"18" липня 2012 р.Справа № 5017/2012/1031
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лавриненко Л. В.,
суддів: Картере В. І., Пироговського В. Т.,
при секретарі судового засідання: Попові Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.06.2012р. про повернення заяви про порушення справи про банкрутство
№ 5017/2012/1031
за заявою Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області
до Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Колос"
про визнання банкрутом
за участю представників:
від Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі: Мамалига С.К.
від Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Колос" -не з'явився, повідомлений належним чином;
В травні 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про визнання відсутнього боржника, Сільськогосподарського кооперативу „Колос" , банкрутом за спрощеною процедурою банкрутства.
В обґрунтування заявлених вимог, Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області посилається ст. 52 Закону України „Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з наявністю у боржника заборгованості на загальну суму у розмірі 37 434, 45 грн. та відсутністю його за місцезнаходженням.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.06.2012 року (суддя Ровинський О.Ю.) по справі № 5017/2012/1031 заяву Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника, Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Колос", повернуто без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована посиланням, на ч. 3 ст. 6, ч. ч. 1, 8 ст. 7, ст. 9, ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" п. 3 ст. 63 Господарсько процесуального кодексу України, зокрема на те що до заяви не надано доказів безспірності вимог до боржника.
Не погодившись з висновками місцевого господарського суду, викладеними в ухвалі від 01.06.2012 року, Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду.
В поданій скарзі апелянт зазначає що, оспорюваний процесуальний документ не відповідає нормам матеріального і процесуального права в наслідок чого підлягає скасуванню.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.07.2012 року прийнята до провадження та призначена до розгляду апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області на ухвалу Господарськго суду Одеської області від 01.06.2012 року по справі 5017/2012/1031.
Учасники судового процесу про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать долучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштових відправлень.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційна скарга розглянута в межах процесуального строку, встановленого ст. 102 ГПК України.
За результатами розгляду матеріалів справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області не підлягає задоволенню за наступними підставами
Як вбачається з матеріалів справи, Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника, Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Колос".
В обґрунтування свої вимог кредитор посилається на наявність у боржника заборгованості у розмірі 37 434,45 грн., яка складається з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. № 2343-ХІІ (з змінами та доповненнями) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
За приписами ч. 3 ст. 6 цього Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до ст. 1 Закону безспірні вимоги кредиторів -це вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтвердженні виконавчими документами чи розрахунковими, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Частина 3 статті 6 Закону визначає основні (загальні) підстави для порушення провадження у справі про банкрутства.
Особливості банкрутства відсутнього боржника визначені ст. 52 Закону.
За приписами ч. 1 цієї норми, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Як вбачається з наданих матеріалів, Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області факт наявності у Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Колос" заборгованості в сумі 37 434,45 грн. розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів „б"-„з" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" за 2005 рік, довідками від 14.03.2012 р. за № 423; 422; 421; 420; 419; 418; 417. Разом з тим, наведені документи не є документами які підтверджують безспірність вимог кредитора у розумінні ст. 1 Закону.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи:
1) рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника;
2) копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття;
3) виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів;
4) докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.
Враховуючи те, що до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колос" не подано доказів безспірності вимог кредитора місцевий Господарський суд дійшов правомірного висновку про повернення заяви Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області без розгляду на підставі п. 3 ст. 63 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 85, 91, 99, 101-106 ГПК України, суд
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.06.2012 р. по справі № 5017/2012/1031 залишити без змін, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 23.07.2012 р.
Головуючий Л. В. Лавриненко
Судді В. І. Картере
В. Т. Пироговський