Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Провадження № 1/205/180/2012 р.
Справа № 205/2154/2012 р.
12.07.2012 р.м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі : головуючого - судді КОВАЛЬСЬКОГО В. І.
з участю секретаря - МАЛІЩУК Н.А.
прокурора - ПОСВАЛЮКА І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця смт.Вороніж, Шосткинського району Сумської області, мешканця АДРЕСА_1, позапартійного, розлученого, невійськовозобов'язаного, з повною вищою освітою, безробітного, раніше не судимого, - у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,
В травні 2010 року, перебуваючи на речовому ринку м.Жмеринка, підсудний ОСОБА_1, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження (а.с.68), за 50 гривень придбав підроблене пенсійне посвідчення, яке надає право для безкоштовного проїзду в приміському залізничному транспорті, тобто за попередньою змовою групою осіб, підробив посвідчення з метою його використання у власних цілях.
29.05.2012 року, після 09-ї години, підсудний ОСОБА_1, під час слідування приміським потягом №6302 сполученням «Жмеринка - Козятин», по відправленню електропотяга зі ст.Козачівка, що в Жмеринському районі, Вінницької області, в ході перевірки проїзних документів, в одному із вагонів електропотяга, пред'явив провіднику-касиру завідомо підроблене посвідчення за НОМЕР_1, видане 17.06.2010 р., на ім'я ОСОБА_2 зі своєю фотокарткою, згідно якого провідник-касир ОСОБА_3 видав останньому безкоштовний проїзний квіток №111088. Засумнівавшись в справжності пенсійного посвідчення, повідомив про це працівників міліції ЛВ на ст.Жмеринка, що супроводжували електропоїзд, які затримали його і установили факт використання підробленого посвідчення. Цим самим ОСОБА_1, не досягнувши пенсійного віку, не маючи права на отримання пенсії за віком, намагався використати завідомо підроблене пенсійне посвідчення для безкоштовного проїзду в приміських пасажирських потягах.
Під час провадження досудового слідства ОСОБА_1 пред'явлено звинувачення за ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.
ОСОБА_1 винуватим себе у вчиненні цих злочинів визнав повністю.
Показав, що дійсно, разом з невідомим йому чоловіком підробив та завідомо використав підроблений документ (пенсійне посвідчення НОМЕР_1 на ім'я свого вітчима «ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2») для проїзду в залізничному транспорті приміського сполучення.
У вчиненому щиро розкаявся.
Відповідно до вимог ч.3 ст.299 КПК України суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Підсудний заявив, що він правильно розуміє зміст цих обставин; його позиція є істинною та добровільною.
Судом роз'яснено учасникам процесу, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Таким чином суд прийшов до висновку, що підсудний ОСОБА_1 за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження (а.с.68), незаконно підробив посвідчення, яке видається чи посвідчується установою, що надає право на безкоштовний проїд у залізничному транспорті приміського сполучення, з метою його використання, тому він повинен нести кримінальну відповідальність за ч.3 ст.358 КК України
За ч.4 ст.358 КК України підсудний повинен нести кримінальну відповідальність, так як він використовував завідомо підроблене пенсійне посвідчення.
При призначенні міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують покарання.
Так, підсудний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, щиро розкаявся у вчиненому; позитивно характеризується за місцем проживання; один із злочинів вчинив, маючи статус «безробітного» (див.довідку №1091 від 12.07.2012 року); під час провадження досудового слідства і в судовому засіданні давав правдиві показання і тим самим сприяв установленню істини по справі.
З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що підсудний на протязі усього слідства давав послідовні, об'єктивні показання; активно сприяв розкриттю злочину; щиро розкаявся у вчинених злочинах; раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; зважаючи на похилий вік підсудного; суд приходить до висновку, що наявність наведених вище обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, дають підстави призначити підсудному, відповідно до вимог ч.1 ст.69 КК України, покарання шляхом переходу до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.3 ст.358 КК України, а саме штрафу.
Судові витрати слід стягнути з підсудного; речові докази слід залишити в матеріалах кримінальної справи.
Запобіжний захід щодо підсудного до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін - підписку про невиїзд.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим і призначити покарання за:
ч.3 ст.358, ч.1 ст.69 КК України у виді штрафу в доход держави у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень;
ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в доход держави у розмірі 800 (вісімсот) гривень.
За ч.1 ст.70 КК України остаточно призначити ОСОБА_1 покарання шляхом часткового складання призначених покарань у виді штрафу в доход держави у розмірі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) гривень.
Запобіжний захід щодо засудженого до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.
Речові докази по справі - пенсійне посвідчення НОМЕР_1 та безкоштовний квиток №111088, залишити при справі (а.с.54).
Стягнути з засудженого ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 686 (шістсот вісімдесят шість) гривень 00 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України на ПЗЗ (а.с.31, 51).
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Жмеринський міськрайонний суд.