Постанова від 12.07.2012 по справі 2а/0370/1837/12

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2012 року Справа № 2а/0370/1837/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

з участю представників позивача Купири З.С., Шкарадюк О.Г.,

представника відповідача Новосада Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомонтаж" до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001682301 та №0001692301 від 13.02.2012 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новомонтаж» (далі - ТзОВ «Новомонтаж») звернулося з позовом до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001682301 та № 0001692301 від 13.02.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 24.01.2012 року по 30.01.2012 року на ТзОВ «Новомонтаж» проводилася позапланова виїзна перевірка щодо взаємовідносин та взаєморозрахунків з ТзОВ «Промтехметал», ТзОВ «Крафт», ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк», ТзОВ «Сталевий Дім» за 2 квартал 2011 року та ТзОВ «Оратанія-Буд» за 3 квартал 2011 року.

За результатами проведеної перевірки службовими особами Нововолинської ОДПІ зроблено висновок про нікчемність правочинів, укладених ТзОВ «Новомонтаж» з вищевказаними контрагентами, а саме, відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби в зв'язку з чим дані операції не є господарською діяльністю підприємства.

На підставі акту перевірки Нововолинською ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення № 0001682301 від 13.02.2012 року про донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 40276,00 грн. та №0001692301 від 13.02.2012 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 35022,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4869,75 грн.

Позивач не погоджується з висновками перевірки та оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки вони суперечать нормам чинного законодавства та дійсним обставинам справи. Вказує на те, що під час перевірки відповідачу було надано всі первинні документи, які є підставою для бухгалтерського і податкового обліку і які підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві. Додатково суду пояснили, що наявність товарно-транспортної накладної як первинного документа для підтвердження господарської операції не є обов'язковою вимогою передбаченою законодавством. Позивач отримував товар згідно накладних. За домовленістю з контрагентами доставка здійснювалась за останніми за рахунок Покупця. Самі ж товарно-транспортні накладні є документами, які регламентують взаємовідносини тільки перевізника та замовника як учасника транспортного процесу. Вказує, що відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» перевезення вантажів здійснюється на основі цивільно-правових договорів без застереження щодо обов'язкового застосування товарно-транспортних накладної, які за своєю суттю можуть бути однією із рекомендованих форм договору перевезення. Правила діють в тій частині, яка не суперечить даному Закону, а відтак, відсутність товарно-транспортної накладної не являється порушенням Закону, а відповідно відсутність даного документу не являється порушенням норм законодавства України при формуванні податкового кредиту.

Крім того, зазначають про те, що документи про якість продукції не є первинними документами. Таким чином, їх відсутність не може бути ознакою нікчемності правочину як такого, що порушує публічний порядок. Також під час здійснення господарських операцій вищевказані контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платниками податку на додану вартість.

З огляду на вищевикладене, просять позов задовольнити, визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001682301 та № 0001692301 від 13.02.2012 року.

В поданих до суду письмових запереченнях від 02.07.2011 року відповідач адміністративний позов не визнав та надав пояснення такого змісту. Згідно акту від 06.02.2012 року № 127/12/2301/37018563 «Про результати документальної позапланової перевірки щодо взаємовідносин та взаєморозрахунків з ТзОВ «Промтехметал», ТзОВ «Крафт», ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк», ТзОВ «Сталевий Дім» за 2 квартал 2011 року та ТзОВ «Оратанія-Буд» за 3 квартал 2011 року» встановлено відсутність товарно-транспортних накладних, дорожніх листів, які б підтверджували транспортування товару від вищевказаних контрагентів до ТзОВ «Новомонтаж». Необхідність застосування товарно-транспортних накладних та дорожніх листів передбачено вимогами Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про автомобільний транспорт», Наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» та іншими нормативно-правовими актами.

При проведенні перевірки не надано сертифікати відповідності, посвідчення якості, технічні паспорти та інші документи, які підтверджують походження товару.

Крім цього, проведеним аналізом податкової звітності по Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України встановлено відсутність у постачальників необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу незначної чисельності працюючих, оборотних коштів, основних засобів при значній реалізації товарів (робіт, послуг).

В ході проведення перевірки з'ясовано, що операції з реалізації мали не реальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався. Відповідно до наданих документів немає можливості встановити розмір витрат.

Таким чином, валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Нововолинська ОДПІ вважає, що позивачем не підтверджено первинними документами та не спростовано висновки зроблені в ході перевірки про нікчемність правочинів укладених з ТзОВ «Промтехметал», ТзОВ «Крафт», ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк», ТзОВ «Сталевий Дім» за 2 квартал 2011 року та ТзОВ «Оратанія-Буд» за 3 квартал 2011 року.

В зв'язку з цим просять в позові відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 24.01.2012 року по 30.01.2012 року на ТзОВ «Новомонтаж» проводилася позапланова виїзна перевірка щодо взаємовідносин та взаєморозрахунків з ТзОВ «Промтехметал», ТзОВ «Крафт», ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк», ТзОВ «Сталевий Дім» за 2 квартал 2011 року та ТзОВ «Оратанія-Буд» за 3 квартал 2011 року про що складено акт від 06.02.2012 року № 127/12/2301/37018563.

За результатами проведеної перевірки службовими особами Нововолинської ОДПІ зроблено висновок про нікчемність правочинів укладених ТзОВ «Новомонтаж» з ТзОВ «Промтехметал», ТзОВ «Крафт», ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк», ТзОВ «Сталевий Дім» та ТзОВ «Оратанія-Буд». Перевіркою встановлено порушення статей 203, 215, 216, 228 статей 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочині, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем з вищевказаними контрагентами при придбанні та продажу товарів (послуг).

Також перевіркою встановлено порушення вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 198.2, пункту 198.3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 35022 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, статті 22, 23, статті 134, пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 40276 грн.

На підставі акту перевірки Нововолинською ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення № 0001682301 від 13.02.2012 року про донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 40276,00 грн. та №0001692301 від 13.02.2012 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 35022,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4869,75 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку, проте, рішеннями ДПС у Волинській області № 671/10/10-206 від 12.03.2012 року та ДПС України № 8921/6/10-2115 від 25.05.2012 року первинна та повторна скарги ТзОВ «Новомонтаж» були залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач довів правомірність винесених у зв'язку із порушенням ТзОВ «Новомонтаж» податкового законодавства податкових повідомлень-рішень від 13.02.2012 року № 0001682301 та № 0001692301, з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пункту 135.1. статті 135 цього ж кодексу доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пункт 135.2. статті 135 вказує, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до вимог пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що між ТзОВ «Новомонтаж» та ТзОВ «Крафт ЛВ», ТзОВ «Сталевий Дім», ТзОВ «Промтехметал» були укладені договори поставки відповідно: №79/05 від 05.05.2011 року, №92/06 від 01.06.2011 року, №ДГ-99 від 11.05.2011 року. Відповідно до пункту 1.1. даних договорів постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця матеріал з металу, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Згідно з умовами пункту 1.2 договорів №79/05 від 05.05.2011 року та №92/06 від 01.06.2011 року найменування товару, ціна за одиницю товару по позиціях вказується у рахунках-фактурах та видаткових накладних.

При цьому умови замовлення, порядок поставки, приймання-передачі товару визначені розділом 3 вищевказаних договорів. Поставка товару, його передача і отримання покупцем по назві, асортименту, кількості здійснюється за заявкою покупця. Передача товару оформляється шляхом підписання видаткової накладної.

Згідно з умовами пункту 3 договору №ДГ-99 від 11.05.2011 року ціна товару вказується у рахунках. Порядок поставки, приймання-передачі товару визначені розділами 4-5 даного договору. Доставка товару здійснюється постачальником , який в момент оплати товару зобов'язаний передати покупцю рахунок і податкову накладну, а на момент доставки - накладну. Пунктом 5.2. умов договору визначено, що приймання-передача товару проводиться представниками сторін у відповідності з вимогами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю і якістю, №П-6, №П-7.

Зазначеними Інструкціями передбачено обов'язковість складення акту прийому-передачі продукції та відповідного його оформлення.

Разом з тим, ТзОВ «Новомонтаж» по операціях з придбання товарів у ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк» та ТзОВ «Оратанія-Буд», придбавалися товари (круги, листи, сталеві труби, кутники).

Поставка товару (кругів, листів, сталевих труб, кутників) від продавців до покупця підтверджується відповідними первинними документами: рахунками-фактурами, накладними, видатковими та податковими накладними, наявними в матеріалах справи.

Встановленим є також те, що розрахунки між сторонами були проведені у безготівковій формі згідно із платіжними дорученнями.

Однак, ні в ході перевірки, ні в судовому засіданні позивач на надав товарносупровідних документів на підтвердження транспортування товару від ТзОВ «Крафт ЛВ», ТзОВ «Промтехметал», ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк», ТзОВ «Сталевий Дім» та ТзОВ «Оратанія-Буд» та актів прийому-передачі продукції на підтвердження отримання товару від продавця ТзОВ «Промтехметал» у відповідній кількості та належної якості.

Разом з тим в ході проведення перевірки ТзОВ «Новомонтаж» не були надані вищевказані договори поставки.

Зазначені обставини підтверджується актом перевірки від 06.02.2012 року № 127/12/2301/37018563 та поясненнями представника відповідача Нововолинської ОДПІ.

В той же час, в судовому засіданні представник позивача наполягав на тому, що поставка товару фактично відбулася. По домовленості з ТзОВ «Крафт ЛВ», ТзОВ «Промтехметал», ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк», ТзОВ «Сталевий Дім» та ТзОВ «Оратанія-Буд» придбаний у них товар транспортувався останніми власними силами на склад позивача, що знаходиться у місті Нововолинську.

При цьому, представник позивача також пояснив, що товарно-транспортні накладні дані контрагенти не надавали.

Таким чином, з урахуванням правової позиції сторін, судом підлягали дослідженню обставини реальності здійснення господарських операцій між ТзОВ «Крафт ЛВ», ТзОВ «Промтехметал», ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк», ТзОВ «Сталевий Дім», ТзОВ «Оратанія-Буд» та ТзОВ «Новомонтаж», на підставі яких останнім були сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568, товарно-транспортна накладна визначена як обов'язковий документ, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом та зберігатися як у вантажовідправника, так і у вантажоодержувача. Згідно із пунктом 1 зазначених Правил товарно-транспортна накладна -це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, а дорожній лист -документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу.

Пунктами 1, 2 наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995 року № 488/346 затверджено типову форму № 1-ТН «Товарно-транспортна накладна» (складається у чотирьох примірниках, з яких 1 - вантажовідправнику, 2 - вантажоодержувачу, 3,4 - автопідприємству) та визнано обов'язковим застосування вказаної форми всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факт реальної поставки товарів від ТзОВ «Крафт ЛВ», ТзОВ «Промтехметал», ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк», ТзОВ «Сталевий Дім», ТзОВ «Оратанія-Буд» до ТзОВ «Новомонтаж», оскільки суду в підтвердження перевезення вантажу автомобільним транспортом не надані товарно-транспортні накладні, які згідно з чинним законодавством є єдиними для всіх учасників транспортного процесу юридичними документами, що призначені для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

За таких обставин суд погоджується з висновком Нововолинської ОДПІ про те, що позивачем не підтверджено належними первинними документами та не спростовано висновки, викладені в акті перевірки щодо відсутності транспортування товару.

Зокрема, здійснення поставки товару на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік, що потребує належної оцінки доводам податкової інспекції щодо відсутності таких документів у платника податку під час його перевірки, оскільки це свідчить про нездійснення самих господарських операцій.

Крім того, суд також враховує, інформацію, отриману Нововолинською ОДПІ за результатами перевірок постачальників товарів, проведених іншими податковими органами. Зокрема, перевірками: ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк» (акт Бориспільської ОДПІ від 19.07.2011 року №519/23-3/35023063 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Комплектспецтрейдмарк»), ТзОВ «Оратанія-Буд» (акт Бориспільської ОДПІ від 19.07.2011 року №518/23-2/33967917 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Оратанія-Буд»), ТзОВ «Сталевий Дім» (довідка ДПІ у Франківському районі міста Львова від 23.08.2011 року №1556/23-4/37399035 аналізу діяльності ТзОВ «Сталевий Дім»), ТзОВ «Крафт ЛВ» (акт ДПІ у Франківському районі міста Львова від 13.07.2011 року №1163/23-2/37399009 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТзОВ «Крафт ЛВ») та ТзОВ «Промтехметал», (акт ДПІ у Сихівському районі міста Львова від 06.07.2011 року №3721/15-2/37398974 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТзОВ «Промтехметал») встановлено, що ТзОВ «Крафт ЛВ», ТзОВ «Промтехметал», ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк», ТзОВ «Сталевий Дім» не знаходяться за юридичною адресою, у всіх контрагентів відсутній або працює в незначній чисельності управлінський та технічний персонал, відсутні основні фонди, виробничі активи, складські приміщення та транспортні засоби при значних обсягах реалізації товарів, тобто відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності та досягнення результатів за її наслідками.

Так, за результатами даних перевірок встановлено, що згідно з частинами 1,5 статті 203, частинами 1,2 статті 215, статтею 228 Цивільного кодексу України зазначені операції купівлі-продажу мають ознаки нікчемності.

Враховуючи вищевикладене, в ході судового розгляду справи відповідачем доведено, що ТзОВ «Новомонтаж» завищено податковий кредит всього в сумі 35022,00 грн. та валові витрати всього у сумі 175113,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Нововолинською ОДПІ правомірно винесені податкові повідомлення-рішення №0001682301 та №0001692301 від 13.02.2012 року.

Отже, позовні вимоги про визнання їх нечинними та скасування до задоволення не підлягають.

Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомонтаж" до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001682301 та №0001692301 від 13.02.2012 року відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 17 липня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А.Лозовський

Попередній документ
25365057
Наступний документ
25365059
Інформація про рішення:
№ рішення: 25365058
№ справи: 2а/0370/1837/12
Дата рішення: 12.07.2012
Дата публікації: 23.08.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: