалізації предмета іпотеки з прилюдних торгів.
27.01.2012 р. заступником начальника ВДВС ЯМУЮ Пилипенко О.Ю. складено акт уцінки арештованого майна, відповідно до якого квартиру боржника було уцінено на 20% й її вартість стала складати 398240 гривень.
Наступні публічні торги були призначені на 27.02.2012 р. на 14-00 год. за місцезнаходженням майна, які також визнано такими, що не відбулися з тих самих підстав - не було жодної заяви на участь у торгах.
10.02.2012 р. представник ОСОБА_4 звернувся до відповідача із заявою про припинення прилюдних торгів, зняття майна з продажу та проведення повторної оцінки квартири, оскільки починаючи з 09.02.2012 р., звіт про оцінку майна, складаний 08.08.2011 р. ТОВ «Ко Експерт-Сервіс», втрачає свою чинність й оцінка, відповідно ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» повинна бути проведена повторно.
Відповіддю ВДВС ЯМУЮ від 20.02.2012 р. представнику позивача фактично відмовлено у задоволенні заяви від 10.02.2012р. й рекомендовано звернутися до суду із відповідним позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість позивних вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.
Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо законності дій державного виконавця під час проведення виконавчих дій, суд зобов'язаний перевірити, чи вчинені дії на підставі закону, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України, безсторонньо та добросовісно.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, в тому числі порядок розгляду скарг на дії державного виконавця встановлені Законом України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 року (в редакції на час вини кнення спірних правовідносин).
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частино 1, 3 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб; рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, законодавцем встановлені певні обмеження повноважень державного виконавця, відповідно до яких дії повинні бути вчинені на підставі, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом "Про виконавче провадження", бути повними, неупередженими та своєчасними, виконавчі дії не можуть порушувати права та законні інтереси громадян та юридичних осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Суд зауважує, що вказана норма є імперативною нормою, яка встановлює чіткі повноваження державного виконавця щодо подальшого проведення виконавчих дій у разі закінчення строку дії оцінки, а саме: проведення повторної оцінки майна, що забезпечує як права стягувача, так і боржника під час примусового виконання виконавчого напису нотаріуса.
Таким чином, повноваження державного виконавця обмежені нормами закону, а проведення повторної оцінка арештованого майна у разі спливу шестимісячного строку її дії в межах виконавчого провадження, у даному випадку, є обов'язком державного виконавця.
З матеріалів справи вбачається, що оцінка майна була підписана 08.08.2011 року, отже виходячи з приписів ч. 5 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" є дійсною до 08.02.2011 року.
А відтак, виходячи з встановлених судом обставин та наведених норм законодавства, суд дійшов висновки, що відмова відповідача у проведення повторної оцінки майна боржника після закінчення строку її дії є протиправною.
Суд вважає помилковою позицію тертої особи, що Закон України «Про іпотеку» № 898-IV від 05.06.2003р. не передбачає проведення повторної оцінки майна, у зв'язку з чим, на думку третьої особи, дії державного виконавця щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса є цілком правомірними, вчинені на підставі Закону України «Про виконавче провадження», та зважає на наступне.
Суд зазначає, що норми Закону України «Про іпотеку» № 898-IV від 05.06.2003р. є загальними нормами, які встановлюють загальний порядок реалізації предмета іпотеки, а спеціальні норми, які передбачають порядок проведення виконавчих дій щодо виконання виконавчого напису нотаріуса, в тому числі проведення оцінки майна та подальшої реалізації майна на публічних торгах або передачу майна стягувачу за ціною, рівною початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».
Крім того, суд також звертає увагу позивача, що ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» була викладена у новій редакції відповідно до Закону України від 4 листопада 2010 року N 2677-VI, яка набрала чинності з 10.03.2011 р., диспозицією якої передбачено проведення повторної оцінки майна у разі спливу шести місяців з дня її підписання суб'єктом оціночної діяльності.
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Зокрема, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 03.10.97 N 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована упредметненими нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Таким чином, за загальним правилом при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.
Отже для визначення, який закон підлягає переважному застосуванню у випадку різного регулювання одного й того ж питання, використовуються в якості правового звичаю такі правила, як спеціальний закон має переважну силу над загальним та пізніше прийнятий акт скасовує попередній.
А відтак, у даному випадку до спірних правовідносин підлягає застосуванню спеціальні норми Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, ч. 5 ст. 58 цього Закону, яка передбачає порядок проведення виконавчих дій, в тому числі, у разі закінчення строку дії оцінки арештованого майна.
Суд зазначає, що виходячи з приписів наведених норм, законодавець читко визначив межи дій державного виконавця, тому проведення виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса, у тому числі після закінчення строку дії оцінки майна, встановленого ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», можливо тільки при проведенні повторної оцінки майна, оскільки це прямо випливає з ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження».
Суд також зазначає, що вказані норми є імперативними, а тому мають обов'язковий, безальтернативний характер при їх виконанні посадовими особами відповідача.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми законодавства, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню шляхом визнання протиправною відмову Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, викладену у листі від 20.02.2012 року вих. №07/2933/П-18, щодо проведення повторної оцінки майна - квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 31,1 кв. м., житловою площею 19,2 кв. м.,; зобов'язання Відділ державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим провести повторну оцінку майна - квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 31,1 кв. м.
Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).
Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.
Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.
Зазначена позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 року № 2135/11/13-11. У зв'язку зі складністю справи судом 05.07.2012 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 10.07.2012 року постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправною відмову Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, викладену у листі від 20.02.2012 року вих. №07/2933/П-18, щодо проведення повторної оцінки майна - квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 31,1 кв. м., житловою площею 19,2 кв. м.
3. Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим провести повторну оцінку майна - квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 31,1 кв. м., житловою площею 19,2 кв. м.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) 32,19 грн. судового збору шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Тоскіна Г.Л.