Справа №: 22-ц/0190/4379/2012Головуючий суду першої інстанції:Соколовський І.С.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Білоусова В. В.
"19" липня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіБілоусової В.В.,
СуддівДаніла Н.М., Сінані О.М.
При секретаріПостіковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Білогірського районного суду АР Крим від 22 березня 2012 року,
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Білогірського районного суду АР Крим від 22 березня 2012 року провадження у справі в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № SIXRRX11000251 від 02.04.2007року у розмірі 3 594 грн. - закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Не погодившись із ухвалою суду, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову про закриття провадження за усіма вимогами, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Постановляючи ухвалу про закриття провадження в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № SIXRRX11000251 від 02.04.2007 року у розмірі 3 594 грн., суд першої інстанції виходив з того, що позивачем в цій частині заявлені вимоги, за результатом розгляду яких вже є рішення суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, яке набрало законної сили.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, в 2008 році Банк вже звертався до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вимоги якого були мотивовані тим, що 02.04.2007 року між Банком та відповідачем був укладений кредитний договір № SIXRRX11000251, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 3 594 грн. зі сплатою 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим строком повернення 02.04.2008 року. У зв'язку з неналежним виконанням станом на 17.12.2007 року Банк просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 6 061, 05 грн., яка складається: заборгованість за кредитом - 3 594 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 1 563, 41 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом - 704, 40 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 199, 24 грн. /а.с. 41/.
Заочним рішенням Білогірського районного суду АР Крим від 27 жовтня 2008 року позов ПАТ «Приватбанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № SIXRRX11000251 від 02.04.2007 року у розмірі 6 061, 05 грн. та судові витрати у розмірі 90, 61 грн. /а.с. 40/.
У 2012 році Банк знов звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором № SIXRRX11000251 від 02.04.2007 року у розмірі 50 923, 62 грн., яка, зокрема, складається з заборгованості за кредитом у розмірі 3 594 грн. /а.с. 2,3/.
При постановленні ухвали суду про закриття провадження у справі суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № SIXRRX11000251 від 02.04.2007року у розмірі 3 594 грн. були предметом дослідження при розгляді попереднього позову, тому провадження у справі підлягає закриттю.
Довід апеляційної скарги щодо закриття провадження у справі за усіма вимогами ґрунтується на неправильному тлумаченні норм процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Таким чином, визнавши, що судом першої інстанції постановлена ухвала з додержанням вимог закону, колегія суддів, відповідно до ст. 312 ЦПК України, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, залишивши ухвалу суду без змін.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. 303, 304, 307, 308, ст. 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Ухвалу Білогірського районного суду АР Крим від 22 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді