26 вересня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів: Бим М.Є., Берднік І.С., Леонтович К.Г., Харченка В.В.,Чалого С.Я.
розглянувши в попередньому розгляді адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Техносервіс - плюс» на ухвалу Конотопського міського суду Сумської області від 02 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 17 травня 2004 року, у справі за скаргою ТОВ «Техносервіс - плюс» на неправомірні дії посадових осіб Чернігівської міської ради,-
ТОВ «Техносервіс - плюс» звернулось до Верховного Суду України зі скаргою на бездіяльність Чернігівської міської ради при розгляді заяви на незаконні дії ДПІ у м. Чернігові та бездіяльність посадових осіб прокуратури м. Чернігова при розгляді інших звернень про порушення права власності й створення перешкод товариству в здійсненні підприємницької діяльності прийняттям виконавчим комітетом Чернігівської міської ради рішення про визнання майна позивача безхазяйним.
В листопаді 2003 року заявник уточнив вимоги скарги, зазначив другого суб'єкта оскарження - міського голову м. Чернігова. Просив визнати дії виконавчого комітету Чернігівської міської ради та міського голови м. Чернігова незаконними.
Скарга мотивована тим, що посадові особи виконавчого комітету Чернігівської міської ради, міський голова м. Чернігова в порушення Конституції України, законів України проігнорували звернення ТОВ «Техносервіс - плюс» №125 від 14.11.2002 року, №152 від 20.12.2002 року, №157 та №156 від 23.12.2002 року, прийняли рішення від 18.11.2002 року №243 про визнання майна скаржника безхазяйним, яке не відповідає вимогам ст. 137 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Конотопського міського суду Сумської області від 02 грудня 2003 року, яка залишена в силі ухвалою апеляційного суду Сумської області від 17 травня 2004 року, провадження в справі закрито.
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Конотопського міського суду Сумської області від 02 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 17 травня 2004 року, як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права та направити скаргу до місцевого суду на новий судовий розгляд.
Згідно ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача Бим М.Є., перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Техносервіс - плюс» оскаржує дії виконавчого комітету Чернігівської міської ради, міського голови м. Чернігова щодо розгляду звернень скаржника і винесення рішення від 18.11.2002 року №243 про визнання майна скаржника безхазяйним. Відповідно, заявник - юридична особа оскаржує дії орану місцевого самоврядування і посадової особи.
Згідно ст. 248-1 глави 31-А Цивільного процесуального кодексу України 1963 року звернутись до суду із скаргою на рішення, дію або бездіяльність органу державної влади, місцевого самоврядування, посадової і службової особи має право громадянин.
Пленум Верховного Суду України в п.2 постанови №13 від 03.12.1997 року «Про практику розгляду судами справ за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних, посадових і службових осіб у сфері управлінської діяльності, які порушують права і свободи громадян» розяснив, що право на звернення зі скаргою до суду на підставі ст. 55 Конституції України та ст. 248-1 ЦПК України мають лише фізичні особи, які вважають, що суб'єктом оскарження порушено їх особисті права і свободи.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про судоустрій України» від 07.02.2002 року №3018-ІІІ судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України; суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів.
Статті 18, 19 вказаного Закону встановлюють, що система судів загальної юрисдикції відповідно до Конституції України будується за принципами територіальності і спеціалізації; відповідно до Конституції України в системі судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій; спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та інші суди, визначені як спеціалізовані суди.
Відповідно до ЦПК 1963 року умовою визначення справи такою, що підвідомча загальному суду для розгляду в порядку цивільного судочинства, є наявність громадянина як сторони у спорі.
Згідно Господарського процесуального кодексу України умовою порушення справи в господарському суді є звернення підприємств та організацій за захистом прав та охоронюваних законом інтересів.
Окрім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що скарга ТОВ «Техносервіс плюс» не конкретна, з неї не вбачається, які саме права скаржника порушені, не вбачається також і які саме права і свободи директора ТОВ «Техносервсі плюс» як громадянина порушені.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що справа не підсудна загальним судам, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Слід зазначити, що та обставина, що загальний суд закрив провадження у справі із-за непідсудності справи цьому суду, не позбавляло заявника права звернутися до належного суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні судових рішень дано правильну правову оцінку обставин у справі, вірно застосовано норми процесуального права, тому касаційну скаргу ТОВ «Техносервіс плюс» слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ТОВ «Техносервіс плюс» залишити без задоволення, а ухвалу Конотопського міського суду Сумської області від 02 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 17 травня 2004 року - без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді