вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
19 липня 2012 р. (11:30) Справа №2а-6671/12/0170/1 м. Сімферополь
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Веретенниковій Ю.В., за участю
представника позивача -Жаглова А.Г.,
представника відповідача -Куртбдінової Л.Х.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Керченського міського центру зайнятості до Керченської транспортної прокуратури про встановлення відсутності повноважень,
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки звернувся з адміністративним позовом Керченський міський центр зайнятості до Керченської транспортної прокуратури про встановлення відсутності повноважень суб'єкта владних повноважень -Керченської транспортної прокуратури щодо отримання запитуваної інформації від 26.04.2012 року №51-604 вих/12.
Адміністративний позов мотивований тим, що відповідачем -Керченською транспортною прокуратурою -26.04.2012 року Позивачу було спрямовано вимогу щодо надання копій особових справ безробітних осіб, працевлаштованих Керченським міським центром зайнятості на підприємства транспорту м. Керчі, та завірених копій наказів про преміювання працівників Керченського міського центру зайнятості, відомостей про нарахування премій та звітів за статистичною Формою №1-ПН за період з липня 2011 року по теперішній час.
Позивач зазначає, що вимоги прокуратури не відповідають чинному законодавству на підставі того, що прокуратура має право на здійснення функцій нагляду за додержанням і застосуванням законів лише у випадках, коли це прямо передбачено законом чи коли законодавством не визначено орган, що здійснює нагляд у відповідній сфері, тобто у відповідності зі ст. 5 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених законодавством.
Позивач зауважує, що ст. 121 Конституції України та ст. 5 Закону України "Про прокуратуру", а також п. 9 глави ХV перехідних положень Конституції закріплюють перелік функцій прокуратури, у якому немає пункту про нагляд у сфері страхування на випадок безробіття.
Позивач зазначає, що Державна служба зайнятості не є підприємством транспорту, через що не входить у сферу перевірки Керченської транспортної прокуратури.
Позивач підкреслює, що відповідно до чинного законодавства органи прокуратури відсутні в переліку органів, що здійснюють нагляд (контроль) у сфері страхування на випадок безробіття, та що чинним законодавством визначені органи, що здійснюють нагляд у сфері страхування на випадок безробіття.
Позивач вказує, що Державна служба зайнятості не має відношення до питань оплати праці на будь-яких підприємствах, а також до додержання підприємствами, установами та організаціями законодавства про охорону праці, оскільки це не входить до її компетенції.
На підставі вищенаведеного позивач робить висновок, що повноваження та функції по здійсненню нагляду (контролю) у сфері страхування на випадок безробіття відповідно до Конституції України та чинного законодавства у органів прокуратури відсутні.
Позивач вказує, що накази про преміювання працівників Керченського міського центру зайнятості та відомості про преміювання і звіти за формою №1-ПН не мають відношення до питань оплати праці на підприємствах транспорту.
Позивач підкреслює, що, таким чином, запит про надання інформації від 26.04.2012 року №51-604 вих/12 не відповідає чинному законодавству та наданий без відповідних повноважень, наданих прокуратурі чинним законодавством.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2012 року було відкрито провадження по справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2012 року було закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, просила відмовити у їх задоволенні.
Представник відповідача надіслав заперечення №51-928 исх.12 від 10.07.2012, у якому вказує на законність дій Керченської транспортної прокуратури, спираючись на ст. 121, п. 9 Перехідних положень Конституції України, ст.ст. 5, 8, 20 Закону України "Про прокуратуру", п.п. 2, 3 галузевого наказу Генерального прокурора України №3гн від 12.04.2011 "Про організацію правозахисної діяльності органів прокуратури України", а крім того вказує, що Постановою Керченського міського суду від 06.03.2012 (права №3-2596/11), яка залишена в силі рішенням Апеляційного суду АР Крим від 27.03.2012, ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185-8 КУпАП.
Також у заперечені зазначено, що Керченська транспортна прокуратура проводила листування з приводу працевлаштування працівників на підприємства транспорту через Центр зайнятості АР Крим, керівництво якого надало запитувану інформацію у повному обсязі (вих. №13-12-1901/0-12 від 22.05.2012). Через вищенаведене Керченська транспортна прокуратура в задоволені позову Керченського міського центру зайнятості від 18.06.2012 року про встановлення відсутності повноважень Керченської транспортної прокуратури щодо отримування запитуваної інформації просить відмовити в повному обсязі.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789- ХІІ прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Таким чином, органи прокуратури, у тому числі Керченська транспортна прокуратура, реалізуючи свої завдання та функції, у правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає у якості суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.
Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо встановлення відсутності повноважень суб'єкта владних повноважень - Керченської транспортної прокуратури щодо отримання запитуваної інформації від 26.04.2012 року №51-604 вих/12 суд зобов'язаний перевірити, чи є дії відповідача при проведенні направленні запиту правомірними.
Суд зазначає, що відповідно до п.1 Положення про Керченський міський центр зайнятості, затвердженого директором центру зайнятості Автономної Республіки Крим 29.06.2011 року, Керченський міський центр зайнятості є органом державної служби зайнятості, на який покладаються функції робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у м. Керчі. Центр підпорядковується та підзвітний центру зайнятості АР Крим.
Відповідно до п.11 Положення про Керченський міський центр зайнятості, затвердженого директором центру зайнятості 29.06.2011 року, діяльність позивача фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Судом встановлено, що 02.02.2012 року міським, районним та прирівняним до них прокурорам (крім прокурорів міст Алушти, Армянська та Чорноморського району, природоохранних прокурорів), прокурору м. Сімферополя для організації виконання прокуратурами районів міста від Прокуратури Автономної Республіки Крим надійшло завдання №07/1-270вих.12 про проведення перевірок додержання органами державного контролю, виконавчої влади та місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання вимог Кодексу законів про працю України, Законів України "Про оплату праці", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідно до якого необхідно провести перевірки Кодексу законів про працю України, Законів України "Про оплату праці", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, державного контролю та суб'єктами господарської діяльності, звернувши особливу увагу на додержання вимог вказаного законодавства у діяльності підприємств, стосовно яких тривають процедури банкрутства.
26.04.2012 року Керченською транспортною прокуратурою до Керченського міського центру зайнятості було спрямовано вимогу №51-604 вих/12, у якій Відповідач просить надати на адресу Керченської транспортної прокуратури завірені копії особових справ працевлаштованих Керченським міським центром зайнятості працівників в період з липня 2011 року по теперішній час:
- на ВАТ "Керченське АТП 14313";
- на ДСК "Керченська паромна переправа", а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8;
- на ДП "Керченський суднобудівний завод", а саме: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14;
- на ДП "Керченський морський торгівельний порт", а саме: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_4, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49
Також Керченська транспортна прокуратура просить Позивача надати завірені копії наказів про преміювання працівників Керченського міського центру зайнятості, відомостей про нарахування вказаним працівникам премій та звітів за статистичною Формою №1-ПН в період з липня 2011 року по теперішній час.
Перевіряючи законність та обґрунтованість позовних вимог судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про прокуратуру" прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Згідно статті 121 Конституції України, статті 5 Закону на прокуратуру покладені наступні функції:
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Відповідно до п. 9 Перехідних положень до Конституції України прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства - до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів та до сформування системи досудового слідства та введення в дію законів, що регулюють її функціонування.
Таким чином, з урахуванням норм Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» за органами прокуратури України, у тому числі Керченською транспортною прокуратурою, збережені функції «загального нагляду», тобто нагляду за додержанням і застосуванням законів.
Відповідно до статті 19 Закону предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є:
1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам;
2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;
3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.
Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
Пунктом 1 статті 20 Закону встановлено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запроваджено; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію. Письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".
Згідно статті 8 Закону вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.
Статистична та інша інформація або їх копії, необхідні для здійснення прокурорського нагляду чи розслідування, видаються на вимогу прокурора або слідчого безкоштовно.
Невиконання без поважних причин законних вимог прокурора тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Відповідно до п. 2 Наказу Генеральної Прокуратури України від 12.04.2011 №3гн "Про організацію правозахисної діяльності органів прокуратури України" правозахисну діяльність має бути організовувана та здійснювати шляхом нагляду за додержанням і застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та відомствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами.
Таким чином, органи прокуратури, у тому числі Керченська транспортна прокуратура, здійснюючи функції нагляду за додержанням і застосуванням законів, мають право надсилати письмові вимоги до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, про надання документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про прокуратуру» органи прокуратури України становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим; здійснюють свої повноваження на підставі додержання Конституції України та чинних на території республіки законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх органів; захищають у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак.
Згідно з п. 2 Наказу Генеральної Прокуратури України від 19.09.2005 N 3/3гн "Про сферу та особливості організації діяльності органів прокуратури на транспорті" транспортні прокурори мають здійснювати нагляд за додержанням законів на транспорті відносно:
2.1. Центрального органу виконавчої влади на залізничному і водному транспорті - Міністерства інфраструктури України (крім Державного департаменту з питань зв'язку та інформації, Державної спеціальної служби транспорту), у тому числі: Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця); Департаменту державної політики в галузі морського та річкового транспорту, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства (крім питань охорони та збереження водних ресурсів річки Дніпро, її водосховищ, Дніпровсько-Бузького лиману, їх водоохоронних зон, прибережних захисних смуг).
Спеціально уповноваженого органу виконавчої влади на авіаційному транспорті - Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації (Державіаслужба).
Державного департаменту автомобільного транспорту, Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор) Міністерства інфраструктури України.
Центральних органів державної виконавчої влади у межах їх компетенції щодо здійснення державного управління у сфері магістрального трубопровідного транспорту.
Інших органів державного управління, міністерств (крім Міністерства оборони України), відомств, місцевих органів державної виконавчої влади, представницьких органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними діяльності, пов'язаної з державним управлінням на транспорті, крім питань охорони та збереження водних ресурсів річки Дніпро, її водосховищ, Дніпровсько-Бузького лиману, їх водоохоронних зон, прибережних захисних смуг.
Підрозділів МВС України, на які покладено обов'язки з боротьби зі злочинністю на транспорті.
2.2. Підпорядкованих указаним органам технологічних комплексів, виробничих управлінь, підприємств, установ, організацій залізничного, повітряного, водного транспорту (крім питань охорони та збереження водних ресурсів річки Дніпро, її водосховищ, Дніпровсько-Бузького лиману, їх водоохоронних зон, прибережних захисних смуг), а також регіональних служб автомобільного транспорту системи Міністерства інфраструктури України та магістрального трубопровідного транспорту.
2.3. Юридичних та фізичних осіб, незалежно від форм власності, підпорядкованості та належності, які займаються:
а) експлуатацією шляхів сполучення, повітряних суден, залізничних під'їзних колій тощо, а також морських та річкових суден (за винятком діяльності, яка пов'язана з охороною та збереженням водних ресурсів річки Дніпро, її водосховищ, Дніпровсько-Бузького лиману, їх водоохоронних зон, прибережних захисних смуг);
б) проектуванням, будівництвом, експлуатацією, капітальним ремонтом та реконструкцією об'єктів магістрального трубопровідного транспорту, встановленням гарантій безпеки життя та здоров'я населення від можливого негативного впливу під час експлуатації об'єктів цього виду транспорту;
в) діяльністю, яка входить до компетенції Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор) та підпорядкованих їй регіональних служб системи Міністерства інфраструктури України.
г) діяльністю, яка пов'язана з переробкою вантажів, обслуговуванням пасажирів (за винятком додержання законодавства у сфері охорони та збереження водних ресурсів річки Дніпро, її водосховищ, Дніпровсько-Бузького лиману, їх водоохоронних зон, прибережних захисних смуг), а також агентуванням суден, брокерськими, експедиторськими, сюрвейєрськими послугами тощо.
Таким чином, органи прокуратури здійснюють свої повноваження відповідно до їх компетенції, яка визначається наказами Генерального прокурора.
Тому Керченська транспортна прокуратура має здійснювати повноваження в сфері нагляду за додержанням і застосуванням законів, у тому числі шляхом надсилання письмових вимог, але стосовно тих суб'єктів, які визначені пунктом 2 Наказу Генеральної Прокуратури України від 19.09.2005 N 3/3гн "Про сферу та особливості організації діяльності органів прокуратури на транспорті".
Пункт 3 Наказу Генеральної Прокуратури України від 12.04.2011 №3гн "Про організацію правозахисної діяльності органів прокуратури України" закріплює, що перевірки мають бути проведені за зверненнями та повідомленнями про порушення законів, у тому числі поширені у засобах масової інформації, що вказують на неналежне виконання своїх обов'язків посадовими особами контролюючих та правоохоронних органів, за матеріалами цих органів, а також за власної ініціативи.
Пункт 3.2. Наказу Генеральної Прокуратури України від 12.04.2011 №3гн "Про організацію правозахисної діяльності органів прокуратури України" встановлює, що перевірки за власної ініціативи мають бути проведені за планом роботи відповідної прокуратури, який з урахуванням стану законності в регіоні складається на півріччя, включає поточні та перспективні заходи, які можуть корегуватися щоквартально. Міські, районні, міжрайонні та прирівняні до них прокурори (окрім прокурорів міст з районним поділом) мають самостійно визначати необхідність та періодичність складання і корегування планів роботи, включення до них поточних та перспективних заходів.
Пунктом 3.3. Наказу Генеральної Прокуратури України від 12.04.2011 №3гн "Про організацію правозахисної діяльності органів прокуратури України" передбачено, що підставами для проведення позапланових перевірок є рішення колегій органів прокуратури, координаційних і міжвідомчих нарад, доручення керівництва Генеральної прокуратури України та прокуратур обласного рівня. Прокурорам міст з районним поділом про проведення за власної ініціативи позапланових заходів у п'ятиденний строк інформувати прокуратури вищого рівня.
Судом встановлено, що 02.02.2012 року на адресу Керченсьої транспортної прокуратури надійшло завдання від прокуратури АРК №07/1-270вих.12 про проведення перевірок додержання органами державного контролю, виконавчої влади та місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання вимог Кодексу законів про працю України, Законів України "Про оплату праці", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування",
З метою виконання зазначеного завдання відповідачем була направлена позивачу вимога 26.04.2012 року про надання необхідних документів та матеріалів.
Судом вивчений вказаний документ на предмет його законності та відповідності дій відповідача своїм повноваженням та чинному законодавству та встановлено наступне.
Вимога Керченської транспортної прокуратури в частині запиту завірених копій особових справ працевлаштованих Керченським міським центром зайнятості працівників в період з липня 2011 року по теперішній час є правомірною, відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки:
1) стосується відомостей осіб, що працюють на підприємствах, установах та організаціях транспорту, які займаються діяльністю, закріпленою у підпунктах а-г п. 2.3 Наказу Генеральної Прокуратури України від 19.09.2005 №3/3гн "Про сферу та особливості організації діяльності органів прокуратури на транспорті",
2) проведення перевірок діяльності таких юридичних осіб входить до компетенції транспортних прокуратур, що підтверджується також Завданням Прокуратури АР Крим №07/1-270вих.12 від 02.02.2012 року,
3) запит відповідає вимогам ст.. 8,20 Закону України «Про прокуратуру».
Стосовно запиту завірених копій наказів про преміювання працівників Керченського міського центру зайнятості, відомостей про нарахування вказаним працівникам премій та звітів за статистичною Формою №1-ПН в період з липня 2011 року по теперішній час суд вважає, що запит є неправомірним і зроблений без наданих законом повноважень.
Це пояснюється тим, що відповідно до змісту Наказу Генеральної Прокуратури України від 19.09.2005 №3/3гн "Про сферу та особливості організації діяльності органів прокуратури на транспорті", до компетенції транспортної прокуратури входить здійснення наглядової та іншої прокурорської діяльності лише у сфері залізничного, водного, повітряного, автомобільного транспорту системи Міністерства інфраструктури України, магістрального трубопровідного транспорту та діяльності, яка пов'язана з переробкою вантажів, обслуговуванням пасажирів (за винятками, передбаченими підпунктом г п. 2.3 Наказу), а також агентуванням суден, брокерськими, експедиторськими, сюрвейєрськими послугами тощо.
Суд зазначає, що відповідно до п.1 Положення про Керченський міський центр зайнятості, затвердженого директором центру зайнятості Автономної Республіки Крим 29.06.2011 року, Керченський міський центр зайнятості є органом державної служби зайнятості, на який покладаються функції робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у м. Керчі. Центр підпорядковується та підзвітний центру зайнятості АР Крим.
З цього суд робить висновок, що Керченський міський центр зайнятості, не належить до юридичних осіб, що здійснюють діяльність у сфері залізничного, водного, повітряного, автомобільного транспорту системи Міністерства інфраструктури України, магістрального трубопровідного транспорту та діяльність, яка пов'язана з переробкою вантажів, обслуговуванням пасажирів (за винятками, передбаченими підпунктом г п. 2.3 Наказу), а також агентуванням суден, брокерськими, експедиторськими, сюрвейєрськими послугами тощо.
А тому перевірка преміювання працівників Керченського міського центру зайнятості, нарахування вказаним працівникам премій та звітів за статистичною Формою №1-ПН в період з липня 2011 року не входить до компетенції Керченської транспортної прокуратури.
Таким чином, на підставі вищенаведеного суд робить висновок, що дії Керченської транспортної прокуратури щодо перевірки додержання посадовими особами підприємств транспорту вимог законодавства про оплату праці в частині запиту завірених копій особових справ працевлаштованих Керченським міським центром зайнятості працівників в період з липня 2011 року по теперішній час відповідає вимогам чинного законодавства, а в частині запиту завірених копій наказів про преміювання працівників Керченського міського центру зайнятості, відомостей про нарахування вказаним працівникам премій та звітів за статистичною Формою №1-ПН в період з липня 2011 року по теперішній час не відповідає вимогам чинного законодавства.
В судовому засіданні представник відповідача в обґрунтування правильності своїх дій щодо витребування від Керченського міського центру зайнятості інформації про оплату праці та преміювання його працівників, посилався на встановлення такого факту судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно керівника позивача ОСОБА_3
Представник прокуратури зазначив, що раніше від Керченського міського центру запитувалася аналогічна інформація, керівником позивача така інформація надана не була, у зв'язку з чим він був визнаний судом винним у вчиненні адміністративного правопорушення.
Перевіряючи зазначені доводи, судом встановлено, що Постановою Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 06 березня 2012 року (справа №108/1650/12) визнано винним директора Керченського міського центру зайнятості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-8 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 85 грн.
Але судом також встановлено, що судом керівник Керченського міського центру зайнятості був визнаний винним у зв'язку з ненаданням інформації стосовно іншого запиту прокуратури від 09.02.2012 року, законність якого не є предметом розгляду даної адміністративної справи.
Більш того, згідно статті 72 КАС України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
З урахуванням викладеного, суд не може визнати встановленним судом факт правомірності дій прокуратури щодо витребування 26.04.2012 року від Керченського міського центру зайнятості відомостей про преміювання працівників Керченського міського центру зайнятості, відомостей про нарахування вказаним працівникам премій та звітів за статистичною Формою №1-ПН в період з липня 2011 року, оскільки законність таких дій не перевірялась Керченським міським судом Автономної Республіки Крим при розгляді справи №108/1650/12.
Щодо позовних вимог про встановлення відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень стосовно отримання від позивача інформації, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, суд зазначає, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори щодо реалізації компетенції у сфері управління, які виникають між суб'єктами владних повноважень. Тобто, особливістю таких спорів є те, що сторонами у них -як позивачем, так і відповідачем -є суб'єкти владних повноважень.
Завдання суду у компетенційних спорах є з урахуванням загального завдання адміністративного судочинства розв'язати законодавчі колізії, що обумовили виникнення спору, а також усунути наслідки дублювання повноважень чи зловживання ними.
Суд зазначає, що позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень -відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію, або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.
Суд зауважує, що позивач -Керченський міський центр зайнятості у спірних правовідносинах стосовно законності витребування інформації Керченською транспортною прокуратурою, не є суб'єктом владних повноважень, оскільки в цих правовідносинах, позивач не реалізую будь-яку владну компетенцію, а лише оспорює законність дій владного суб'єкта.
Суд зауважує, що Керченський міський центр зайнятості, звернувшись до суду з позовними вимогами щодо встановлення відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень -Керченської транспортної прокуратури стосовно витребування інформації, обрав неналежний захист своїх прав та інтересів у зв'язку з тим, що в даному випадку спору між Керченським міським центром зайнятості та Керченською транспортною прокуратурою як між суб'єктами владних повноважень щодо наданої ним компетенції не існує. Розгляд адміністративними судами спорів щодо встановлення компетенції в інших випадках КАС України не передбачено.
При цьому суд зазначає, що позивач не оскаржує будь-які конкретні дії Керченської транспортної прокуратури, яким суд може надати правову оцінку.
Таким чином, позовні вимоги щодо встановлення відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень щодо отримання запитуваної інформації 26.04.2012 року не підлягають задоволенню.
Оскільки позивач відповідно до п.18 ст.5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання щодо його стягнення.
Під час судового засідання, яке відбулось 19.07.2012 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 23.07.2012 року.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Трещова О.Р.