вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
04 липня 2012 р. (10:47 год.) Справа №2а-3702/12/0170/18
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Панова О.І., при секретарі Карпенко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим
про визнання протиправними дій
представники сторін:
позивач - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2;
від відповідача - Маркова Євгенія Сергіївна, довіреність №1 від 03.01.2012р.
Суть справи: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про визнання протиправними дій Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим стосовно відмови у поверненні позивачу примусово та помилково сплаченого збору у сумі - 4747,50 грн.; стягнення з Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим на користь позивача примусово та помилково сплачений збір у розмірі 4747,50 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач безпідставно відмовився повернути позивачу збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4747,50 (3 % вартості автомобіля), помилково сплачений позивачем під час реєстрації в Сімферопольському ВРЕВ при УДАІ ГУ МВС України в АРК автомобіля "HYUNDAI TUCSON" вартістю 189900,00 грн., придбаного на підставі договору купівлі-продажу автомобіля №898 від 28.02.2012 року. Вказує, що відповідно до положень ч.7 ст.1 Закону України "Про збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування"від 26.06.1997 року №400/97-ВР (надалі Закон №400/97-ВР) зазначений збір сплачується при відчуженні легкових автомобілів, а відтак його платником є продавець автомобіля, а не покупець.
Таким чином, позивач вказує на те, що ним безпідставно було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 4747,50 грн. при реєстрації легкового автомобіля, що, в свою чергу, є протиправним, оскільки органи ДАІ здійснюють таку реєстрацію лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.04.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні 04.0712 р. наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача 2 просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Правова позиція викладена відповідачем у письмовому запереченні на адміністративний позов (а.с.35).
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд
Суд встановив, що під час реєстрації автомобіля "HYUNDAI TUCSON" вартістю 189900,00 грн., придбаного відповідно до договору купівлі-продажу автомобіля №898 від 28.02.2012 року, в Сімферопольському ВРЕВ при УДАІ ГУ МВС України в АРК позивачка сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування збір в розмірі 4747,50 грн. (3 % вартості автомобіля). Сплата збору підтверджується квитанцією №0433010096 від 03.03.2012 року.
Вважаючи, що зазначений збір сплачений позивачем помилково, ОСОБА_1 12 березня 2012р. звернулась до відповідача з проханням повернути збір та отримала відмову за вих. №4675/05 від 21.03.2012р.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається Законом "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997р. (далі Закон №400/97-ВР).
Пунктом 7 статті 1 Закону N 400/97-ВР, якою визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Отже, відповідно до цього Закону обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб лише у випадку відчуження, а не при купівлі автомобілів.
Натомість, відповідно до пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998р. №1740 (далі- Порядок) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством); міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом); з інших підстав, передбачених законодавством.
Відповідно до частини 4 статті 9 КАС у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в Постанові від 1 листопада 1996 року N 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя"(пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу, зокрема постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази та інструкції міністерств і відомств, підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Таким чином, оскільки положення Порядку №1740 щодо платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні автомобіля суперечать положенням Закону N 400/97-ВР, застосуванню підлягаю положення п. 7 ст. 1 Закону N 400/97-ВР, в силу якого платником зазначеного збору є продавець автомобіля.
Статтею 3 Закону N 400/97-ВР визначено, що платники збору, визначеними пунктами 5 - 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.
Сплата позивачем збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до бюджету підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до пп. 4 п. 4 Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 4 квітня 2006 року N 332, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 квітня 2006 року за N 454/12328 на Головне управління покладені повноваження щодо повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.
Отже відповідач який зобов'язаний діяти на підставі Закону N 400/97-ВР відповідно до ч. 4 ст. 9 КАСУ України не мав підстав для відмови позивачу у повернені помилково сплаченого збору у розмірі 4747,50 грн.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 2 ст. 72 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, помилково сплачений позивачкою, яка є покупцем автомобіля, збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, підлягає поверненню, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 року № 2135/11/13-11у резолютивній частині судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.
Під час судового засідання, яке відбулось 04.07.2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 09.07.2012 року.
Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд
1. Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим стосовно відмови у повернені позивачу примусово та помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 4747,50 грн.
2. Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим на користь ОСОБА_1 (ПАТ УКРСИББАНК, МФО 351005, ОКПО НОМЕР_4, р/р НОМЕР_3) помилково сплачений збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 4747,50 грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 109,40 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Панов О.І.