про відмову у прийнятті позовної заяви
23.07.12р. Справа № 11/5005/6190/2012
Суддя Мельниченко І.Ф., розглянувши матеріали
за позовом публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", м.Донецьк
до відповідача-1: суб'єкта оціночної діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Кривий Ріг
до відповідача-2: суб'єкта оціночної діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Кривий Ріг
про визнання недійсною (вартості) оцінки майна.
Згідно частини 3 статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно; якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна; акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
Аналіз положень Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (статті 3, 12) свідчить про те, що висновок оцінювача по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача з визначених питань та не є актом державного чи іншого органу, який може бути предметом оскарження в господарському суді.
Положеннями статті 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено право юридичних осіб на звернення до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні, виконанні господарських договорів, та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово; що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
Господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих (виданих іншими, крім державних, органами, у тому числі актів органів господарських товариств, громадських організацій тощо, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер.
Як вбачається із позовних матеріалів, оспорюваний позивачем документ не має обов'язкового характеру, не породжує обов'язків для позивача, а відтак й не може вважатися актом державного чи іншого органу в розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає розгляду в господарських судах України.
Керуючись п.1.ч.1.ст.62, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд
У прийнятті позовної заяви відмовити.
Позовні матеріали повернути позивачу.
Згідно з п.2.ч.1.ст.7 Закону України "Про судовий збір", судовий збір в сумі 1073,00 грн., перерахований платіжним дорученням № 18236 від 10.07.12р. підлягає поверненню.
Додаток: позовна заява № DNI-61/442 від 12.07.12р з додатком на 52-х аркушах, в т.ч. платіжне доручення № 18236 від 10.07.12р. про сплату судового збору та конверт.
Суддя І.Ф. Мельниченко