Категорія №10.2.4
Іменем України
17 липня 2012 року Справа № 2а/1270/4958/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Лагутіна А.А.;
при секретарі судового засідання: Разянській Є. О.;
за участю
позивача: не з'явився;
представника управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська: не з'явився;
представника управління Державної казначейської служби України у місті Луганську Луганської області: Ямщікової Н. В. (довіреність № 02-22/6 від 02.07.2012 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська, управління Державної казначейської служби України у місті Луганську Луганської області про визнання неправомірними дій, стягнення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 7434,87 грн.,-
26 червня 2012 року ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулась до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська (далі - Відповідач №1), Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на таке.
В серпні 2011 року позивач придбала автомобіль Toyota RAV 4, вартістю 297400,62 грн. згідного договору купівлі - продажу, укладеного з автосалоном ТОВ «Автовінд». У зв'язку з необхідністю реєстрації транспортного засобу, позивачем було сплачено до Державного бюджету Артемівського району м. Луганська на розрахунковий рахунок 31216224700003, код бюджетної класифікації 241403000, МФО 804013, призначення платежу: сплата збору при відчуженні легкових автомобілів, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля в сумі 7434, 87 грн. Позивач вважає, що дії управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області є незаконними, так як законодавством передбачене сплата збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в конкретних випадках, в тому числі при відчуженні легкових автомобілів. Проте позивач не відчужував, а купував транспортний засіб, тому не повинен був сплачувати вищезазначений збір.
21.06.2012 року позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м Луганська із проханням повідомити обґрунтування необхідності сплати такого збору та у випадку необґрунтованості такої сплати, повернути сплачені кошти. 22.06.2012 року позивач отримала відповідь, в якій повідомлялося про те, що сплата збору на обов'язкове державне пенсійне здійснюється відповідно Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 та підстав для повернення сплачених сум не має. На підставі викладеного у позові позивач просила визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська щодо відмови в поверненні сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 7434 грн. 87 коп., та стягнути з управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська через головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області на свою користь збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 7434, 87 грн..
Ухвалою суду від 17 липня 2012 року замінено відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Луганській області - за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання неправомірними дій, стягнення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 7434,87 грн., на її правонаступника -Управління Державної казначейської служби України у місті Луганську Луганської області (далі - Відповідач №2).
Позивач та представник відповідача №1 у судове засідання не з'явились, про дату, місце і час судового засідання повідомлялись належним чином, причини неявки суду не відомі.
04 липня 2012 року від представника відповідача №1 надійшло заперечення по справі, в якому він просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та провести судове засідання за його відсутністю (аркуш справи 28).
Представник відповідача №2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав заперечення, яке обґрунтував наступним.
Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 № 1740. Відповідно до цього Порядку платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом:
- купівлі легкових автомобілів, у т.ч. у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством);
- міни;
- дарування (безоплатної передачі);
- успадкування (безоплатної передачі);
- успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом);
- інших підстав, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 13 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується у розмірі 3% вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі -продажу, довідок -рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість.
Також п. 14 Порядку визначено, що органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору. На підставі доводів викладених у запереченні представник відповідача №2 просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 08 серпня 2012 року між ТОВ "Автовінд" та позивачем укладено договір купівлі-продажу № AW0808/11-514 автомобіля Toyota RAV-4 Cross Sport 2.0L CVT(А0) графіт металік (аркуші справи 14-21).
Позивачем було сплачено до Державного бюджету Артемівського району м. Луганська на розрахунковий рахунок 31216224700003, код бюджетної класифікації 241403000, МФО 804013, призначення платежу: сплата збору при відчуженні легкових автомобілів, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля в сумі 7434, 87 грн., що підтверджується листом відповідача №1 від 22.06.2012 року № 2556/05 (аркуш справи 6).
Спірні правовідносини регулюються Законом України від 26.06.1997 року № 400/97 "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400) (у редакції, яка була чинною на момент виникнення відповідних правовідносин), у п.7 ст.1 якого зазначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Згідно п. 6 ст. 2 Закону № 400 об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 7 статті 1 цього Закону, є вартість легкового автомобілю.
Відповідно до ст. 4 цього Закону для платників збору, визначених пунктом 7 статті 1 цього Закону, на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставка збору у розмірі 3 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 6 статті 2 цього Закону.
Статтею 3 Закону № 400 встановлено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.
Відповідно до п. 1 "Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" (далі - Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 визначено, що цей порядок регулює питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом № 400.
Згідно п.12 вищезазначеного Порядку, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством); міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом); з інших підстав, передбачених законодавством.
Тобто цією нормою чітко визначено поняття відчуження автомобілів для сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, та суб'єкти сплати збору, а саме підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі.
Відповідно до п.п. 13-15 цього Порядку, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачується у розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість. Органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору. Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачуються платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля.
Слід зазначити, що відчуженням майна у цивільному праві є передача майна у власність іншій особі. Розрізняють відчуження майна платне (купівля-продаж) і безоплатне (дарування). Відчуженння майна може здійснюватися на основі договору або в примусовому порядку (наприклад, реквізиція майна у власника). Відчужене майно пов'язане з припиненням права власності.
Згідно ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
З урахуванням викладеного вбачається, що відповідно до договору купівлі-продажу № AW0808/11-514 від 08 серпня 2012 року автомобіля Toyota RAV-4 Cross Sport 2.0L CVT(А0) графіт металік, укладеного між ТОВ "Автовінд" та позивачем, мали місце правовідносини щодо відчуження майна, при яких право власності на автомобіль перейшло від продавця до покупця.
Законодавець у п.7 ст.1 Закону № 400, зазначив, що пенсійний збір сплачується при відчуженні майна, а не при купівлі автомобілів. Позивач згідно договору купівлі -продажу № AW0808/11-514 від 08 серпня 2012 року, не відчужував, а купив транспортний засіб Toyota RAV-4 Cross Sport 2.0L CVT(А0) графіт металік.
Відповідно до п.15 Порядку, суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачується платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкритті в Управліннях державного казначейства в Автономній республіці Крим, областях, м.Києві та м. Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля.
Вищезазначеним Законом передбачена сплата збору лише при відчуженні автомобіля, а не при його купівлі (придбанні). За таких обставин позивач не є платником збору з відчуження автомобіля, тому ним необґрунтовано сплачені кошти в сумі 7434,87 грн.
Проте, відповідно до п. 12 даного Порядку суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі даних автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно чинним законодавством).
Частиною 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правових актів Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якою надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 01.11.1996 року № 9 зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягає застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Згідно пункту 5 Порядку, повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за заявою платника та поданням органів, які повинні забезпечувати надходження платежів до бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою відповідними спільним нормативно правовими актами з питань повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету коштів або в довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації:
- обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету;
- найменування юридичної особи, П.Б.І. фізичної особи -платника;
- ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО (за наявності);
- сума платежу, що підлягає поверненню;
- дата, номер розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Таким чином суд вважає, що законодавством врегульовано питання повернення помилково зарахованих до бюджету коштів.
Оскільки, примусово сплачений збір перерахований до державного бюджету Артемівського району м. Луганська, а контролюючим органом є Пенсійний фонд України, то позивачу необхідно подати відповідну заяву управлінню Пенсійного фонду України в Артемівського району м. Луганська, а відповідачу №1 - подати до органу Казначейства, для стягнення з Державного бюджету Артемівського району м. Луганська суми збору, списавши її з відповідного розрахункового рахунку.
Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 17, 18, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська, управління Державної казначейської служби України у місті Луганську Луганської області про визнання неправомірними дій, стягнення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 7434,87 грн., задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська щодо відмови в поверненні ОСОБА_2 сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 7434, 87 грн..
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська через головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області на користь ОСОБА_2 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 7434, 87 грн. (сім тисяч чотириста тридцять чотири гривні вісімдесят сім копійок), який сплачений до Державного бюджету Артемівського району м. Луганська, на розрахунковий рахунок 31216224700003, код бюджетної класифікації 241403000, МФО 804013, призначення платежу: сплата збору при відчуженні легкових автомобілів, при здійсненні правочину купівлі-продажу автомобіля Toyota RAV-4 Cross Sport 2.0L CVT(А0) графіт металік.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати зі сплаті судового збору в розмірі 32,19 грн. (тридцять дві гривні дев'ятнадцять копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текс постанови складено та підписано 23 липня 2012 року.
СуддяА.А. Лагутін