ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 39/321
09.11.06
За позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва
до Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
Третя особа Солом'янська районна у м. Києві державна адміністрація
про припинення підприємницької діяльності
Суддя Гумега О.В.
Представники:
Від позивача: не з'явилися.
Від відповідача: ОСОБА_1
Від третьої особи: не з'явилися.
Позивач звернувся до суду з позовом про припинення підприємницької діяльності Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не звітується з моменту державної реєстрації.
Ухвалою суду від 25.09.2006 р. порушено провадження у справі та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача Солом'янську районну у м. Києві державну адміністрацію, відповідно до ст.ст. 27, 38 ГПК України.
Відповідач в судове засідання з'явився, відзив на позовну заяву не надав і не надіслав, позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Представник третьої особи належним чином був повідомлений про час та місце розгляду даної судової справи, проте, в судове засідання не з'явився, письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог не надав.
В судовому засіданні, призначеному на 16.10.2006 р., оголошувалася перерва, відповідно до ст. 77 ГПК України.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд, -
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 зареєстрована Жовтневою районною державною адміністрацією м. Києва 24.03.1999 р., реєстраційний НОМЕР_1, за АДРЕСА_1.
Відповідач податкові декларації про фінансово-господарську діяльність та документи бухгалтерської звітності до органів державної податкової служби не подає з моменту державної реєстрації, що підтверджується актом НОМЕР_2 перевірки суб'єкта підприємницької діяльності від 16.05.2006р.
Статтею 9 Закону України “Про систему оподаткування» передбаченні обов'язки платників податків і зборів (обов'язкових платежів), а саме: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до п. 17 ст. 11 Закону України “Про податкову службу України» із змінами та доповненнями, органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до суду з позовною заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Пунктом 15 ст. 58 Господарського кодексу України встановлено, що скасування (припинення) державної реєстрації суб'єкта господарювання здійснюється за його особистою заявою, а також на підставі рішення суду у випадках визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів, або здійснення діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, або в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 1 статті 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
У відповідності із пунктом 1 ст. 239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, однією з яких є скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання.
В силу ст. 247 Господарського кодексу України, у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, зокрема, є: неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Згідно ч. 3 ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця.
Відповідно до п. 3 ст. 49 “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця та повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та фізичну особу - підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав, визнавши позовні вимоги в повному обсязі.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування», ст. 11 Закону України “Про податкову службу України», ст.ст. 46, 49 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ст. 58, 238, 239 Господарського кодексу України, ст. 33, 49, 82, 84-85 ГПК України, суд -
1.Позов задовольнити повністю.
2. Припинити підприємницьку діяльність Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, дата народження -1939 р. (ідентифікаційний код НОМЕР_3).
3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3; дата народження 1939 р.; рахунки в банку невідомі) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, в доход Державного бюджету України 85 (вісімдесят п'ять) гривень 00 коп. державного мита.
4.Видати наказ.
5.Рішення надіслати сторонам та державному реєстратору Солом'янського району м. Києва для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення та для здійснення заходів по ліквідації юридичної особи у встановленому законом порядку.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Гумега О.В.